Рішення

від 05.04.2011 по справі 5026/372/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5026/372/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 05 квітня 2011 року                                                  Справа № 12/5026/372/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача –не з'явились, відповідача –Олексієнко В.А. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Уманський елеватор»до Черкаського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»про стягнення 50000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору позики № 49 від 11.06.2007 року, 50000 грн. неповерненої позики та відшкодування судових витрат.

У судове засідання позивач явку свого представника не забезпечив, подав заяву (вх. № 4933 від 25.03.2011), в якій позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав повністю і просив суд розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, його представник в засідання суду позов не визнав і проти його задоволення заперечував з мотивів неможливості виконання спірного зобов'язання внаслідок тяжкого фінансового стану підприємства.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

11.06.2007 року сторони уклали договір позики № 49, за умовами якого позивач передав у власність відповідачу грошові кошти у розмірі 50000 грн., а відповідач зобов'язався повернути позивачу таку саму суму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункти 1-5), зокрема, - в строк до 01.07.2008 року.

09.06.2008 року сторонами укладено додаткову угоду до договору позики № 49 від 08.06.2007 року, якою змінено строк погашення боргу (п. 4.1. договору) –до 30.11.2010 року.

На виконання умов договору позивач платіжним дорученням № 545 від 11.06.2007 року перерахував відповідачу 50000 грн.

Відповідач отриману суму позики в обумовлений договором строк не повернув, наявність спірної грошової заборгованості визнав, підтвердив актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2010 року.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Отже, із вищенаведеного вбачається, що між сторонами виникли зобов'язання із договору позики.

Згідно з ст.ст. 1046, 1049 ЦК України: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність  другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, доказаними і задовольняє повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 500 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього – 736 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Черкаського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України», вул. Чехова, 53, м. Черкаси, інд. 18006, код ЄДРПОУ 24414404, р/р № 26001301786191 в центральному відділенні «Промінвестбанку», м. Черкаси, МФО 354091 на користь дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Уманський елеватор», вул. Старицького, 7, м. Умань Черкаської області, інд. 20300, код ЄДРПОУ 00952580, р/р № 260078100 в ЧОД «Райффайзен банк Аваль», м. Умань, МФО 354411 –50000 боргу, 736 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                         В.М. Грачов