Ухвала

від 04.04.2011 по справі 21/17-2011-418

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/17-2011-418

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"04" квітня 2011 р. № 21/17-2011-418

Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали зареєстровані від 31.03.2011р. за № 1678/2011 за заявою: Державної податкової інспекції (надалі - ДПІ) у Київському районі м. Одеси до боржника: Фірми „Союз –Прес” Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) (65104, м. Одеса, пр-т. Ак. Глушка,17/2. Ідентифікаційний код 30562924);            

про визнання відсутнього боржника банкрутом.

ВСТАНОВИВ: 31.03.2011 р. ДПІ у Київському районі м. Одеси звернулася до  господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника Фірма „Союз –Прес” ТОВ банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки боржник неспроможний виконати свої грошові зобов'язання щодо сплати заборгованості до бюджету по податках і зборам у сумі 1452 грн.73 коп.

Заява ДПІ у Київському районі м. Одеси про порушення провадження у справі за спрощеною процедурою банкрутства відсутнього боржника Фірми „Союз –Прес” ТОВ підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до ст.4-1 ГПК України та п. 1 ст. 5   Закону  (№2343-ХІІ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХП), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону (№ 2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

За приписами Закону (№ 2343-ХІІ) для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

 Згідно з ст. 1 Закону України (№ 2343-ХІІ) „кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)”.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Стаття 52 Закону України (№ 2343-ХІІ), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає ці самі „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. З ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Заявник ДПІ у Київському районі м. Одеси обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника Фірми „Союз –Прес” ТОВ на підставі  карток особових рахунків у сумі 1452 грн. 73 коп., з якої: заборгованість зі сплати штрафних санкцій  податку на додану вартість –у  сумі 1189 грн. 29 коп.; заборгованість зі сплати податку з реклами –263 грн. 44 коп., корінцями податкового повідомлення –рішення про застосування штрафних санкцій форми „Р” №00009431502/0 від 15.10.2009 р. на суму 510 грн. та №0000821502/0 від 11.02.2010 р. на суму 680грн, корінцем першої податкової вимоги про застосування штрафних санкцій, форми „Ю1” від 22.12.2009 р. № 1/592 на суму 509грн. 29 коп. та корінцем другої податкової вимоги форми „Ю1” від 26.01.2010 р. № 2/34 на суму 509 грн. 29 коп.

Ініціюючий кредитор, заявляє, що сума податкового боргу, визначена у податкових вимогах ДПІ у Київському районі м. Одеси є узгодженою платником податків.

За змістом ч.3 ст.6 та ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

             Відповідно до  Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Виходячи з системного аналізу положень Закону (№2343-ХІІ ) процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Отже, без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце.

При цьому безспірність вимог кредиторів повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.                   

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Пунктом 29 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону (№2343-ХІІ) „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання”.

Положеннями ч. 10 ст. 7 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Ініціюючим кредитором, не надано доказів безспірних вимог, доказів неплатоспроможності Фірми „Союз –Прес” ТОВ та вжиття заходів щодо стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу у встановленому законодавством порядку, як доказів неплатоспроможності боржника, що є порушенням вимог ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ).

Закон (№ 2343-ХІІ) не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора та доказів неплатоспроможності боржника.

             Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Крім того, Відповідно ст. 1 Закону (№ 2343-ХІІ) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону (№ 2343-ХІІ)  –це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі, як це передбачено п. 14 Постановою пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство".

    Таким чином, Заявником не надано доказів безспірних вимог до боржника, доказів неплатоспроможності та доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку, а тому заява ДПІ у Київському районі м. Одеси про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника Фірми „Союз –Прес” ТОВ підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону (№ 2343-ХІІ)  та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -

УХВАЛИВ:

1.          Заяву Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника –Фірми „Союз –Прес” ТОВ (65104, м. Одеса, пр-т. Ак. Глушка,17/2. Ідентифікаційний код 30562924) - повернути без розгляду.

2.          Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3.          Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 61 аркушах.

Суддя                                                                                 Зеленов Г.М.