2/8/5022-95/2011
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
04.04.11
Справа № 2/8/5022-95/2011
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Р. Марко
суддів С. Бойко
Т. Бонк
При секретарі Сидорак Г.
Представники сторін- не з»явилися
розглянувши апеляційну скаргу ТзОв»Орвіс»
на рішення господарського суду Тернопільської області від 22.02.11
у справі № 2/8/5022-95/2011
за позовом – ТзОВ»ТД»Західна молочна група»
до відповідача –ТзОв»Орвіс»
про : стягнення боргу
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Тернопільської області від
22.02.11 у справі № 2/8/5022-95/2011, позов ТзОВ»ТД»Західна
молочна група»задоволено. Стягнуто з ТзОВ "Орвіс" на користь ТзОВ
"Торговий дім "Західна молочна група" суму 45 078 грн. 71 коп. –за
матеріальні цінності; 450 грн. 78 коп. –в повернення сплаченого
державного мита та 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав
апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти
нове, яким у позові відмовити. Вимоги апеляційної скарги
обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм
матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають
значення для справи. Апелянт зазначає, що у видаткових накладних не
має посилання на договір на підставі якого було здійснено поставку.
Представник позивача правом на подання відзиву не скористався. Представники сторін в судове засідання не з»явилися, поважності причин неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.
При цьому колегія виходила з наступного.
Згідно доводів позивача викладених у позовній заяві, за період з 28.11.2009р. по 20.01.2010р. представники відповідача одержали від позивача товар на суму 45 078 грн. 71 коп., що підтверджено 50-ти видатковими накладними (копії яких знаходяться в матеріалах справи), підписаними представниками обох сторін.
Тобто товар постачався на підставі видаткових накладних без укладення договору.
Оскільки договір між сторонами відсутній та строк оплати товару сторонами не узгоджений, позивач керуючись вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, надіслав відповідачеві письмову вимогу № 400 від 30.12.2010 року про погашення заборгованості за одержаний товар, про що свідчить квитанція пошти №3340 від 30.12.2010р.
В матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків станом на 05.11.2010р., підписаним представниками обох сторін, підписи яких скріплені їх печатками, згідно якого борг відповідача перед позивачем становить 45 078,71грв..
Відповідач доказів виконання ним грошових зобов'язань щодо сплати боргу не представив.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення 45 078,71 грв. підлягають задоволенню.
Щодо доводів апелянта про те, що видаткові накладні не містять даних про угоду на підставі якої вчинено поставку, то такі доводи є безпідставними, так як поставка була здійснена не на підставі окремого договору. Крім того, згідно преамбули Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ним визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. При цьому, ст.9 Закону, визначає підставу для бухгалтерського обліку господарських операцій -первинні та зведені облікові документи, а також вимоги до реквізитів вказаних документів. Тобто, норми вказаного Закону не регулюють спірні правовідносини, оскільки предметом спору не є правильність ведення сторонами бухгалтерського обліку або складання фінансової звітності. Даний Закон не містить вимог щодо підтвердження факту передачі товарів певними доказами -документами з визначеними ст.9 Закону реквізитами. Неточність або неповнота відповідних даних у первинних облікових документах є підставою для застосування до відповідальних за ведення бухгалтерського обліку винних осіб визначеної чинним законодавством відповідальності.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
Постановив:
Рішення господарського суду Тернопільської області від 22.02.11 у справі № 2/8/5022-95/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий Р. Марко
Суддя С. Бойко
Суддя Т. Бонк
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2011 |
Оприлюднено | 12.04.2011 |
Номер документу | 14697871 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Марко Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні