Рішення

від 16.03.2011 по справі 20/17-296-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/17-296-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2011 р.Справа  № 20/17-296-2011

За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Спейс Сі-Морзв'язоксупутник”

про стягнення 10 513,65 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Кухарчик Г.І., довіреність № 01-13/1300 від 10.03.2011р.;

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спейс Сі-Морзв'язоксупутник” про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди № 83/5, укладеним між сторонами по справі, у сумі 9 942,30 грн. та пені у сумі 571,35 грн. за період з 1.07.2010р. по 21.09.2010 року включно.

В обґрунтування заявлених вимог Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради посилається на те, що заборгованість станом на 1.07.2010р. було стягнуто рішенням господарського суду Одеської області від 28.09.2010р. у справі            № 30/132-10-3278, проте залишилася несплаченою заборгованість до моменту розірвання договору та передачі приміщення – 22.09.2010р.

Приймаючи до уваги, що згідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради 2.03.2011р. було перейменовано в Департамент комунальної власності Одеської міської ради, суд вказує, що позивачем у справі на момент прийняття рішення є Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

У судовому засіданні 16.03.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений за адресою, що є його юридичною адресою та адресою об'єкта оренди, але, згідно повідомлень пошти з зазначеної адреси відповідач вибув. Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до    ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

21 червня 2004 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ “Спейс Сі –Морзв'язоксупутник” (Орендар)  був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 83/5, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 150,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 46, з метою розміщення офісу.

За умовами п.п. 2.2,2.4 Договору оренди, за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до Договору, що становить за перший після підписання Договору оренди місяць 1387 грн.              02 коп. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Пунктом 7.9 вищезазначеного договору передбачено, що дія договору оренди припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.09.2010р. у справі № 30/132-10-3278 було стягнуто заборгованість по орендній платі та пеню станом на 1.07.2010р.

Одночасно ухвалою від 28.09.2010р. провадження у справі було припинено в частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди № 83/5, укладеного між сторонами по справі, та виселення відповідача з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею     150,6 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 46, шляхом його передачі Представництву по акту приймання –передачі, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з підписанням між сторонами 22.09.2010р. додаткового погодження про розірвання договору та передачею орендованого приміщення Представництву по акту приймання – передачі.

У зв'язку з тим, що заборгованість з 1.07.2010р. по момент розірвання договору та передачі приміщення –22.09.2010р. залишилася несплаченою, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону  України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18  Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с.16), у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди № 83/5 від 21.06.2004 року за період з 1.07.2010р. по 21.09.2010р. включно, яка становить 9942,30 грн. Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. (із змінами та доп.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до умов п. 5.2. Договору оренди № 83/5від 21.06.2004 р., за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення орендної плати в сумі 9942,30 грн. за період з 1.07.2010р. по 21.09.2010р. включно та пені в сумі 289 грн., заявлені на підставі розрахунку, який перевірено судом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що у позовній заяві позивач просить стягнути пеню у сумі           571,35 грн., надаючи при цьому розрахунок пені на суму 289 грн., позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково.

Згідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спейс Сі – Морзв'язоксупутник” (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 46, код 23871370) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса,                            вул. Артилерійська, 1, код 26302595) заборгованість з орендної плати у сумі 9 942 /дев'ять тисяч дев'ятсот сорок дві/ грн. 30 коп., пеню у сумі 289 /двісті вісімдесят дев'ять/ грн. 00 коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102 /сто дві/ грн. 31 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 229 /двісті двадцять дев'ять/ грн. 65 коп.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039,           м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595) на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22090200, символ звітності банку 095 – суму недоплаченого держмита в розмірі 2 /дві/ грн. 82 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                       Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 21.03.2011р.