Постанова

від 14.02.2011 по справі 2а-19036/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-19036/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

          14 лютого 2011 року           8:30                 № 2а-19036/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (далі – УПФ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНАНКАРІ” (далі – ТОВ “МІНАНКАРІ”) про стягнення заборгованості у розмірі 1043,43 грн.,

в с т а н о в и в:

У грудні 2010 року УПФ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом, у якому просить примусово стягнути із ТОВ “МІНАНКАРІ”                 1043,43 грн. боргу, який виник на підставі вимог про несплату недоїмки № 2833-у від 1 грудня 2009 року, № 58-у від 4 січня 2010 року.

Ухвалою суду від 20 січня 2011 року було відкрито скорочене провадження у справі та надано строк відповідачу до 11 лютого 2011 року для надання заперечень на позовну заяву.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.183-2 КАС, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідачем заперечення суду надані не були.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи із такого.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Судом встановлено, що ТОВ “ МІНАНКАРІ ” згідно із п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV є страхувальником, платником страхових внесків, для якого базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV відповідач зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (п. 4); нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6).

Згідно із ч. 6 та ч. 12 ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  

Протягом 10-ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом 3-х робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

На підставі облікових даних карток особових рахунків страхувальника, УПФ направляло відповідачу вимоги про сплату недоїмки № 2833-у від 1 грудня 2009 року на суму 1056,00 грн., №58-у від 4 січня 2010 року на суму 47,43 грн., які відповідачем були отримані, про що свідчить поштова кореспонденція, що направлялась на адресу відповідача та повернулась із відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не знаходиться" та підпис директора товариства про отримання на корінці вимоги №2833-у від 1 грудня 2009 року.

Протягом 10-ти робочих днів з дня отримання вказаних вимог відповідач, як убачається, ці вимоги не узгоджував та не оскаржував.

Заборгованість відповідача, відповідно до вищевказаних вимог про сплату недоїмки та відповідно до даних картки особового рахунку відповідача за період з 1 жовтня 2009 року по 8 грудня 2010 року складає 1 043,43 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами, а також те, що відповідачем сума заборгованості сплачена не була, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 104, 158–163, 167, 183-2 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.  Задовольнити адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНАНКАРІ»(ідентифікаційний код: 35509582) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва          (р/р 256093122601 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869454) заборгованість у розмірі 1043,43 грн. (одну тисячу сорок три гривні 43 коп.).

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.  

Суддя                                                                                                    Д.А. Костенко