Рішення

від 07.04.2011 по справі 40/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/40

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.04.11 р.                                                                                 Справа № 40/40                               

Суддя господарського суду Донецької області   Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіж”, м. Донецьк

про стягнення 9 810 грн. 79 коп.   

за участю:

представників сторін:

від позивача: Патенко В.М. - юрисконсульт

від відповідача: Дейнега М.Г. - директор

Суть спору: відкрите акціонерне товариство „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіж” про стягнення основного боргу в сумі 7 625 грн. 30 коп., пені в сумі 781 грн. 13 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 3% річних в сумі 299 грн. 10 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання, інфляційних в сумі 1 105 грн. 26 коп. згідно договору оренди нерухомого майна №16/07 від 02.01.07р.

Відповідач визнав позов у повному обсязі, про що свідчить його письмова заява від 07.04.11р.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.01.07р. між відкритим акціонерним товариством „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Рубіж”, далі Орендар, було  укладено  договір оренди нерухомого майна №16/07.

Згідно п.1.1. договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне володіння та користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, адміністративна будівля: блок 5, поверх 2, площею 66,10 кв.м., блок 4, поверх 2, площею 28,00 кв.м. Факт передачі майна підтверджено актом приймання-передачі від 02.01.07р. відповідно до приписів п.3.1. договору.

Відповідно додатковим угодам від 01.04.08р. №4 та від 01.11.08р. №8 Орендар додатково прийняв в оренду кімнату №37 на 4-му поверсі 2-го блоку площею 28,2 кв.м. та кімнату №89 на 2-му поверсі 4-го блоку площею 27,5 кв.м., що підтверджується актами приймання-передачі від 01.04.08р. та від 01.11.08р.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що він діє до 31.12.07р. Дію договору неодноразово продовжували, останній раз його продовжили до 01.01.10р. згідно додаткової угоди №11 від 30.06.09р.

          В пункті 4.2. договору в редакції додаткової угоди №10 від 02.01.09р. встановлено, що орендна плата складає 6 203 грн. 40 коп. в місяць, з урахуванням ПДВ – 1 033 грн. 90 коп.

          Згідно пункту 4.4. договору в редакції додаткової угоди №11 від 30.06.09р., орендна плата сплачується на умовах передоплати в строк до 5-го числа поточного (оплачуваного) місяця.

Позивач наполягає на тому, що свої зобов'язання за договором Орендар не виконав і під час використання майна за ним за період з листопада 2009 року по грудень 2009 року виник основний борг з орендних платежів в сумі 7 625 грн. 30 коп., який позивач намагається стягнути.

Зобов'язання не виконанні, а тому позивач згідно вимог пункту 9.6. договору, намагається стягнути з відповідача додатково пеню в сумі  781 грн. 13 коп. за  несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за періоди з 06.11.09р. по 06.05.10р. та з 06.12.09р. по 06.06.10р.

Оскільки  мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача додатково три процента річних в сумі 299 грн. 10 коп. коп. за періоди прострочення з  06.11.09р. по 10.03.11р. та з 06.12.09р. по 10.03.11р., інфляційні в сумі 1 105 грн. 26 коп. за періоди  прострочення з  06.11.09р. по 10.03.11р. та з 06.12.09р. по 10.03.11р.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу  статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди у частині своєчасного внесення орендних платежів  за користування нерухомим майном, також ним наданий акт звірки розрахунків від 23.03.11р., підписаний обома сторонами. Відповідач визнав позов у повному обсязі. За таких обставин позовні  вимоги щодо стягнення з нього основного боргу в сумі 7 625 грн. 30 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов'язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов'язання.  Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Судом прийнято до уваги, що учасниками  судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб'єкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення  додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а  її нарахування  припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, у вигляді несвоєчасного внесення орендних платежів за договором, позов щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за періоди з 06.11.09р. по 06.05.10р. та з 06.12.09р. по 06.06.10р. в сумі 781 грн. 13  коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не був встановлений договором, тому позов щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних сумі 299 грн. 10 коп. та інфляційних в сумі 1 105 грн. 26 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання, також вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача  згідно приписів статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.04.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст.  552, 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 193, 202, 230, ч.6 ст. 232, 233 ст. 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 36, 44, 49, ст.ст. 82, 82-1, п.3 ст.83, ст. 84, ч.  2 ст. 85  ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

              1. Позов відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” до товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіж” - задовольнити.

               2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіж”, 83015, м. Донецьк, бул. Шкільний, 11, ід.код 32321818, на користь:

               - відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, ід.код 00174071, основний борг з орендної плати в сумі  7 625 грн. 30 коп., пеню в сумі 781 грн. 13 коп., три проценти річних в сумі 299 грн. 10 коп., інфляційні в сумі 1 105 грн. 26 коп., витрати по державному миту в сумі 102 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

                3.  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.                                            

Суддя                                                               Підченко Ю.О.           

Повний текст рішення складено –08.04.11р.