Рішення

від 06.04.2011 по справі 15/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  15/69

06.04.11

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт"

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластик-Фуд"

про                  стягнення  29 563,38 грн

Суддя   Хоменко М.Г.

Представники :

від позивача - Пшенична В.В.

від відповідача - не з"явилися

У судовому засіданні 06.04.2011 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

      На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластик-Фуд" (далі - відповідач) про стягнення  29 563,38 грн.(19095,00грн.-основного боргу, 10164,97грн.-пені, 155,76грн.- інфляційне збільшення суми боргу, 147,65грн.-3% річних) заборгованості за Договором поставки №0606/01 від 06.09.2010 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору  поставки №0606/01 від 06.09.2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" та Товариством з обмеженою відповідальністю"Пластик-Фуд", останній за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.

Позовну заяву 16.02.2011 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/69.

Позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору та зазначив,  що станом на час розгляду справи основна дебіторська заборгованість становить 19095,00 грн.

Відповідач у судове засідання  в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімпласт"- Постачальник (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластик-Фуд" -Покупець (далі-Відповідач) уклали Договір поставки №0609/01(далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач зобов"язується передавати полімерні матеріали та вироби із пластмас(далі-Товар) у власність Відповідачу, а Відповідач зобов"язується прийняти і оплатити Товар на умовах та в строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до п.4.1 Договору оплата за передану Позивачем партію Товару здійснюється Відповідачем у безготівковій формі на протязі 10 банківських днів з моменту передачі Позивачем Товару.

Так, на виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну суму 25695,00грн., що підтверджується накладною №066/09 від 06.09.2010 та довіреністю №70 від 06.09.2010, виду ОСОБА_1

В порушення умов Договору Відповідач за отриманий Товар розрахувався чатково у розмірі 6600,00грн.

Таким чином, станом на на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача-склала19095,00грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.    

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 19095,00грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

               ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у  разі  порушення боржником зобов'язання.

    Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.2 Договору  у разі порушення строків оплати за переданий Товар, Відповідач сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань нараховано штраф у розмірі 10164,97грн.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 147,65грн та 155,76грн.-інфляційне збільшення суми боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором встановлено судом і відповідачем не спростовано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% процентів річних у розмірі 147,65грн.  та 155,76грн.-інфляційне збільшення суми боргу підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

 Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем  не оспорино ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 19095,00 грн. основного боргута 3% річних у розмірі 147,65грн.  та 155,76грн.-інфляційне збільшення суми боргу  визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 296,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49,  82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" задовольнити повністю.

2. Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластик-Фуд" (03148, м.Київ, пр-т 50-річчяЖовтня,2-Б, код ЄДРПОУ 35223019), а у випадку відсутності коштів  з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" (03062, м.Київ, вул.Чистяківська,6/10, кв.160,  код ЄДРПОУ 21628041) 19095(дев"ятнадцять тисяч дев"яносто п"ять))грн. 00 коп. - основного боргу, 10 164(десять тисяч сто шістдесят чотири) грн97коп.-пені,  147(сто сорок сім)грн.65коп-3%річних, 155(сто п"ятдесят п"ять)грн.76коп.-інфляційне збільшення суми боргу, 296(двісті дев"яносто шість)грн. 00 коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                             Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 07.04.2011