16/246-06-6677А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"11" вересня 2006 р.Справа № 16/246-06-6677А
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Поночовний О.А. по дов. б/н від 30.12.2005р.;
Від відповідача: Конова Л.М. по дов. б/н від 17.07.2006р.;
Від прокуратури: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №404 господарського суду Одеської області (м. Одеса) адміністративну справу за позовом об'єднання громадян “Яхт-клуб” до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання нечинним рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Об'єднання громадян “Яхт-клуб” (далі по тексту ОГ “Яхт-клуб”) в порядку, передбаченому ст.ст. 4, 6, 106, 107, та п. 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (далі по тексту Дальницька сільська рада) про зупинення та визнання недійсним рішення Дальницької сільської ради № 53 від 21.06.2006р. „Про розгляд протесту прокурора Овідіопольського району”, яким було скасовано рішення Дальницької сільської ради № 205-12-ХХІІІ від 17.12.1999р. “Про відведення земельної ділянки в постійне користування об'єднанню громадян “Яхт-клуб” для будівництва стояночних місць маломірного морського та річного транспорту та його обслуговування”. Свої доводи позивач обґрунтовує порушенням його прав як законного землекористувача земельної ділянки, площею 2,8 га, розташованої у селі Санжейка при прийнятті оскаржуваного рішення.
26.07.2006р. позивач звернувся до господарського суду із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить зупинити дію та визнати нечинним рішення Дальницької сільської ради № 53 від 21.06.2006р. „Про розгляд протесту прокурора Овідіопольського району”.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог тощо в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Вищенаведена редакція позовних вимог ОГ “Яхт-клуб”, згідно заяви від 25.07.2006р., є остаточною у зв'язку з чим приймається господарським судом до розгляду по суті.
Відповідач повністю заперечує проти заявлених вимог, посилаючись на відсутність при прийнятті спірного рішення факту порушення прав позивача, а також наполягає на прийнятті Дальницькою сільською радою рішення № 53 від 21.06.2006р. „Про розгляд протесту прокурора Овідіопольського району” в межах своїй компетенції.
Ухвалою суду від 04.09.2006р. відповідно до ст. 60 КАС України з метою забезпечення захисту інтересів держави до участі в справі був допущений прокурор Овідіопольського району Одеської області.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
17.12.1999р. Дальницькою сільською радою за результатами розгляду проекту відведення земельної ділянки було прийнято рішення № 205-12-ХХІІІ “Про відведення земельної ділянки в постійне користування об'єднанню громадян “Яхт-клуб” для будівництва стояночних місць маломірного морського та річного транспорту та його обслуговування”.
На підставі вказаного рішення Дальницькою сільською радою 07.04.2000р. позивачу був виданий державний акт ІІ-ОД № 003345 на право постійного користування землею для будівництва стояночних місць маломірного морського та річного транспорту та його обслуговування, зареєстрований у Книзі записів актів на право постійного користування землею за № Р-18-18 та встановлені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), що підтверджується актом встановлення, погодження та передачі на місцевості меж земельної ділянки від 07.04.2000р. /а.с. - 43/.
Положеннями ст.22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. N 561-XII, який був чинним на час прийняття рішення №205-12-ХХІІІ від 17.12.1999р. “Про відведення земельної ділянки в постійне користування об'єднанню громадян “Яхт-клуб” для будівництва стояночних місць маломірного морського та річного транспорту та його обслуговування”, встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Таким чином, позивачем у встановленому законом порядку було придбано право на постійне користування земельною ділянкою, площею 2,8 га для будівництва стояночних місць маломірного морського та річного транспорту та його обслуговування із земель населеного пункту с. Сажійка.
05.06.2006р. прокурором Овідіопольського району Одеської області був принесений протест на рішення Дальницької сільської ради № 205-12-ХХІІІ від 17.12.1999р. “Про відведення земельної ділянки в постійне користування об'єднанню громадян “Яхт-клуб” для будівництва стояночних місць маломірного морського та річного транспорту та його обслуговування”, яким було поставлено питання про скасування зазначеного рішення, як прийнятого з порушенням вимог ст. 19, 78, 79 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. N 561-XII, чинного на час прийняття рішення, та вимог ст.ст. 85, 87, 88, 89, 90 Водного кодексу України від 06.06.1995 № 213/95-ВР.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 21 Закону України “Про прокуратуру” N 1789-XII від 05.11.1991р. протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
За результатами розгляду протесту прокурора 21.06.2006р. Дальницькою сільською радою було прийнято рішення № 53, яким було скасовано рішення № 205-12-ХХІІІ від 17.12.1999р. “Про відведення земельної ділянки в постійне користування об'єднанню громадян “Яхт-клуб” для будівництва стояночних місць маломірного морського та річного транспорту та його обслуговування”, на підставі якого позивачу був виданий державний акт на право постійного користування землею ІІ-ОД № 003345.
Враховуючи, що рішення Дальницької сільської ради № 205-12-ХХІІІ від 17.12.1999р. “Про відведення земельної ділянки в постійне користування об'єднанню громадян “Яхт-клуб” для будівництва стояночних місць маломірного морського та річного транспорту та його обслуговування” є правовою підставою для оформлення у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а скасування цього рішення призводе до скасування державного акту на землю ІІ-ОД № 003345, суд оцінює рішення Дальницької сільської ради № 53 від 21.06.2006р. „Про розгляд протесту прокурора Овідіопольського району” актом, яким фактично припинено право позивача постійного користування земельною ділянкою, площею 2,8 га, розташованої на землях населеного пункту с. Сажейка.
Однак, питання припинення права користування земельною ділянкою чітко врегульовані положеннями Земельного кодексу України.
Вимогами ст. 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III передбачений вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, до яких належать: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Крім того, положеннями ст. 143 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III передбачений виключно судовий порядок для примусового припинення прав на земельну ділянку та визначені підстави для цього, до яких відносяться а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; в) конфіскації земельної ділянки; г) викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
За переконанням суду, відповідачем також були порушені положення низки законодавчих норм, якими врегульовані питання повноважень органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України від 28.06.1996р. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. № 280/97-ВР не передбачено повноваження сільських, селищних, міських рад щодо скасування ними власних рішень, за виключенням встановленого п. 4 ст. 59 цього Закону порядку повторного розгляду рішення, у разі зупинення дії рішення сільським, селищним, міським головою у п'ятиденний строк з моменту його прийняття.
Але, рішення Дальницької сільської ради № 205-12-ХХІІІ від 17.12.1999р. “Про відведення земельної ділянки в постійне користування об'єднанню громадян “Яхт-клуб” для будівництва стояночних місць маломірного морського та річного транспорту та його обслуговування” було скасовано відповідачем майже через 7 років.
Крім того, відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України № 280/97-ВР від 21.05.1997р. „Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи набуття ОГ „Яхт-клуб” у встановленому ст.22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. N 561-XII порядку права постійного користування на зазначену земельну ділянку, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення фактично вийшов за межі своєї компетенції.
Більш того, принесення прокурором протесту на рішення органу місцевого самоврядування не є обов'язковою умовою для скасування цього рішення.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо правомірності прийняття Дальницькою сільською радою рішення № 53 від 21.06.2006р. „Про розгляд протесту прокурора Овідіопольського району”, яким було скасовано рішення №205-12-ХХІІІ від 17.12.1999р. “Про відведення земельної ділянки в постійне користування об'єднанню громадян “Яхт-клуб” для будівництва стояночних місць маломірного морського та річного транспорту та його обслуговування”, викладені у запереченнях на адміністративний позов.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що прийняттям Дальницькою сільською радою рішення № 53 від 21.06.2006р. були порушені положення діючого законодавства України, а також права та охоронювані законом інтереси законного землекористувача - ОГ “Яхт-клуб”.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Згідно із пунктом „г” ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Підсумовуючи вищенаведене, суд оцінює позовні вимоги ОГ “Яхт-клуб” обґрунтованими, правомірними, такими, що ґрунтуються на законних підставах та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених положень КАС України суд вважає за необхідне визнати протиправними та нечинним рішення Дальницької сільської ради № 53 від 21.06.2006р. „Про розгляд протесту прокурора Овідіопольського району”.
Судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на Дальницьку сільську раду згідно зі ст.ст. 87, 94 КАС України.
При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі суд звертає увагу позивача на те, що у відповідності до п/п 1 п. 3 розділу VII КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита.
Відповідно до п/п “б” п. 1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 із позовних заяв немайнового характеру сплачується мито у розмірі 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (3,40 грн.).
Таким чином, приймаючи до уваги зміст заявлених ОГ “Яхт-клуб” позовних вимог у даній справі, відповідно до п/п “б” п. 1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93, з відповідача на користь ОГ “Яхт-клуб” слід стягнути державне мито у розмірі 3,40 грн.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160 –163, 167 п.п. 3, 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, п/п “б” п. 1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 53 від 21.06.2006р. „Про розгляд протесту прокурора Овідіопольського району”.
3. Стягнути з Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області /67842, Одеська область, Овідіопольський район, с. Дальник, вул.. Леніна, 126, код ЄДРПОУ 04380270/ на користь об'єднання громадян “Яхт-Клуб” / Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, пров. Маячний, 1, код ЄДРПОУ 21013219 / витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн.40 коп. /три грн.40 коп./.
Відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку та у строки, передбачені ст. 186 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 25.09.2006р.
Суддя Желєзна С.П.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 147441 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Желєзна С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні