Постанова

від 24.03.2011 по справі 30/192 (10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/192 (10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

24.03.11                                                                                           Справа  № 30/192 (10)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді                                                Орищин Г.В.

суддів                                                                       Галушко Н.А.

                                                                      Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Кушнір Б.Б.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Львівське шляхо-будівельне управління №40” від 10.02.2011р.

на рішення господарського суду Львівської області

від 14.12.2010р. у справі № 30/192 (10)

за позовом  спільного українсько-польського довірчого товариства з додатковою відповідальністю  «С.А.Т.», м.Львів

до відповідача  товариства з обмеженою відповідальністю “Львівське шляхо-будівельне управління №40”, м .Львів

про   стягнення   19 844,60грн.

за участю представників сторін:

від позивача Синявська І.В.

від відповідача  не з?явився

          Права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Рішенням  господарського суду Львівської області  від 14.12.2010р. у справі №30/192 (10) (суддя Мороз Н.) задоволено позов спільного українсько-польського довірчого товариства з додатковою відповідальністю (далі-СП ДТзДВ) «С.А.Т.», присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) “Львівське шляхо-будівельне управління №40” на користь позивача 16 618,94грн. основного боргу, 394,75грн. 3% річних, 1 113,47грн. інфляційних нарахувань, 1 717,44грн. пені, 198,45грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за  виконані роботи підтверджена матеріалами справи і підлягає  стягненню з  врахуванням положень ст. ст. 526,  625, 837 ЦК України.

Дане рішення оскаржується відповідачем, оскільки вважає його прийнятим з неповним з?ясуванням обставин справи, за невідповідністю висновків суду матеріалам та обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права,  просить таке скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Як на підставу для скасування рішення, посилається на те, що судом не взято до уваги, що акт виконаних робіт за листопад 2009року на суму 6 777,60грн. стосується інших договірних відносин, що виникли між сторонами, зокрема, з договору підряду від 12.11.2009р. на проведення ремонтних робіт торгово-офісного приміщення по вул.Городоцькій у м.Львові, відтак, зазначає, що судом неправомірно прийнято рішення про стягнення суми основного боргу, оскільки позивачем підставою позовних вимог визначено лише договір №28/5 від 17.09.2009р. Також зазначає про порушення принципів рівності учасників судового процесу, змагальності сторін, всебічності розгляду справи, а саме, прийняття рішення за відсутності представника відповідача, чим порушено право сторони на захист, що, в свою чергу, призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

  Позивач вимоги скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.79) та усними поясненнями представника в судових засіданнях. Зокрема, зазначає про безпідставність апеляційної скарги та законність оскаржуваного рішення.

          Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був  повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення копії ухвали від  28.02.2011р. адресату (а.с.58).

          Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов?язковою, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

17.09.2009р. між  СП ДТзДВ «С.А.Т.»(підрядник по договору, позивач у справі) та  ТзОВ "Львівське шляхо-будівельне управління №40" (генпідрядник по договору, відповідач у справі ) укладено договір підряду № 28/5, відповідно до умов якого, генпідрядник доручає, приймає та оплачує,  а підрядник на власний ризик зобов'язується виконати роботи по влаштуванню каналізації К-2 «Львівської ізоляторної компанії»згідно проектно-кошторисної документації, переданої генпідрядником (а.с.11-13).

Термін виконання робіт згідно договору визначено з 20.09.2009р. до 25.10.2009р. (п.2.1. договору).

Відповідно до п.п.3.1.,3.2 договору, загальна ціна договору встановлюється відповідно до розрахунків договірної ціни і становить 55 477,20грн., яка є динамічною та може уточнюватися протягом всього строку виконання робіт в міру виконання робіт та /або здійснення фактичних витрат підрядником; розрахунок  за виконані  роботи проводиться  генпідрядником у 5-ти денний строк з моменту  складання   акту виконаних робіт або в 10-ти денний термін, у випадку, передбаченому п.3.8. договору.

Згідно п.3.8. договору, у випадку  непідписання надісланого генпідряднику акту виконаних робіт протягом 3-х днів, вважається, що фактичний обсяг виконаних робіт та їх вартість тотожні тим, що заявлялись генпідрядником в акті.   

На виконання умов договору, позивач  провів роботи по влаштуванню  каналізації К-2  “Львівської ізоляторної  компанії” в м.Львові, що підтверджено  актами виконаних  робіт за вересень-листопад 2009р.  та довідками про вартість виконаних робіт за вказаний період на загальну суму 62 254,80 грн. (а.с.21-31).

Дані акти та довідки підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов?язання в частині оплати виконаних робіт не виконав. Станом на 30.09.2009р. його борг становив 43 593,60грн.

В подальшому, 30.11.2009р. між сторонами укладено  угоду про зарахування  взаємних  вимог, згідно якої заборгованість відповідача  станом на 01.12.2009р. становить 16 618,94 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків,  підписаним сторонами (а.с.44-45).

Направлена на адресу відповідача претензія №04 від 26.07.2010р. СП ТзДВ «С.А.Т.»з вимогою оплатити 16 618,94грн. боргу у 5-тиденний термін (а.с.19-20) та отримана відповідачем 28.07.2010р., залишена останнім без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення 16 618,94грн. в судовому порядку. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення  394,75грн. 3% річних та 1113,47грн. інфляційних нарахувань, обчислених згідно ст..625 ЦК України, а також 1717,44грн. пені, обчисленої згідно п.4.1. договору підряду, за період з 10.12.2009 р. по 25.09.2010 року.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне:

Спір у даній справі виник з виконання договору підряду (субпідряду), тому на  спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 61 Цивільного кодексу України та глав 20, 22  Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 838 ЦК України, підрядник  має право,  якщо інше не встановлено договором, залучити  до  виконання  роботи   інших   осіб   (субпідрядників), залишаючись  відповідальним  перед  замовником за результат їхньої роботи.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

          Як вбачається з матеріалів справи, СП ДТзДВ «С.А.Т.»були виконані роботи на виконання умов договору підряду  № 28/5 від 17.09.2009р. Факт виконання робіт підтверджено  актами виконаних  робіт за вересень-листопад 2009р.  та довідками про вартість виконаних робіт за вказаний період на загальну суму 62 254,80 грн. (а.с.21-31),   підписаними сторонами без зауважень та застережень, відтак, місцевий господарський суд підставно прийшов до висновку про  виникнення обов”язку у ТзОВ «ЛШБУ №40»їх оплатити.

          Посилання скаржника на те, що акт виконаних робіт за листопад 2009р. на суму 6 777,60грн. стосується інших договірних відносин, що виникли з договору підряду від 12.11.2009р. на проведення ремонтних робіт торгово-офісного приміщення по вул.Городоцькій у м.Львові, вважається судовою колегією безпідставним, оскільки в акті приймання виконаних  підрядних робіт за листопад 2009р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств,  міститься посилання на контракт (договір) №28/5 від 17.09.2009р. (а.с.28-30).

Згідно ст. 601 ЦК України, зобов”язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк  виконання яких не встановлений або  визначений  моментом  пред”явлення вимоги.

30.11.2009р. між сторонами укладено  угоду про зарахування  взаємних  вимог, згідно якої заборгованість відповідача  станом на 01.12.2009р. становить 16 618,94 грн. (а.с.44). Згідно акту звірки розрахунків,  підписаним сторонами, у борг, по якому проведено взаємозалік, включено заборгованість відповідача по актах приймання виконаних робіт за вересень-листопад 2009р. (а.с.45).

Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов”язання припиняється  виконанням, проведеним  належним чином.  

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань по договору підряду від 28/5 від 17.09.2009р., та з врахуванням угоди про зарахування взаємних вимог від 3011.2009р., заборгованості по оплаті виконаних робіт не погасив.

          Отже, факт  порушення зобов?язання в частині проведення розрахунків підтверджується матеріалами справи та документально не спростовано скаржником (відповідачем), доказів погашення заборгованості перед позивачем за отримані послуги з охорони відповідачем не подано. Натомість, позивачем вжито всіх заходів досудового врегулювання спору, які не дали результатів, а тому останній звернувся до суду за захистом порушеного права.

Згідно з ст.ст.610, 611 ЦК України та ст.ст.230, 231 ГК України, у разі порушення зобов'язання (невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата санкцій (неустойка, штраф, пеня).  

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, згідно умов договору підряду, взяв на себе зобов'язання проводити розрахунок по договору у 5-тиденний термін з моменту складання акту виконаних робіт (п.3.2. договору), а також у разі порушення умов договору (несвоєчасної сплати вартості послуг) сплатити пеню від простроченої суми за весь час прострочення (п.4.1. договору), і таке порушення умов договору мало місце зі сторони відповідача, відтак,  судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість та підставність стягнення 1717,44грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості, обчисленої відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань».

Пунктом 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія, зважаючи на приписи ст. 625 ЦК України, прийшла до висновку  про обгрунтованість стягнення 394,75грн. 3%річних та 1113,47грн. інфляційних втрат, обчислених за період з 10.12.2009р. по 25.09.2010р.,  оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов?язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Посилання відповідача на порушення судом принципів рівності учасників судового процесу, змагальності сторін, всебічності розгляду справи, вважається судовою колегією безпідставним. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення копій ухвал місцевого господарського суду ТзОВ «Львівське шляхо-будівельне управління №40»(а.с.2), розгляд справи відкладався у зв?язку з неявкою представника відповідача (а.с.47), останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом  інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов»язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об?єктивного дослідження всіх обставин справи. Скаржник, в даному випадку, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційноиму провадженні не скористався наданими йому правами, визначеними даною статтею.

Таким чином, з'ясувавши зміст та природу взаємних зобов'язань сторін за договором, ступінь їх виконання та правові наслідки порушення зобов'язань, судова колегія прийшла до висновку  про обгрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

          Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

               Рішення господарського суду Львівської області від 14.12.2010р. у справі №30/192 (10) залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Львівське шляхо-будівельне управління №40” - без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

                   Головуючий           суддя                                                                           Орищин Г.В.

                                    суддя                                                                           Галушко Н.А.

                                  суддя                                                                            Краєвська М.В.