Рішення

від 18.09.2006 по справі 17/539-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/539-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.06           Справа № 17/539-06.

Cуддя Коваленко О. В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради

До відповідача: Сумської міської організації Республіканської Християнської Партії

про дострокове розірвання договору оренди, примусове виселення з приміщення, стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 1557 грн. 12 коп.

    Суддя         КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача:     не з‘явився

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: позивач просить суд достроково розірвати договір оренди нежитлового приміщення № УКМ-0085 від 12.10.2005 року з наступними змінами, укладений між сторонами у зв‘язку з тим, що відповідач не виконує умови договору оренди, зобов‘язати відповідача виселитися з нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Червона площа, 13, загальною площею 37,9 кв. м., а також стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету м. Суми заборгованість по орендній платі в сумі 1557 грн. 12 коп.  

Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

З п.1.1. договору оренди №УКМ-0085  від 12.10.2005 р., укладеного між сторонами, вбачається, що позивач передав відповідачу для розміщення офісу останнього нежитлові приміщення в будинку №13 по вул. Червона площа, м. Суми, загальною площею 37,9 кв. м.

Відповідно до п. 4.2. зазначеного договору відповідач самостійно повинен був перераховувати орендну плату з урахуванням щомісячного індексу інфляції до місцевого бюджету м. Суми.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається  як на підстави своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує свого обов‘язку щодо сплати орендної плати по договору і має заборгованість перед позивачем в сумі 1557 грн. 12 коп.

З ч.3 ст. 291 ГК України вбачається, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;  2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;  3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ч.1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, проаналізувавши зазначені правові норми, суд вважає, що невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання у судовому порядку. Посилання позивача на наявність підстав для розірвання у судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів неправомірне, оскільки стаття 782 ЦК України встановлює для таких випадків право на відмову від договору, а також право вимагати повернення орендованого майна. Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України по справі № 34/400 від 22.02.2005 року та в листі Вищого господарського суду України від 05.07.2005 року № 01-8/1183 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням норм Цивільного і Господарського кодексів України”.

Отже, оскільки позивачем не пред‘являлись вимоги щодо звільнення приміщення відповідачем і не надано відповідних доказів в обґрунтування своїх вимог, тому вимоги позивача в частині щодо дострокового розірвання договору оренди суд вважає безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.  

Також, з огляду на вищевикладене, не підлягає задоволенню і вимога  позивача щодо виселення відповідача з орендованого приміщення, оскільки зазначений договір є чинним  і достроковому розірванню не підлягає.

В наслідок порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №УКМ-0085 від 12.10.2005 р. у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1557 грн. 12 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України сторони повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов‘язання.

Відповідач не надав суду доказів сплати боргу в сумі 1557 грн. 12 коп., тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі правомірні, обґрунтовані, і підлягають задоволенню.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачене державне мито в сумі 15 грн. 57 коп., але відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за подачу позовної заяви до господарського суду з майновими вимогами сплаті підлягає державне мито в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше ніж 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн. 00 коп.). Враховуючи вищенаведене, з позивача в доход державного бюджету України необхідно стягнути 86 грн. 43 коп. державного мита.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сумської міської організації Республіканської Християнської Партії (40011, м. Суми, пр. Шевченка, 5, код 33698887) в доход місцевого бюджету м. Суми (р/р 33210850500002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23636315) 1557 грн. 12 коп. боргу.

3.          Стягнути з Сумської міської організації Республіканської Християнської Партії (40011, м. Суми, пр. Шевченка, 5, код 33698887) на користь Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Горького, 21, код 33525906) 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Горького, 21, код 33525906) в доход державного бюджету України (р/р 31115095600002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23636315, код 22090200, символ 095)  витрат по сплаті держмита в сумі 86 грн. 43 коп.

5.          В іншій частині позову відмовити.

6.  Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                  О.В. КОВАЛЕНКО