Постанова

від 07.04.2011 по справі 23/326-48/484

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 квітня 2011 р.                                                                                    

№ 23/326-48/484  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

 Могила С.К. (головуючого),

 Борденюк Є.М.,

. Вовка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з  обмеженою відповідальністю "Інженерні системи та обладнання" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року у справі     № 23/326-48/484 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні системи та обладнання" до товариства з обмеженою відповідальністю "Истоки", третя особа: приватне підприємство "Техносервіс крост", про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У  жовтні  2009 року позивач звернувся до господарського суду  міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 50 000 грн., інфляційних сум 16 729,61 грн. і 3% річних у сумі 2 683,56 грн. у зв’язку з невиконанням зобов’язання з поставки товару та неповерненням одержаної попередньої оплати за договором поставки від 22.03.2007 року, укладеного між ПП "Техносервіс Крост" і відповідачем, та виникненням права вимоги за договором про переведення боргу від 08.11.2007 року № 08/11/07/2.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач заявив про збільшення розміру додаткових вимог і просив стягнути з відповідача інфляційні суми 20 816,86 грн. та 3 % річних у сумі 4 023,29 грн.

У подальшому позивач змінив підстави заявлених вимог посилаючись на закінчення строку договору поставки та застосування до стягнення з відповідача спірних сум ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2010 року (суддя Бойко Р.В.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року (судді Ропій Л.М., Кондратова І.Д., Попікова О.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що оскаржені судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, і тому просить їх скасувати та позов задовольнити.  

Відзиви  на  касаційну  скаргу  від  відповідача  та третьої особи до  суду не надходили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, касаційний суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що між ТОВ "Истоки" (далі –продавець) та ПП "Техносервіс Крост" (далі –покупець) було укладено договір від 22.03.2007 року № 12, за умовами якого Продавець зобов’язався продати товар визначений в специфікаціях, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього.

За п. 1.2.1 цього договору ціна та умови оплати погоджуються сторонами в специфікаціях.

За укладеними специфікаціями № 2 та № 3 до вказаного договору поставки сторонами визначена загальна вартість товару 282 369,70 грн. та встановлено обов’язок Покупця здійснити попередню оплату 20 % вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту узгодження специфікацій, і 80% вартості за фактом готовності товару до вивантаження зі складу в м. Києві протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність товару до завантаження.

У специфікації від 22.03.2007 року № 2 до договору поставки строк поставки визначено протягом 30 робочих днів з моменту одержання попередньої оплати Продавцем, а в специфікації № 3 від 22.03.2007 року сторонами узгоджено строк поставки протягом 45 робочих днів з моменту одержання попередньої оплати Продавцем.

Пунктом 7.1 договору поставки сторони встановили, що у випадку відмови Покупця від товару у відповідності до специфікації Продавець повертає одержану попередню оплату за такий товар після його реалізації за вирахуванням штрафних санкцій в розмірі 20 % від повної вартості замовленого товару.

За п. 9.1 договору поставки він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007 року або до моменту повного виконання сторонами всіх зобов’язань за договором, включаючи, але не обмежуючись гарантією та відповідними платежами, в залежності від того, яка подія настане раніше.

Платіжним дорученням № 1 від 26.03.2007 року на виконання договору поставки Продавець здійснив оплату в сумі 50 000 грн.

Листами від 03.05.2007 року Продавець повідомляв Покупця про необхідність оплати товару за договором поставки та про готовність товару до поставки.

За договором від 08.11.2007 року № 08/11/07/2, укладеним між ПП "Техносервіс Крост" (далі –Первісний кредитор), ТОВ "Інженерні системи та обладнання" (далі –Новий кредитор) і ТОВ "Истоки" (далі –Боржник), здійснена заміна Первісного кредитора Новим кредитором у зобов’язаннях за договором поставки від 22.03.2007 року № 12, укладеним між Первісним кредитором і Боржником.

Предметом даного судового розгляду є вимоги Нового кредитора до Боржника про стягнення заборгованості, інфляційних сум і 3 % річних у зв’язку із закінченням строку договору поставки та утриманням одержаної попередньої оплати за товар, який не було поставлено, без достатньої правової підстави.

Висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові про стягнення спірних сум як безпідставно набутих мотивовано виникненням спірних відносин з договору поставки, яким врегульовано питання вирішення долі здійсненої попередньої оплати у випадку відмови Покупця від товару.

Судами обох інстанцій встановлено, що спірні відносини між сторонами, пов’язані з поверненням суми попередньої оплати на вимогу покупця товару, виникли з договору поставки, яким сторони визначили умови та порядок повернення здійсненої попередньої оплати у випадку відмови покупця від товару.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Отже, враховуючи виникнення спірних правовідносин між сторонами з договору поставки та умови цього договору щодо визначення повернення попередньої оплати здійсненої покупцем, попередні судові інстанції дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав задоволення позову про стягнення грошових коштів з продавця товару як набутих без достатньої правової підстави.

Доводи  касаційної скарги   не спростовують  висновків  суду.

За таких обставин, оскаржені судові  рішення обґрунтовані матеріалами справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з  обмеженою відповідальністю "Інженерні системи та обладнання" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року –без змін.

Головуючий   суддя                                                           С.Могил

Судді                                                                                     Є.Борденюк

                                                                                              І. Вовк