Рішення

від 20.09.2006 по справі 29/439-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/439-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2006 р.                                                            Справа № 29/439-05

вх. №

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя   Інте Т.В. 

суддя                         Пелипенко Н.М.

суддя                         Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Спесивцева О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Надьон О.В., Яковенко Н.О.  відповідача - Корольов В.В.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Украгроресурс", м. Х-в  

до  ТОВ "Анна", с. Бражківка  

про розірвання договору та стягнення 300526,90грн. збитків

ВСТАНОВИЛА:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Украгроресурс” звернувся  з позовом  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Анна” про визнання права власності на одну другу частину майна, а саме : 418,210 тон соняшнику, 172,670 тон сої, отриманого в результаті сумісної діяльності за договором від 03.05.05 р. та витребування його в натурі. При цьому, позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на витребувану сільгосппродукцію, яка знаходиться на току господарства ТОВ „Анна” у с. Бражківка Ізюмського району Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.05 р. № 29/439-05 клопотання позивача було задоволене.

Ухвалою від 14.11.05 р. накладений арешт було частково скасовано на 209,105 т. соняшнику та 86,335 т. сої. Решту арештованого, згідно акту АА № 153491 (АА 015980) від 27.10.05 р., майна, було ухвалено передати  на відповідальне зберігання позивачеві – ТОВ „Украгроресурс”.

В результаті апеляційного оскарження ухвали господарського суду від 14.11.05 р., постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.05 р.  названа ухвала була змінена. Арешт було накладено на соняшник в кількості  209,105 тон, сою  в кількості 86,335 тон, що знаходяться на току  господарства ТОВ „Анна” (а.с. 116 т.1).

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області Бровченко І.О. від 10.01.06 р. справа передана на подальший розгляд судді Інте Т.В.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.01.06 до 31.01.06 р. для надання відповідачем доказів звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.05 р.

31.01.06 р. в зв*язку з наданням відповідачем таких доказів, провадження у справі було зупинено до отримання від Вищого господарського суду України результатів розгляду касаційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.06 р. касаційна скарга відповідача була залишена без задоволення, а постанова Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.05 р. без змін.

10.05.06 р.  ухвалою господарського суду Харківської області провадження у справі поновлено та задоволено заяву позивача від 03.05.06 р. про часткове скасування забезпечення позову, шляхом зняття арешту з 164,3 тон соняшника та 84,360 тон сої, що знаходились на току господарства „Анна”.

В зв*язку з закінченням  встановленого ст. 69 ГПК України строку розгляду справи, ухвалою першого заступника голови господарського суду України Стовба Н.О. від 01.06.06 р. строк розгляду справи було продовжено  на один місяць.

В судове засідання 20.07.06 р. від позивача  надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого, він просить розірвати договір про сумісну діяльність від 03.05.05 р., укладений між ним та відповідачем, стягнути з відповідача 300526,97 грн. збитків за вищевказаним договором, які складаються із витрат, понесених під час виконання договірних зобов*язань. покласти судові витрати на відповідача та, з метою забезпечення позову, накласти арешт на поточний рахунок та майно, що належить відповідачу.

Надане клопотання судом було прийняте, як таке, що не суперечить чинному законодавству та подане з додержанням вимог ст. 22 ГПК України але задоволене частково.

У зв*язку з невизначенням позивачем відповідних підстав для застосування заходів забезпечення позову, необгрунтуванням і непідтвердженням  належними документами необхідності  такого забезпечення, а також недоведенням ним того, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по справі № 29/439-05, суд в застосуванні заходів по забезпеченню позову відмовив.

В зв*язку з задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та  заявою судді Інте Т.В., ухвалою першого заступника голови господарського суду Харківської області Стовба Н.О. від 20.07.06 р. для розгляду справи була призначена колегія у складі : головуючого судді Інте Т.В., суддів Светлічний Ю.В. та Пелипенко Н.М.

Відповідач в судове засідання 09.08.06 р. надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечує, зокрема, посилаючись на невизначення позивачем суттєвих порушень відповідачем умов договору; досягнення сторонами мети договору – вирощення врожаю соняшника та сої та їх реалізацію; відсутність вини відповідача в незатвердженні  спільного балансу; невідповідність заявлених до стягнення позивачем збитків, витратам, визначеним в ст. 22 ЦК України, як спричиненим у зв*язку зі знищенням або пошкодженням речі та понесеним в зв*язку з відновленням свого порушеного права, так як у якості збитків позивач вказує витрати, які ним були понесені під час виконання умов договору про спільну діяльність і завдяки яким була досягнута спільна мета. Крім того, зауважує про те, що поданий позивачем змінений позов не містить спільного предмету або підстав з позовом, по якому було порушено дану справу. Змінений позов є суттєво новим і повинен розглядатись в окремому провадженні.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.08.06 р. до 07.09.06 р. для надання позивачем додаткових доказів по справі.

07.09.06 р. від відповідача надійшов зустрічний позов, у прийнятті якого ухвалою від 07.09.06 р. було відмовлено і який був повернутий заявнику.

З 13.09.06 р. до 20.09.06 р. оголошувалась перерва для підготовки повного тексту рішення.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

03.05.05 р. між ТОВ „Украгроресурс” ( далі – позивач) та ТОВ „Анна” (далі – відповідач) було укладено договір про сумісну діяльність, який  був взятий на облік у ДПІ Харківської області 20.05.05 р. за № 1385. (далі – договір)(а.с.9 т.1).

Сторони за цим договором зобов*язались, шляхом об*єднання своїх зусиль та майна, що належить їм,  спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення наступних господарських цілей, а саме, виробництва  рослинницької продукції та отримання прибутку. Згідно п. 5.1 договору, сторони домовились вирощувати сою та соняшник.

Відповідачем були передані позивачу технологічні карти на вирощування сої та соняшнику, з розподілом по конкретним площам, які були вказані на карті-схемі земельних площ, відведених відповідачем для ведення спільної діяльності за договором (а.с. 19 т.1).

Так, для вирощування сільгосппродукції  відповідачем були виділені такі поля: № 2 площею 111,4 га., № 9 площею 72,4 га. та № 24 площею 108,0 га. - для соняшника; № 3 площею 44,2 га, № 28 площею 130,6 га. та № 30 площею 125,2 га. – для сої. Всього, 591,8 га. (а.с. 15-18 т.1).

Згідно п.2.2 договору, сумісна діяльність здійснюється у відповідності до „Програми робіт” (Додаток № 1), в якій сторони визначають порядок, термін, етапи та інші умови сумісної діяльності.

В судовому засіданні сторони підтвердили, що „Програмою робіт” є „План весняно-польових робіт” на землях відповідача в Ізюмському районі Харківської області по вирощуванню соняшника та сої, який  було складено та узгоджено сторонами (Додаток №1  до договору) (а.с. 13-14 т.1).

Як вбачається з п. 3.1 договору, позивач зобов*язався, для здійснення спільної діяльності відкрити окремий розрахунковий рахунок в установі банку, що було виконано і рахунок відкрито за № 2600404588 у філії №1 АКРБ „Регіон-Банк”.

Також позивач зобов*язався перерахувати на  окремий розрахунковий рахунок грошові внески в узгодженому розмірі, відповідно до чого, платіжними дорученнями № 602 від 05.07.05 р. позивачем було перераховано 2500 грн. та № 30 від 26.08.05 р. – 15000 грн. ( а.с. 61-62 т.Ш). Крім того – здійснювати, у випадку необхідності, додаткові внески для реалізації сумісної діяльності, тощо.

Окрім цього, позивач зобов*язався, згідно з „Програмою робіт”, забезпечити  процес вирощування рослинницької продукції мінеральними добривами, засобами захисту рослин та іншим.

Згідно пунктів 5.3, 5.4, 5.5, та 5.8 договору,  позивачу було доручено керівництво  сумісною діяльністю за договором, а також здійснення ведення спільних справ, бухгалтерського і податкового обліку та інших дій  на підставі довіреності, яку відповідач зобов*язався видати та, відповідно до якої,  позивач є повноважним представником відповідача, керує усією сумісною діяльністю та здійснює усі необхідні юридичні дії. Також, позивач має право залучати до виконання своїх зобов*язань третіх осіб для надання спеціальних послуг.

Відповідно до п. 4.1 договору, відповідач зобов*язався негайно, після підписання договору, приступити до здійснення комерційних проектів, передбачених „Програмою робіт”, тобто „Плану весняно-польових робіт”,  щомісяця надавати позивачу інформацію про перебіг виконання спільних проектів;  застосовувати власну технологію для досягнення спільних цілей.

Згідно п.7.2 договору, спільне майно обчислюється на окремому балансі позивача, який ведеться в порядку, узгодженому з відповідачем.

Підбиття підсумків сумісної діяльності і розподіл прибутку між сторонами здійснюється, відповідно до п. 8.4 сторонами  на підставі окремого балансу, поданого відповідачу не пізніше 01.03.06 р.

Фактичний обсяг сумісної діяльності з його розподілом за видами затрат між сторонами,  визначається в балансі (п.9.4 договору).

За підсумками сумісної діяльності, про що стверджує як позивач, так і відповідач, було вирощено 418,2 тон соняшника та 172,67 тон сої, що також підтверджено перевіркою окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ „Украгроресурс”, здійсненою КРУ в  Ізюмському районі Харківської області ( а.с. 124 т.Ш).

Згідно п. 8.5 договору, кожна із сторін не має права розпоряджатися своєю часткою у спільному майні, без згоди іншої сторони, до затвердження балансу, за винятком тієї частини продукції та доходів від сумісної діяльності, яка надходить у розпорядження кожного з учасників після фактичного розподілу.

26.10.05 р. відділом державної виконавчої служби в Ізюмському та Борівському районах Харківської області (далі – ВДВС) було накладено арешт на соняшник у кількості 418,21 тон та  сою у кількості 172,67 тон.  При проведенні виконавчих дій 28.01.06 р. ВДВС було складено акт № 494, яким встановлено, що всього передано на відповідальне зберігання позивачу 164,300 тон соняшника, що знаходились в кладовищі відповідача. При проведенні виконавчих дій 03.02.06 р. ВДВС було встановлено передачу на відповідальне зберігання 84,360 тон сої.

Викладене свідчить про реалізацію відповідачем, без згоди позивача, спільного майна до затвердження балансу.

Як свідчить акт, який було складено на виконання постанови Ізюмського міжрайонного суду від 16.06.06 р. та постанови слідчого Ізюмської міжрайонної прокуратури за порушеною кримінальною справою № 41060006, за період, що перевірявся ( 03.05.05 р. – 21.06.06 р.), будь-яких надходжень від ТОВ „Анна” на особистий рахунок договору про сумісну діяльність не поступало.

У виконання вимог ст. 33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинні довести ті обставини, на які вона посилається в підтвердження своїх вимог та заперечень, позивач підтвердив виконання  ним договірних зобов*язань належними документами та доказами.

В зв*язку з порушенням відповідачем умов договору, просить суд розірвати його та відшкодувати за рахунок  винної сторони понесені збитки.

Як свідчать матеріали справи, порушення відповідача полягають в наступному.

Згідно п.4.1 договору, відповідач зобов*язався щомісяця надавати позивачу інформацію про перебіг виконання спільних проектів, для складання позивачем окремого балансу, який, згідно п. 8.4 договору повинен бути складений не пізніше 02.03.06 р., після підбиття підсумків сумісної діяльності.

Не виконуючи обов*язки по звітності перед позивачем, відповідач був звинувачений у розпродажу, без узгодження з позивачем, вирощеної сільськогосподарської продукції (сої та соняшнику), в зв*язку з чим, як засвідчено вище, була порушена кримінальна справа проти директора ТОВ „Анна” Чалого Г.А.

Додержуючись вимог ст. 193 ГК України щодо виконання зобов*язань за договором, позивач листом № 1/4 від 04.04.06 р. (а.с.123) звернувся до відповідача з вимогою з*явитись для фактичного розподілу вирощеної продукції та попередженням, у разі неявки, 15.04.01 р., вважати даний лист повідомленням про розірвання договору. Доказів виконання заявлених вимог відповідачем не надано.

Не отримавши відповіді на зазначену вимогу та виявивши погіршення якості продукції, яка знаходилась на зберіганні відповідача, позивач, у виконання п. 8.4 договору, склав окремий баланс за окремими даними, з подальшим його відправленням відповідачу для затвердження. Баланс був отриманий відповідачем 02.03.06 р. (а.с. 121-122 т.Ш), але залишився без затвердження та без надання будь-яких заперечень або доповнень щодо його змісту. На підставі викладеного та ст. 612 ЦК  України, позивач втратив інтерес до подальшого виконання договору.

Суд визнає розподіл сумісного майна нездійсненим з вини відповідача та  вважає можливим використати надане  законом, а саме, ст. 651 ЦК України право  розірвати договір про сумісну діяльність від 03.05.05 р., так як визнає допущені відповідачем порушення договору істотними, тобто такими, що позбавляють позивача того, на що  він розраховував при укладанні договору, а саме,  одержання 50% прибутку від сумісної діяльності.

В зв*язку з порушенням відповідачем строків виконання прийнятих за договором зобов*язань та недоведення  їх виконання взагалі, суд визнає вимогу позивача про розірвання договору про сумісну діяльність від 03.05.05 р. та відшкодування понесених збитків правомірною, такою, що витікає із змісту ст. 612 ЦК України, згідно якої, боржник, який прострочив виконання зобов*язання,  відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки. Якщо внаслідок прострочення боржника, виконання зобов*язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, відповідач визнається таким, що порушив зобов*язання, так як порушенням є невиконання зобов*язання або виконання з порушенням умов,  визначених його змістом.

Відповідно до ст. 218 ГК України,  учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов*язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб*єкт господарювання за порушення господарського зобов*язання несе господарсько-правову відповідальність.

Жодних доказів відсутності своєї вини в порушенні договірних зобов*язань, відповідачем суду не надано, що покладає на нього відповідальність, відповідно до ст. 614 ЦК України.

Відповідачем не наведено жодного належного доказу вжиття всіх залежних від нього заходів для виконання зобов*язань за договором.

Обов*язок боржника по відшкодуванню завданих порушенням зобов*язань збитків також підтверджується ст. 623 ЦК України, згідно якої боржник, який  порушив зобов*язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відшкодування збитків, як господарська санкція,  передбачено також ст. ст. ст. 216, 217, 220 ГК України.

Згідно ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, а ст. 245 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню відносить, зокрема, вартість втраченого майна, до якого слід віднести грошові кошти, сплачені позивачем у виконання договірних зобов*язань та третім особам, залученим ним до робіт, виконання яких було покладено на позивача, як то  доставка добрив, отрутохімікатів, засобів захисту рослин, виконання лабораторних аналізів грунту, зерна, завантажувально-відвантажувальні роботи, послуги по доробці та зберіганню сільськогосподарської продукції, тощо.

Дослідивши надані в підтвердження понесених витрат документи, суд визнав можливим заявлені відповідачем вимоги по стягненню 300526,97 грн. задовольнити частково, в сумі 285599,57 грн.

Так, понесення позивачем витрат в даній сумі  підтверджено наступними доказами.

Здійснення внеску учасників за договором  в сумі 17500 грн. – платіжними дорученнями № 602 від 05.07.05 р. та № 30 від 26.08.05 р. (а.с. 61,62 т.Ш); постачання відповідачу мінеральних добрив НПК 15:15:15 на суму 27800,00 грн. відповідними документами (а.с.63 т.3 та 27 т.4); мінеральних добрив „Амофос” на суму 28380,00 грн. ( а.с. 64 т.3, 28 т. 4); засобів захисту рослин  Фюзілад Форте 150 ЕС к.е. на суму 27120 грн. (а.с. 65 т.3); засобів захисту рослин Екстрем, 90% к.е., Харнес 90% к.е на суму 29319,36 грн. (а.с. 66 т.3); засобів захисту рослин Стилет к.е. на суму 4078,80 грн. (а.с. 67 т.3); засобів захисту рослин Екстрем 90% к.е. на суму 24249,60 грн. (а.с. 68 т.3); засобів захисту рослин  Везувій на суму 18259,56 грн. (а.с.69-71 т.3); витрати на лабораторний аналіз грунту  в сумі 52 грн. (а.с. 72 т.3, 29 т.4); на лабораторний аналіз зерна  в сумі 32,88 грн. (а.с. 73 т.3, 34 т.4);  оплата транспортних послуг  в сумі 1585,60 грн. (а.с.74 т.3, 32 т.4); оплата транспортних послуг в сумі 2160 грн. (а.с. 75 т.3, 31, 33 т.4);  оплата транспортних послуг в сумі 1151 грн. ( а.с. 76 т.3, 35 т.4); оплата транспортних послуг в сумі 2145 грн. (а.с, 84-86 т.3); оплата транспортних послуг в сумі 880 грн. (а.с. 80, 82 т.3); оплата транспортних послуг в сумі 2866,50 грн.  (а.с.83,84 т.3, 27 т.4); оплата транспортних послуг в сумі 455 грн. (а.с. 85, 86 т.3, 13-16 т.4); оплата транспортних послуг в сумі 4986,40 грн. (а.с.87, 88 т.3, 2-12, 36 т.4); оплата завантаження соняшника в сумі 1785,17 грн. (а.с. 89-91 т.3) та в сумі 510,04 грн. (а.с.92,93т.3); оплата послуг по транспортуванню мінеральних добрив в сумі 481 грн., 481 грн., 1024 грн. (а.с. 95, 96 т.3); витрати на ПММ в сумі 3185 грн. (а.с. 97 т.3, 37-79 т.4); витрати на охорону об*єктів в сумі 400 грн. (а.с. 98 т.3, 80 т.4); оплата послуг по доробці та зберіганню сої в сумі 5070,29 грн. (а.с. 99 т.3, 81-85 т.4); послуг по зберіганню  соняшника в сумі 16331,64 грн. ( а.с.100-105 т.3, 86-98 т.4); залишок кредиторської заборгованості за соняшник в сумі 46000 грн.(а.с.106,107 т.3, 99-106 т.4); оплата заборгованості по збиранню сої та соняшнику 4409,73 грн. (а.с.108 т.3); оплата по зберіганню продукції в сумі 400 грн. (а.с. 112 т.3); оплата  юридичних послуг в сумі 12500 грн. (а.с.115-118 т.3).

В решті заявлених до стягнення вимог суд визнав необхідним відмовити з причин недоведеності належними документами та доказами причинного зв*язку понесених витрат з виконанням договірних зобов*язань .

Відповідно до вимог чинного господарського процесуального законодавства судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 46, 49, 69, 82-85 ГПК України, ст.ст. 193, 216, 217, 218, 220, 224, 225 ГК України, ст.ст. 610, 612, 614, 623, 651 ЦК України, суд

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір про сумісну діяльність від 03.05.05р. між ТОВ "Украгроресурс" та ТОВ "Анна"

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна" (с. Бражківка, Ізюмський район, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 30916613, ІПН 309166130146, Свідоцтво № 27877311, п/р 26006301760362  у відділенні ПІБ м .Ізюм) га користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс" (пр.Гагаріна,127-А, оф.313, м.Харків, 61035, код ЄДРПОУ 32227053, Свідоцтво № 28028752, ІПН 322270520230, п/р 2600101588 в філії №1 АКРБ "Регіон - Банк", МФО 351975) 285599,57 грн. збитків, 2856 грн. держмита та 112,14 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 20 вересня 2006 року.

Головуючий суддя                                                                     Інте Т.В. 

суддя                                                                                            Пелипенко Н.М.

суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.