Рішення

від 18.09.2006 по справі 9/275-06-7997

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/275-06-7997

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2006 р.Справа  № 9/275-06-7997

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Фармація”;

До відповідача: Малого колективного науково-виробничого підприємства „Інтеральт”.

Про  стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 2783,35 грн.                                                                                                  

                                                                                                               Суддя Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача Котіковська О.Ю., дов. № б/н від 25.04.2006р.;

Від відповідача: Чайковський О.І. дов, №03/06 від 16.08.2006р.;

СУТЬ СПОРУ: Позивач Відкрите акціонерне товариство „Фармація” звернулося до відповідача малого колективного науково-виробничого підприємства „Інтеральт” з позовом про стягнення з відповідача 2783,35грн. заборгованості по орендній платі, з яких сума основного боргу 2153,26грн;  штрафних санкцій 630,09 грн.(пеня-441,13 грн.,3% річних-70,55 грн.; індекс інфляції-118,41грн.).

          У ході розгляду справи позивач уточни позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1110,09 грн.

          Відповідач позовні вимоги визнає частково в частині штрафних санкцій в сумі 374,62 грн.

          В свою чергу, у судовому засіданні 18.09.2006р., позивач погодився з розрахунком відповідача суми штрафних санкцій, тому усно в цій частині уточнив позов, однак також наполягає на стягненні заборгованості по орендній платі в сумі 480,00 грн.

          У судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.09.2006р. по 11.09.2006р. в порядку ст. 77 ГПК України.

                    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2004р. між Відкритим акціонерним товариством „Фармація” та Малим колективним науково-виробничим підприємством „Інтеральт” було укладено договір оренди № ОИ-01/04(№259) не житлового приміщення господарського корпусу загальною площею 33 кв.м, за адресою, м Одеса, вул. Куниці, 3а, строком на 363 дні.

Відповідно до акту прийому-передачі частини не житлового приміщення від 30.12.2004р. ВАТ „Фармація” передає МКНВП „Інтеральт” в тимчасове користування нежитлове приміщення загальною площею 33 кв.м.

          Відповідно до додаткової угоди від 29.12.2005р. до договору оренди від 30.12.2004р., строк дії договору продовжено до 31.03.2006р.

31.05.2006р договірні відносини між ВАТ „Фармація” та МКНВП „Інтеральт” продовжено  шляхом укладення договору №19, відповідно до якого орендодавець передає орендарю у користування за плату на певний строк не житлове приміщення господарського корпусу загальною площею 33 кв.м, за адресою, м. Одеса, вул. Куниці,3а, строком на 3 календарні місяці.

В ході розгляду справи, позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно позивач просить стягнути 1110,09 грн.

Відповідач, Мале колективне науково-виробниче підприємство „Інтеральт”, позовні вимоги не визнає, мотивуючи належним виконанням всіх умов договору, і що 19.06.2006р. вищевказане приміщення було звільнене достроково за ініціативою орендодавця.

          Відповідач в уточненні до відзиву визнав нові позовні вимоги частково, а саме у розмірі штрафних санкцій 374,62грн.(190,95грн.-пеня, 67,42грн.-3% річних,116,25грн.-індекс інфляції), розраховуючи їх з 10.01.2005р.до 10.07.2005р., і наполягаючи на факті звільнення приміщення з 19.06.2006р.

          Під час останнього судового засідання позивач погодився з наданим в уточненні до відзиву  вих. №ОИ- 10/06 від 14.09.2006р розрахунком щодо штрафних санкцій у розмірі 374,62грн.(190,95 грн.-пеня, 67,42грн.-3% річних,116,25грн.-індекс інфляції).Однак все ж наполягає на стягненні заборгованості по орендній платі в сумі 480,00 грн. за липень та серпень 2006 р.

Суд вивчивши матеріали справи,  проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, дійшов до висновку про  обґрунтованість позовних вимог.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу  України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання зобов'язані  виконувати господарські зобов'язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Згідно ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Ст. 286 Господарського кодексу України, передбачено, що орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки в п.8.4 договору передбачено, що у випадку порушення строків внесення орендної плати, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несплаченої в строк суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочки, включаючи день оплати, розмір штрафних санкцій  становить 374,62грн.

Сторони погодились з цією сумою, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

На думку суду, спір, що виник між сторонами, виник з приводу неоднакового застосування положень законодавства щодо часу припинення договірних відносин.

На думку позивача, відповідач повинен розрахуватись по час закінчення строку дії договору оренди, а саме, за червень, липень, серпень 2006 р., як це передбачено умовами  договору № 19 від 31.05.2006 р., оскільки до цього часу не складено акт приймання-передачі орендованого майна, як це передбачено законодавством про оренду.

Відповідач в свою чергу вважає, що, оскільки він самостійно звільнив орендоване приміщення в червні 2006 р., він не повинен сплачувати орендну плату.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитись від нього. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Ст.188 Господарського кодексу України передбачає, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 2.5 договору від 31.05.2006 р. передбачено, що після закінчення строку оренди або при припиненні /розірванні/ договору, орендар повертає орендодавцю майно шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Пунктом 2.6. встановлено, що орендар зобов'язаний сплатити орендну плату за весь час користування майном до моменту його передачі орендодавцю за актом приймання-передачі.  

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На вимогу суду, відповідач не зміг надати належні та допустимі докази того, що він звільнив орендоване приміщення 19.06.2006р.  або доказів, що спростовують доводи позивача.

Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.  82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Малого колективного науково-виробничого підприємства „Інтеральт”(65005, м. Одеса, вул. Хмельницька,28а, код ЄДПОУ 13898155, р/р 26009004301 в АКБ „Порто-Франко” м. Одеси, МФО 328180) на користь Відкритого акціонерного товариства „Фармація” (65026 м. Одеса вул. Жуковського, 20, код 22447055, р/р 26003964866274 в ОФ „ПУМБ” м. Одеси МФО 328191) заборгованість по орендній платі в сумі 480 /чотириста вісімдесят/ грн. 00 коп., пеню в сумі 374 /триста сімдесят чотири/ грн. 62 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 /сто дві/ грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

 Рішення підписано 22 вересня 2006 р.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Бакланова Н.В.