Рішення

від 16.02.2011 по справі 2/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личакі вська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.11 С права № 2/235

Господарський суд Львівсь кої області у складі судді Ма зовіти А.Б. при секретарі Воло шин О.Я. за участю представник а позивача Бляхара Є.П., ро зглянув у відкритому судовом у засіданні справу за позово м Акціонерно-комерційного ба нку соціального розвитку “Ук рсоцбанк”, м. Київ в особі Льві вської обласної філії Акціон ерно-комерційного банку соці ального розвитку “Укрсоцбан к”, м. Львів до Товариства з об меженою відповідальністю “Д еревообробка”, м. Стрий, за уча стю третьої особи, яка не заяв ляє самостійних вимог на пре дмет спору на стороні відпов ідача ОСОБА_2, м. Стрий про с тягнення 277367,70 доларів США та 40486 грн. 28 коп. шляхом звернення ст ягнення на заставлене майно

В С Т А Н О В И В:

Акціонерно-комерці йний банк соціального розвит ку “Укрсоцбанк”, м. Київ в особ і Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного бан ку соціального розвитку “Укр соцбанк”, м. Львів звернувся д о господарського суду Львівс ької області з позовом до Тов ариства з обмеженою відповід альністю “Деревообробка”, м. Стрий про стягнення 1656384 грн. 30 к оп. шляхом звернення стягнен ня на заставлене майно.

Розглянувши матеріали спр ави, суд визнав представлені матеріали достатніми для пр ийняття позовної заяви до ро згляду і ухвалою від 01.12.2009р. при значив розгляд справи на 15.12.2009р ., залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не з аявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні від повідача ОСОБА_2, м. Стрий. Р озгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвала х суду, за клопотанням предст авника строк вирішення спору був продовжений.

Ухвалою господарського су ду Львівської області від 13.01.20 10р. провадження у справі №2/235 бу ло зупинено.

Ухвалою господарського су ду Львівської області від 01.02.20 10р. провадження у справі №2/235 бу ло поновлено.

Ухвалою господарського су ду Львівської області від 11.03.20 10р. провадження у справі №2/235 бу ло зупинено.

Ухвалою господарського су ду Львівської області від 25.08.20 10р. провадження у справі №2/235 по новлено.

Ухвалою господарського су ду Львівської області від 09.09.20 10р. провадження у справі №2/235 бу ло зупинено.

Ухвалою господарського су ду Львівської області від 30.11.20 10р. провадження у справі №2/235 по новлено.

В судових засіданнях предс тавник позивача позов підтри мав, просив задоволити. З прив оду заявленого позову поясни в, що між позивачем та третьою особою було укладено догові р кредиту, на виконання умов я кого третій особі надано кош ти в сумі 150000,00 доларів США. Трет я особа зобов' язувалася про тягом дії договору сплачуват и проценти за користування к оштами та повернути суму кре диту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного ви конання обов' язків по догов ору - на вимогу позивача пов ернути суму кредиту достроко во. У зв' язку з неналежним ви конанням третьою особою зобо в' язань по договору кредиту , позивач звернувся з вимогою про сплату суми кредиту та на рахованих процентів. Однак, т ретя особа свої зобов' язанн я щодо сплати процентів та по вернення суми кредиту не вик онала, на дату подання позову до суду заборгованість стан овила 129999,48 доларів США по креди ту, 20192,64 доларів США по сплаті пр оцентів, 24889 грн. 26 коп. пені за не своєчасне повернення кредит у та сплату відсотків, 54000,00 дола рів США штрафу. Також зазначи в, що між позивачем та відпові дачем було укладено договір іпотеки, згідно умов якого ві дповідач передає в іпотеку п озивачу у якості забезпеченн я виконання третьою особою д оговору кредиту нежитлові пр иміщення. Відповідно до умов договору іпотеки, в разі неви конання або неналежного вико нання третьою особою договор у кредиту, позивач має право з адовольнити забезпечені іпо текою вимоги шляхом зверненн я стягнення на предмет іпоте ки. У зв' язку з цим просив стя гнути заборгованість шляхом звернення стягнення на заст авлене майно на суму 1656384 грн. 30 к оп.

31.01.2011р. позивачем через канце лярію суду подано заяву про у точнення позовних вимог, в як ій просив стягнути з відпові дача заборгованість шляхом з вернення стягнення на застав лене майно на суму 277367,70 доларів США та 40486 грн. 28 коп., в тому числі 129999,98 доларів США по кредиту, 39367,72 доларів США по сплаті процен тів, 18580 грн. 14 коп. пені за несвоє часне повернення кредиту, 21906 г рн. 14 коп. пені за несвоєчасну с плату відсотків, 108000,00 доларів С ША штрафу.

В судовому засіданні 16.02.2011р. п редставник позивача подав кл опотання про виправлення доп ущеної в позовній заяві та за яві про уточнення позовних в имог технічної помилки, а так ож клопотання про заміну сто рони процесуальним правонас тупником.

В судових засіданнях предс тавник відповідача та третьо ї особи проти позову запереч ив, просив відмовити в задово ленні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що по зивачем безпідставно застос овано для розрахунку відсотк ів збільшену відсоткову став ку в розмірі 15%, оскільки жодни х змін до кредитного договор у та договору іпотеки сторон ами не укладалося. Представн ик відповідача та третьої ос оби вважає, що умови кредитно го договору суперечать вимог ам законодавства. Статтею 524 Ц К України передбачено, що зоб ов' язання має бути виражене у грошовій одиниці України - г ривні. Сторони можуть визнач ити грошовий еквівалент зобо в' язання в іноземній валюті . Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застос овується при проведенні розр ахунків між резидентами на т ериторії України є гривня. Су ма, яка повинна бути оплачена в гривні, визначається згідн о з офіційним курсом відпові дної валюти на дату проведен ня платежу. Проте навіть у так ому разі грошове зобов' язан ня виражається в договорі в н аціональній валюті України - гривні, що повністю відповід ає імперативним приписам ч. 1 с т. 524 ЦК України. Надання банком позичальникові грошових кош тів (кредиту) та проведення тр етьою особою дій відносно ви конання своїх обов' язків в іноземній валюті (в тому числ і оплата процентів за корист ування кредитом, різного род у комісій) за своєю правовою п риродою є валютною операцією . Статтею 5 Декрету КМУ “Про си стему валютного регулювання і валютного контролю” перед бачено, що на здійснення валю тних операцій НБУ видає гене ральні та індивідуальні ліце нзії. Відповідно до ч. 5 ст. 5 Дек рету КМУ “Про систему валютн ого регулювання і валютного контролю”, п. 1.10 Положення про п орядок видачі НБУ індивідуал ьних ліцензій на використанн я іноземної валюти на терито рії України як засобу платеж у, одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін ва лютної операції означає тако ж дозвіл на її здійснення інш ою стороною або третьою особ ою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передб ачено умовами ліцензії. На мо мент укладення спірного дого вору сторонами було досягнут о домовленості щодо надання позивачем третій особі креди ту в іноземній валюті. Прийма ючи до уваги положення п. “в” ч . 4 ст. 5 Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і вал ютного контролю” та враховую чи умови кредитного договору про надання кредиту в інозем ній валюті, можна зробити вис новок, що вказана валютна опе рація потребує отримання одн ією із сторін індивідуальної ліцензії. Проте індивідуаль на ліцензія на надання АКБ “У крсоцбанк” та отримання ОС ОБА_2 кредиту в іноземній ва люті у жодної із сторін відсу тня. Наявність у спірному кре дитному договорі положень що до вираження грошових зобов' язань між позивачем та треть ою особою в доларах США, за від сутності у сторін індивідуал ьної ліцензії на надання кре диту в іноземній валюті, та ви користання третьою особою до лара США як засобу платежу за кредитним договором супереч ить приписам ст. 99 Конституції України, ст. 524 ЦК України, ст. 189, 1 98 ГК України, ст. 3 Декрету КМУ “ Про систему валютного регулю вання і валютного контролю”, ст. 35 Закону України “Про Наці ональний банк України”. Таки м чином, позовні вимоги є безп ідставними та до задоволення не підлягають.

Представникам роз' яснено їх права та обов' язки, перед бачені ст. 22 ГПК України, заяв п ро відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 16.02.2011р. о голошено вступну та резолюти вну частину рішення. Повний т екст рішення складено та під писано 21.02.2011р.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін та третьо ї особи, суд встановив наступ не.

19 липня 2007р. між позивачем та т ретьою особою було укладено договір кредиту №629/3-135.

За цим договором кредитор (п озивач) зобов' язувався нада ти позичальнику (третій особ і) у тимчасове користування н а умовах забезпеченості, пов ернення, строковості, платно сті та цільового використанн я грошові кошти в сумі 150000,00 дола рів США зі сплатою 13,5% річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування к редитом підлягає щорічному п ерегляду, згідно з умовами п. 2 .6. цього договору, та порядком погашення суми основної заб оргованості до 10 числа кожног о місяця згідно графіку, який вказаний в п.п. 1.1.1. цього догово ру.

На виконання умов вищевказ аного договору, позивач 19.07.2007р. відповідно до заяви на видач у готівки №85-019, надав третій ос обі грошові кошти в сумі 150000,00 до ларів США.

Пунктом 1.1.1. договору кредиту №629/3-135 від 19.07.2007р. встановлено гра фік погашення заборгованост і, починаючи з серпня 2007р. по ли пень 2017р. та з кінцевим терміно м повернення заборгованості до 19.07.2017р., на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.4.1. договору кредиту №629/3-135 від 19.07.2007р., сплата п роцентів здійснюється у валю ті кредиту не пізніше 10 числа місяця наступного за тим, в як ому нараховані проценти. У ви падку, якщо десяте число міся ця є неробочим днем, то позича льник зобов' язаний сплатит и суму нарахованих процентів , згідно з п. 2.4. цього договору у попередній робочий день.

Позичальник зобов' язаний достроково повернути кредит , погасити нараховані процен ти та сплатити можливі штраф ні санкції у випадках, визнач ених п.п. 2.6.3., 3.2.3., 4.4., 4.5., 5.4. (п. 3.3.9. договор у кредиту №629/3-135 від 19.07.2007р.).

Згідно п. 4.5. договору кредиту №629/3-135 від 19.07.2007р., у разі невиконан ня (неналежного виконання) по зичальником обов' язків, виз начених п.п. 3.3.7. (обов' язок спл ачувати проценти за використ ання кредиту в порядку, визна ченому п.п. 2.4., 2.5. цього договору ), 3.3.8. (обов' язок своєчасно та в повному обсязі погашати кре дит із нарахованими процента ми за фактичний час його вико ристання та можливими штрафн ими санкціями в порядку, визн аченому п. 1.1. цього договору) ць ого договору, протягом більш е, ніж 60 календарних днів, стро к користування кредитом вваж ається таким, що сплив, та, від повідно, позичальник зобов' язаний протягом одного робоч ого дня погасити кредит в пов ному обсязі, сплатити процен ти за фактичний час використ ання кредиту та нараховані ш трафні санкції (штраф, пеню).

У зв' язку з порушенням стр оків повернення кредиту та с плати відсотків, позивач зве рнувся до третьої особи з пис ьмовою вимогою про усунення порушення за вих. №08.4-05/234 від 09.09.2009р ., в якій вимагав в 30-ти денний с трок з дня отримання даної ви моги погасити банку наявну з аборгованість. Третьою особо ю вказана вимога залишена бе з розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представни ків сторін, третя особа свої з обов' язання перед позиваче м щодо повернення суми креди ту та сплати процентів за кор истування кредитними коштам и по договору кредиту №629/3-135 від 19.07.2007р. не виконала, на дату судо вого розгляду заборгованіст ь третьої особи перед позива чем становить 129999,98 доларів США по кредиту, 39367,72 доларів США заб оргованості по сплаті процен тів.

19 липня 2007р. між позивачем та в ідповідачем було укладено до говір іпотеки.

За цим договором іпотекода вець (відповідач) передає в іп отеку іпотекодержателю (пози вачу) у якості забезпечення в иконання позичальником (трет ьою особою) зобов' язань за д оговором кредиту №629/3-135 від 19.07.2007р . (основне зобов' язання), наст упне нерухоме майно:

- нежитлові будівлі, що знах одяться в АДРЕСА_1 під №257-б , а саме позначені на плані: це гляний столярний цех “Ж-1”, заг альною площею 166,5 кв.м., цегляни й склад “З-1” загальною площею 144,0 кв.м., цегляний гараж И-1” заг альною площею 38,6 кв.м., навіс з ц егли та металевої сітки “К-1” з агальною площею 164,0 кв.м.

- нежитлову будівлю, що знах одиться в АДРЕСА_2. під №11, а саме позначену на плані “А-1” цегляну будівлю речового скл аду №18, загальною площею 336,9 кв.м .

- нежитлову будівлю, що знах одиться в АДРЕСА_2. під №13, а саме позначену на плані “А-1” цегляну будівлю речового скл аду №19, загальною площею 343,7 кв.м .

Відповідно до п. 1.4. договору іпотеки від 19.07.2007р., зміст та роз мір основного зобов' язання , строк і порядок його виконан ня становить: повернення кре диту в розмірі 150000,00 доларів США , згідно графіку, визначеному основним зобов' язанням, та кінцевим терміном поверненн я заборгованості до 19.07.2017р. вклю чно, а також дострокового пог ашення у випадках, передбаче них договором, яким обумовле не основне зобов' язання; сп лата процентів за користуван ня кредитом у розмірі 13,5% річни х за перший календарний рік, п одальший розмір відсотків за користування кредитом підля гає щорічному перегляду, згі дно з умовами та в порядку, що визначені договором, яким об умовлене основне зобов' яза ння; сплата можливої неустой ки (пені, штрафу), у розмірі, в ст роки та в порядку, що визначен і договором, яким обумовлене основне зобов' язання; відш кодування витрат, пов' язани х з пред' явленням вимог за о сновним зобов' язанням, та з битків, завданих порушенням основного зобов' язання.

Згідно п.п. 2.4.3., 4.1. договору іпо теки від 19.07.2007р., іпотекодержате ль (позивач) має право у разі н евиконання або неналежного в иконання основного зобов' я зання, задовольнити свої заб езпечені іпотекою вимоги шля хом звернення стягнення на п редмет іпотеки.

09.09.2009р. позивач надіслав відп овідачу лист-повідомлення за вих. №08.4-05/235 від 09.09.2009р., в якому зазн ачив, що у випадку неповернен ня позичальником заборгован ості в 30-ти денний строк з дня о тримання вимоги про усунення порушення, банком буде вжито заходів щодо звернення стяг нення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобо в' язанням є правовідношенн я, в якому одна сторона (боржни к) зобов' язана вчинити на ко ристь другої сторони (кредит ора) певну дію (передати майно , виконати роботу, надати посл угу, сплатити гроші тощо) або у триматися від певної дії, а кр едитор має право вимагати ві д боржника виконання його об ов' язку. Відповідно до ст. 11 Ц К України, однією з підстав ви никнення зобов' язань, є зок рема договори та інші правоч ини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК Укра їни, договором є домовленіст ь двох або більше сторін, спря мована на встановлення, змін у або припинення цивільних п рав та обов' язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України вс тановлено, що за кредитним до говором банк або інша фінанс ова установа (кредитодавець) зобов' язується надати грош ові кошти (кредит) позичальни кові у розмірі та на умовах, вс тановлених договором, а пози чальник зобов' язується пов ернути кредит та сплатити пр оценти.

Статтею 1048 ЦК України передб ачено, що розмір і порядок оде ржання процентів встановлюю ться договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, як що договором встановлений об ов' язок позичальника повер нути позику частинами (з розс троченням), то в разі простроч ення повернення частини пози кодавець має право вимагати дострокового повернення час тини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних й ому відповідно до статті 1048 ць ого Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК Україн и, якщо у зобов' язанні встан овлений строк (термін) його ви конання, то воно підлягає вик онанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує н а те, що зобов' язання припин яється виконанням, проведени м належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и, зобов' язання має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та інших актів цивільного законодавс тва, а за відсутності таких ви мог - відповідно до звичаїв д ілового обороту або інших ви мог, що звичайно ставляться. А налогічні вимоги встановлен і ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, пору шенням зобов' язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов' язання (ненал ежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України вс тановлено, що боржник вважає ться таким, що прострочив, якщ о він не приступив до виконан ня зобов' язання або не вико нав його у строк, встановлени й договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, бо ржник не звільняється від ві дповідальності за неможливі сть виконання ним грошового зобов' язання.

За таких обставин, суд дійшо в висновку про прострочення виконання зобов' язання бо ржником, оскільки, відповідн о до ч. 7 ст. 193 ГК України, односто роння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК Укра їни, штрафними санкціями виз наються господарські санкці ї у вигляді грошової суми (неу стойка, штраф, пеня), яку учасн ик господарських відносин зо бов' язаний сплатити у разі порушення ним правил здійсне ння господарської діяльност і, невиконання або неналежно го виконання господарського зобов' язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України вс тановлено, що у разі, якщо розм ір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застос овуються в розмірі, передбач еному договором.

Відповідно до п. 4.2. договору кредиту №629/3-135 від 19.07.2007р., у разі пр острочення позичальником ст років сплати процентів, визн ачених п. 2.4. цього договору, а т акож прострочення строків по вернення кредиту, визначених п.п. 1.1., 2.6.3., 3.2.3., 4.4., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредито рові пеню в розмірі подвійно ї облікової ставки НБУ від не своєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки, що ді є у період.

Згідно п. 4.3. договору кредиту №629/3-135 від 19.07.2007р., у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2.-3.3.15. цього договору, позичальник зобов' язаний сплатити кред итору штраф у розмірі 3% від су ми кредиту, визначеного п. 1.1. ць ого договору, за кожний випад ок.

З врахуванням цих положень , позивачем правомірно нарах овано пеню за несвоєчасне по вернення кредиту в розмірі 1858 0 грн. 14 коп., пеню за несвоєчасн у сплату процентів в розмірі 21906 грн. 14 коп. та штраф згідно п. 4 .3. в розмірі 108000,00 доларів США.

Згідно ст. 572 ЦК України, в сил у застави кредитор (заставод ержатель) має право у разі нев иконання боржником (заставод авцем) зобов' язання, забезп еченого заставою, одержати з адоволення за рахунок застав леного майна переважно перед іншими кредиторами цього бо ржника, якщо інше не встановл ено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухом ого майна, що залишається у во лодінні заставодавця або тре тьої особи (ч. 2 ст. 575 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК Укра їни, у разі невиконання зобов ' язання, забезпеченого заст авою, заставодержатель набув ає право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право з адовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на м омент фактичного задоволенн я, включаючи сплату проценті в, неустойки, відшкодування з битків, завданих порушенням зобов' язання, необхідних ви трат на утримання заставлено го майна, а також витрат, понес ених у зв' язку із пред' явл енням вимоги, якщо інше не вст ановлено договором.

Абз. 1 ст. 7 Закону України “Пр о іпотеку” встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іп отекодержатель має право зад овольнити свою вимогу за осн овним зобов' язанням у повно му обсязі або в частині, встан овленій іпотечним договором , що визначена на час виконанн я цієї вимоги, включаючи спла ту процентів, неустойки, осно вної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке бул о прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основ не зобов' язання.

Якщо вимога за основним зоб ов' язанням підлягає викона нню у грошовій формі, розмір ц ієї вимоги визначається на п ідставі іпотечного договору або договору, що обумовлює ос новне зобов' язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозво ляють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час про тягом строку дії основного з обов' язання (абз. 2 ст. 7 Закону України “Про іпотеку”).

Згідно абз. 1 ст. 33 Закону Укра їни “Про іпотеку”, у разі неви конання або неналежного вико нання боржником основного зо бов' язання іпотекодержате ль вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов' яз анням шляхом звернення стягн ення на предмет іпотеки.

Заперечення представника відповідача та третьої особи судом не беруться до уваги з о гляду на наступне.

Як вбачається з долученого до заяви про уточнення позов них вимог розрахунку, позива чем при визначенні суми відс отків, які підлягають до стяг нення, застосовано відсотков у ставку в розмірі 13,5% річних, т обто розмір відсоткової ста вки, встановлений умовами до говору, не змінювався.

Згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею У країни є гривня.

Разом з тим, визначаючи прав овий статус гривні, вказана н орма Основного Закону не вст ановлює сферу її обігу та буд ь-яких обмежень щодо можливо сті використання в Україні г рошових одиниць іноземних де ржав.

Відповідно до статті 192 ЦК Ук раїни іноземна валюта може в икористовуватися в Україні у випадках і в порядку, встанов лених законом.

Частина 1 статті 533 ЦК України встановлює загальне правило , відповідно до якого грошове зобов' язання має бути вико нане у гривнях. Між тим, диспоз иція норми частини 3 цієї стат ті дозволяє використання іно земної валюти, а також платіж них документів в іноземній в алюті при здійсненні розраху нків на території України за зобов' язаннями у випадках, порядку та на умовах, встанов лених законом.

Аналогічний режим викорис тання національної та інозем ної валюти при виконанні гро шових зобов' язань передбач ений ГК України. Зокрема, ч. 2 ст . 198 ГК України встановлено, що г рошові зобов' язання учасни ків господарських відносин п овинні бути виражені і підля гають оплаті у гривнях; грошо ві зобов' язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб' єк ти господарювання мають прав о проводити розрахунки між с обою в іноземній валюті відп овідно до законодавства. Вик онання зобов' язань, виражен их в іноземній валюті, здійсн юється відповідно до закону.

Спеціальне законодавство України у сфері банківської діяльності та діяльності неб анківських фінансових устан ов не містить приписів, які б з абороняли банкам або іншим ф інансовим установам надават и кредити в іноземній валюті .

Так, згідно ст. 1054 ЦК України з а кредитним договором банк а бо інша фінансова установа (к редитодавець) зобов' язуєть ся надати грошові кошти (кред ит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених до говором, а позичальник зобов ' язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни “Про банки і банківськ у діяльність” кошти - гроші у н аціональній або іноземній ва люті чи їх еквівалент.

Згідно з ст. 345 ГК України кре дитні операції банків поляга ють у розміщенні від свого ім ені, на власних умовах та на вл асний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальник ів) та громадян. Кредитними ви знаються банківські операці ї, визначені як такі законом п ро банки і банківську діяльн ість.

Статті 47 та 49 Закону України “Про банки і банківську діял ьність” визначають операції банків із розміщення залуче них коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, н езалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані о перації здійснюються на підс таві банківської ліцензії.

Згідно ст. 345 ГК України креди тні операції банків полягают ь у розміщенні від свого імен і, на власних умовах та на влас ний ризик залучених коштів ю ридичних осіб (позичальників ) та громадян. Кредитними визн аються банківські операції, визначені як такі законом пр о банки і банківську діяльні сть.

Основним законодавчим акт ом, який регулює правовіднос ини у сфері валютного регулю вання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів У країни “Про систему валютног о регулювання і валютного ко нтролю”, ст. 1 якого відносить надання кредитів в іноземній валюті до валютних операцій .

Частиною 1 ст. 5 Декрету перед бачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на зд ійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліц ензування згідно з цим Декре том.

При цьому, генеральні ліцен зії видаються комерційним ба нкам та іншим фінансовим уст ановам України, національном у оператору поштового зв' яз ку на здійснення валютних оп ерацій, що не потребують інди відуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання (ч. 2 ст. 5 Декрету).

Індивідуальні ліцензії ви даються резидентам і нерезид ентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення т акої операції (ч. 4 ст. 5 Декрету) .

Індивідуальної ліцензії п отребують, зокрема, такі опер ації: надання і одержання рез идентами кредитів в іноземні й валюті, якщо терміни і суми т аких кредитів перевищують вс тановлені законодавством ме жі (підпункт “в” п. 4 ст. 5 Декрет у); використання іноземної ва люти на території України як засобу платежу або як застав и (підпункт “г” п. 4 ст. 5 Декрету ).

Станом на дату судового роз гляду законодавством не вста новлено терміни та суми кред итів в іноземній валюті як кр итерій їх віднесення до сфер и дії режиму індивідуального ліцензування. Ця обставина, з огляду на відсилочний харак тер норми Декрету, не дозволя є поширити режим індивідуаль ного ліцензування на валютні операції, пов' язані з надан ням резидентами (банками та і ншими фінансовими установам и) кредитів в іноземній валют і.

Національний банк України у своєму листі за №13-210/7871-22612 від 07.1 2.2009р. “Про правомірність уклад ання кредитних договорів в і ноземній валюті” у зв' язку з запитами банків з питання щ одо правомірності укладання кредитних договорів в інозе мній валюті повідомив про те , що операція з надання банкам и кредитів в іноземній валют і не потребує індивідуальної ліцензії.

Таким чином, операція з нада ння банками кредитів в інозе мній валюті не потребує інди відуальної ліцензії.

Згідно ст.ст. 192, 533, 1054 ЦК України , ст. 198 ГК України, ст.ст. 32, 44 Закон у України “Про Національний банк України”, ст.ст. 2, 47, 49 Закон у України “Про банки і банків ську діяльність”, ст.ст. 1, 4, 34 Зак ону України “Про фінансові п ослуги та державне регулюван ня ринків фінансових послуг” , ст.ст. 1, 3, 5 Декрету Кабінету Мін істрів України “Про систему валютного регулювання і валю тного контролю” банки та інш і фінансові установи, які у вс тановленому порядку отримал и генеральну ліцензію Націон ального банку України на зді йсненну валютних операцій, м ають достатні юридичні підст ави та законне право для нада ння резидентам України креди тів в іноземній валюті.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2010р. позивачу видана Національним банком України банківська ліцензія №5, згідн о з якою банку надано право зд ійснювати банківські операц ії, визначені частиною першо ю та пунктами 5-11 частини друго ї статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльніс ть”. Окрім того, у матеріалах с прави міститься виданий Наці ональним банком України пози вачу дозвіл №5-3 від 29.06.2010р. на пра во здійснення операцій, визн ачених пунктами 1-4 частини дру гої та частиною четвертою ст атті 47 Закону України “Про бан ки і банківську діяльність” згідно з додатком до цього до зволу. Так, відповідно до дода тку до цього дозволу позивач має право здійснювати, зокре ма, операції з валютними цінн остями щодо залучення та роз міщення іноземної валюти на валютному ринку України.

З вищевикладеного вбачаєт ься, що позивач на підставі ба нківської ліцензії та письмо вого дозволу на здійснення о перацій з валютними цінностя ми має право здійснювати опе рації з надання кредитів в ін оземній валюті.

Додатково слід зазначити, щ о порядок та умови видачі Нац іональним банком України рез идентам і нерезидентам індив ідуальних ліцензій на викори стання безготівкової інозем ної валюти на території Укра їни як засобу платежу реглам ентує Положення про порядок видачі Національним банком У країни індивідуальних ліцен зій на використання іноземно ї валюти на території Україн и як засобу платежу (затвердж ено постановою Правління Нац іонального банку України від 14 жовтня 2004 року №483, яке було роз роблено Національним банком України відповідно до вимог статей 5, 11, 13 Декрету, а також ст атей 7 і 44 Закону України “Про Н аціональний банк України” (п ункти 1.1, 1.2 Положення).

Відповідно до п. 1.5 вказаного Положення, використання іно земної валюти як засобу плат ежу без ліцензії дозволяєтьс я, зокрема, якщо ініціатором а бо отримувачем за валютною о перацією є уповноважений бан к (ця норма стосується лише ти х операцій уповноваженого ба нку, на здійснення яких Націо нальний банк України видав й ому банківську ліцензію та п исьмовий дозвіл на здійсненн я операції з валютними цінно стями). У всіх інших випадках в икористання іноземної валют и як засобу платежу можливе л ише за наявності ліцензії.

Представником відповідача та третьої особи в своїх дово дах ототожнюються операції к редитування в іноземній валю ті з операціями використання іноземної валюти в якості пл атежу, тоді як необхідність о держання індивідуальної ліц ензії на операції з використ ання іноземної валюти як зас обу платежу окремо врегульов ано в підпункті “г” п. 4 ст. 5 Дек рету Кабінету Міністрів Укра їни “Про систему валютного р егулювання і валютного контр олю”, тобто положення даного підпункту не розповсюджують ся на правовідносини з надан ня й одержання кредиту (підпу нкт “в” п. 4 ст. 5 Декрету).

Виходячи з наведеного, нада ння та одержання кредиту в ін оземній валюті та сплата про центів за цим кредитом не пот ребує наявності індивідуаль ної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу п латежу на території України у жодної зі сторін кредитног о договору.

Крім того, суд зауважує, що в ідсутність у сторін індивіду альної ліцензії Національно го банку України не дає підст ав для визнання недійсними к редитного договору та додатк ових договорів до нього, у яки х містяться положення про ви дачу кредитів у іноземній ва люті та сплату відсотків за к ористування цими кредитами і ноземною валютою.

Відсутність у необхідних в ипадках відповідних індивід уальних ліцензій може бути п ідставою лише для застування до учасників валютних відно син передбачених законодавс твом України певних заходів відповідальності.

Не заслуговують на увагу тв ердження представника відпо відача та третьої особи щодо зростання курсу долара США п о відношенню до національної валюти, внаслідок чого зміни лися істотні обставини, яким и сторони керувалися при укл аденні кредитного договору, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 36 Закону Ук раїни “Про Національний банк України”, офіційний курс гри вні до іноземних валют встан овлюється Національним банк ом України.

Згідно ч. 1 ст. 8 Декрету Кабін етів Міністрів України “Про систему валютного регулюван ня та валютного контролю”, ва лютні курси встановлюється Н аціональним банком України з а погодженням з Кабінетом Мі ністрів України.

Положенням про встановлен ня офіційного курсу гривні д о іноземних валют та курсу ба нківських металів, який затв ерджено постановою Правлінн я Національного Банку Україн и №496 від 12.11.2003р. передбачено, що о фіційний курс гривні до іноз емних валют, зокрема до долар а США встановлюється щоденно . Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використ овується інформація про коти рування іноземних валют стан ом на останню дату.

З наведеного вбачається, що стабільність курсу гривні д о іноземних валют законодавч о не закріплена.

Таким чином, при укладенні к редитного договору в іноземн ій валюті (доларах США) та беру чи на себе певні обов' язки щ одо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторона за договором (третя особа) повин на була усвідомлювати, що кур с національної валюти Україн и до долара США не є незмінним , та те, що зміна цього курсу мо жливо настане, а тому повинна була передбачити та врахува ти підвищення валютного ризи ку за цим договором.

14.06.2010р. здійснено реєстрацію нової редакції статуту Публі чного акціонерного товарист ва “Укрсоцбанк”. Відповідно до п. 1.2. статуту, загальними зб орами акціонерів 09.03.2010р. прийня то рішення про зміну типу акц іонерного товариства на публ ічне акціонерне товариство т а зміну найменування (назви) б анку. Банк є правонаступнико м Акціонерно-комерційного ба нку соціального розвитку “Ук рсоцбанк”. Банку належать вс і права та обов' язки, які нал ежали Акціонерно-комерційно му банку соціального розвитк у “Укрсоцбанк”.

Статтею 25 ГПК передбачено, щ о в разі вибуття однієї з стор ін у спірному або встановлен ому рішенням господарського суду правовідношенні внаслі док реорганізації підприємс тва чи організації господарс ький суд здійснює заміну ціє ї сторони її правонаступнико м, вказуючи про це в рішенні аб о ухвалі. Тому суд здійснює за міну позивача - Акціонерно-ко мерційного банку соціальног о розвитку “Укрсоцбанк”, йог о процесуальним правонаступ ником - Публічним акціонерни м товариством “Укрсоцбанк”.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, госп одарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, п овному і об' єктивному розгл яді всіх обставин справи. Нія кі докази не мають для суду за здалегідь встановленої сили .

Враховуючи наведене, суд ді йшов висновку, що позовні вим оги обґрунтовані поданими до казами та підлягають до задо волення повністю.

Оскільки спір виник з вини в ідповідача, судові витрати п о розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керую чись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1052, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК Укр аїни, ст.ст. 7, 33 Закону України “ Про іпотеку” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Замінити пози вача - Акціонерно-комерційни й банк соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Київ (ідентиф ікаційний код 00039019), його процес уальним правонаступником - П ублічним акціонерним товари ством “Укрсоцбанк”, м. Київ (ід ентифікаційний код 00039019).

2. Позов задоволити.

3. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Деревообробка”, м. Стрий, в ул. Шевченка, 56/3, Львівська обла сть (ідентифікаційний код 32477910 ) на користь Публічного акціо нерного товариства “Укрсоцб анк”, м. Київ, вул. Ковпака, 29 (іде нтифікаційний код 00039019) заборг ованість за договором кредит у №629/3-135 від 19.07.2007р. на суму 277367,70 дола рів США та 40486 грн. 28 коп., в тому чи слі 129999,98 доларів США заборгова ності по кредиту, 39367,72 доларів С ША заборгованості по сплаті процентів, 18580 грн. 14 коп. пені за несвоєчасне повернення кред иту, 21906 грн. 14 коп. пені за несвоє часну сплату відсотків, 108000,00 до ларів США штрафу, 22434 грн. 79 коп. д ержавного мита, 236 грн. 00 коп. вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су шляхом звернення стягненн я на майно, що є предметом іпот еки згідно договору іпотеки від 19.07.2007р. за реєстровим №5197: неж итлові будівлі, що знаходять ся в АДРЕСА_1 під №257-б, а саме позначені на плані: цегляний столярний цех “Ж-1”, загальною площею 166,5 кв.м., цегляний склад “З-1” загальною площею 144,0 кв.м., цегляний гараж “И-1” загально ю площею 38,6 кв.м., навіс з цегли т а металевої сітки “К-1” загаль ною площею 164,0 кв.м.; нежитлову б удівлю, що знаходиться в АД РЕСА_2. під №11, а саме позначен у на плані “А-1” цегляну будівл ю речового складу №18, загально ю площею 336,9 кв.м.; нежитлову буд івлю, що знаходиться в АДРЕ СА_2. під №13, а саме позначену н а плані “А-1” цегляну будівлю р ечового складу №19, загальною п лощею 343,7 кв.м.

4. Наказ видати згідно с т. 116 ГПК України.

Суддя