Рішення

від 06.04.2011 по справі 15/16/5022-363/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/16/5022-363/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2011 р.Справа № 15/16/5022-363/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллін", вул. Хмільна, 40, м. Рівне, 33000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3", вул. В. Стуса, 1, м. Тернопіль, 46000

про стягнення 5.000 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача:           юрист Тютюн Юрій Борисович, довіреність № 05/01 від 18.01.11р.;

відповідача:           не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еллін", вул. Хмільна, 40, м. Рівне, звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3", вул. В. Стуса, 1, м. Тернопіль, про стягнення 5.000 грн. заборгованості за виконані роботи.

У розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутності клопотання представника позивача технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 16.03.2011р. матеріалів не подав, від проведення звірки розрахунків ухилився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еллін", вул. Хмільна, 40, м. Рівне, є юридичною особою і включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 30191832, що підтверджується довідкою АА № 143441 від 21.09.2009р. Головного управління статистики у Рівненській області, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається із матеріалів справи, 08 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3", вул. В. Стуса, 1, м. Тернопіль (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еллін", вул. Хмільна, 40, м. Рівне (Підрядник) укладено Договір підряду № 08/10/09, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується власними силами із власних матеріалів та залученням машин та механізмів належних останньому виконати відповідно до умов цього договору електромонтажні роботи по переносу двох кабелів 10 кВ, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи  в строк визначений умовами цього договору (п. 1.3. договору).

Згідно п. 2.1. договору, динамічна договірна ціна робіт, що виконуються на об'єкті згідно з цим договором складає 72.000 грн..

Розрахунки по цьому договору здійснюються в безготівковому порядку. Форма розрахунків –платіжне доручення.

Згідно п. 3.5. договору Замовник не пізніше 3 банківських днів із дня підписання договору перераховує аванс. Загальна сума авансу складає 30.000 грн..

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач, на виконання взятих на себе згідно договору зобов'язань перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Еллін", вул. Хмільна, 40, м. Рівне, 30.000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 09.10.2009р..

Як випливає з матеріалів справи, Позивач (Підрядник) взяті на себе зобов'язання згідно договору підряду № 08/10/09 від 08.10.2009р. виконав, а саме провів будівельні та електромонтажні роботи по переносу двох кабелів 10 кВ, про що свідчать: Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009р., що підписаний представниками сторін без заперечень.

Кінцевий розрахунок за виконані роботи з Підрядником здійснюються на протязі 5 банківських днів з моменту підписання Акту приймання –передачі виконаних підрядних робіт з урахуванням уже сплачених сум. Замовник має право затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні робіт в експлуатацію,до їх усунення після чого на протязі 5 банківських днів провести відповідний розрахунок в повному обсязі (п. 3.2. договору).

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов'язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору Відповідач зобов'язання щодо оплати вартості виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Еллін" робіт виконав частково, перерахувавши 67.000 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.10.2009р. та 13.11.2009р., і як стверджує Позивач та свідчать матеріали справи, має заборгованість станом на час розгляду справи в сумі 5.000 грн..

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що Відповідач, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості в повному обсязі перед Позивачем, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллін", вул. Хмільна, 40, м. Рівне, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3", вул. В. Стуса, 1, м. Тернопіль, 5.000 грн. заборгованості за виконані роботи обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу покладаються на Відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3", вул. В. Стуса, 1, м. Тернопіль, код 33539290 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллін", вул. Хмільна, 40, м. Рівне, код 30191832 –5.000 грн. заборгованості за виконані роботи, 102 державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "11" квітня 2011 року через місцевий господарський суд.

                    Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська