Рішення

від 14.02.2008 по справі 16/642(13/34)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.08                                                                                

Справа № 16/642(13/34)

   Суддя Шеліхіна Р.М.,

розглянувши матеріали  справи за позовом прокурора

міста Луганська в інтересах держави в особі Управління архітектури та містобудування

Луганської міської ради м. Луганськ

До Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 58354 грн. 60 коп.

при секретарі судового засідання

Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача -Бунєєва О.Г., дов. від

16.11.04. №878,

від відповідача -не прибув,

від заявника -не прибув,

в с т а н о в и в :

     Суть спору: заявлена вимога про стягнення боргу

в сумі 55692грн. з плати за користування місцями розташування рекламних

конструкцій у м. Луганську та пені в сумі 2662,60грн. за несвоєчасне виконання

обов'язків за договором від 01.12.03. №119.

     Листами від 28.01.08. прокурор та позивач

зменшили розмір позовних вимог і заявили до стягнення борг в сумі 46144,60грн.

за період з лютого 2004 року по 04 липня 2006 року та пеню в сумі 2351,54грн.

за період з 31.07.06. по 01.02.07.

    Заявою від 14.02.08. прокурор та позивач

відмовились від позову в частині стягнення пені на суму 2351,54грн. за період з

31.07.06. по 01.02.07. і просять суд стягнути з відповідача борг в сумі

46144,60грн. за період з лютого 2004 року по 04 липня 2006 року. З правовими

наслідками відмови від позову в частині заявленої до стягнення пені прокурор та

позивач ознайомлені.

     Розглянувши матеріали справи та враховуючи

правила ст.22,29 ГПК України, суд приймає відмову прокурора та позивача від

позову в частині стягнення пені на суму 2351,54грн.

     Таким чином, предметом спору є: стягнення

боргу в сумі 46144,60грн. за період з лютого 2004 року по 04 липня 2006 року за

користування місцями розташування рекламних конструкцій у м. Луганську на

підставі договору від 01.12.03. №119, укладеного між сторонами по справі.    

    Відповідач у судове засідання не прибув,

участі повноважного представника не забезпечив, витребуваних судом документів

не надав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений

чином: рекомендованим листом з поштовим повідомленням (долучено до матеріалів

справи) за юридичною адресою відповідача: АДРЕСА_1, яка міститься в матеріалах

справи, у тому числі і в документах, наданих до справи відповідачем.

    Про причини неявки у судове засідання

відповідач суд не повідомив, доводів прокурора та позивача не оспорив -а ні

письмово, а ні в усній формі. За таких обставин справу розглянуто за наявними в

ній матеріалами.

    Прокурор та позивач надали до матеріалів

справи належні докази направлення копії позову на адресу відповідача -АДРЕСА_1.

Також до матеріалів справи надано представниками заявника та позивача

обґрунтування заявлених вимог (лист від 28.01.08. -прокурора, лист від

28.01.08. -позивача).

      Між Управлінням архітектури та

містобудування Луганської міської ради як „Робочим органом” з однієї сторони та

приватним підприємцем ОСОБА_1 як „Користувачем” з другої сторони 01.12.03 був

укладений договір № 119 тимчасового користування місцями розташування

спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які

перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська (далі

за текстом - договір).

Компетенція

Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради щодо укладання

договорів тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів

визначена згідно рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від

26.09.02 № 215 „Про порядок плати за тимчасове користування місцями

розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення

рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади

міста Луганська”, та Правил розміщення зовнішньої реклами на території м.

Луганська, затверджених розпорядженням голови Луганської обласної державної

адміністрації від 25.06.99 № 466, згідно якого Управління архітектури та

містобудування Луганської міської ради визначено робочим органом.

    Порядок розміщення зовнішньої реклами

регулюється окремим нормативним актом - Типовими правилами розміщення

зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, який

затвердив ці правила на виконання вимог двох законів України „Про місцеве

самоврядування в Україні”  (п. 13 ст. 30)

та „Про рекламу” (п. 1 ст. 15).

    Відповідно до абз. 10 п. 2 Типових правил

розміщення зовнішньої реклами спеціальні конструкції -тимчасові та стаціонарні,

наземні та не наземні, плоскі та об'ємні стенди, щити, пано, транспаранти,

троли, таблички, короб, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі,

тумби, складні просторові конструкції аеростати, повітряні кулі тощо), які

використовуються для розміщення реклами.

      Рішенням від 10.09.03 № 326/75 „Про

надання дозволів на розміщення (без права здійснення будівельних робіт)

зовнішньої реклами у м. Луганську приватному підприємцю ОСОБА_1”, яке було

прийнято виконавчим комітетом Луганської міської ради відповідно до

компетенції, визначеної Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”

(п. п. 13 п. „а” ст. 30) та у відповідності до вимог ст. 15 Закону України „Про

рекламу” (в редакції на момент прийняття вказаного рішення), Типових правил

розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів

України від 23.09.98 № 1511, Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних

доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони,

затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 № 198 (в

редакції на момент прийняття вказаного рішення) на підставі Правил розміщення

зовнішньої реклами на території м. Луганська, вищевказаному суб'єкту

господарювання (ОСОБА_1) було вирішено видати дозволи на розміщення (без права

здійснення будівельних робіт) зовнішньої реклами у м. Луганську (спеціальні

конструкції -тимчасові світлові щити розміром 3, 0 х 6, 0) терміном на 5 років

за наступними адресами: вул. А. Ліньова (в районі будинку № 85); вул.

Павловська (в районі кв. Ленінського комсомолу); вул. Ломоносова (в районі

будинку № 89); вул. Ломоносова (в районі будинку № 89); вул. Лиховида (район

будинку № 5); вул. Комінтерна (в районі гаражів); вул. Совєтська (біля

перехрестя вул. Мергельна); вул. Совєтська 

(в районі будинку № 10); вул. А. Ліньова (район зупинки кв. ім.

Гайового).

           На виконання п. 1 рішення

виконавчого комітету Луганської міської ради від 10.09.03 № 326/75 відповідачу

по справі були видані відповідні дозволи на розміщення зовнішньої реклами (т.1,

а.с.66-92).

На

підставі вищевказаного рішення та отриманих відповідачем зазначених дозволів,

між Управлінням архітектури та містобудування Луганської міської ради (позивач)

і Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (відповідач) на виконання п. 25

Типових правил розміщення зовнішньої реклами та Правил розміщення зовнішньої

реклами на території м. Луганська, які у відповідності до п. 1 ст. 73 Закону

України „Про місцеве самоврядування в Україні” є обов'язковими для виконання

всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями

громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а

також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній

території, і був укладений договір, згідно якого відповідачу були передані

місця для розташування на них спеціальних рекламних конструкцій, які

перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська за

вищевказанами адресами, що і підтверджено актом приймання передачі місць від

01.12.03.

                 Так, згідно умов п. 1.1

договору „Робочий орган” надає „Користувачу” у тимчасове платне користування

місця, визначені у рішенні виконавчого комітету Луганської міської ради від

10.09.03 № 326/75, що перебувають у комунальній власності територіальної

громади м. Луганська, а „Користувач” використовує ці місця для розташування

спеціальних рекламних конструкцій та здійснює плату за користування місцем

згідно розділу 2 договору.

                Розділ 2 договору регламентує

порядок оплати за користування місцями розташування спеціальних конструкцій.

                Відповідно Типовим правилам та

Правилам розміщення зовнішньої реклами на території м. Луганська до повноважень

робочого органу не відноситься надання розповсюджувачу реклами спеціальних

конструкцій та їх встановлення. Конструкція рекламоносія є власністю

рекламодавця (користувача місцем) і саме користувач місцем для реклами повинен

встановити рекламний носій (рекламну конструкцію) у відведене дозволом місце.

                За умовами п. 1.4 договору

місця для розташування спеціальних конструкцій передаються „Користувачу”

протягом 5 днів з моменту підписання цього договору згідно акту приймання

-передачі.

Сторони

склали та підписали 01.12.03 акт приймання -передачі місць розташування

спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які

перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська (а. с.

13), у п. 1 якого вказано, що „Робочий орган” передає, а „Користувач” приймає

місця для розташування на них спеціальних конструкцій, які перебувають у

комунальній власності територіальної громади м. Луганська.

Згідно

з п. 2.1 договору розмір плати за всі надані у користування місця визначається

відповідно до Порядку плати за тимчасове користування місцями розташування

спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які

перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, що

затверджений рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради 26.09.02 №

215, і складає 1591 грн. 20 коп. на місяць (у т. ч. ПДВ 265 грн. 20 коп.) та у

подальшому становить, якщо не змінюється рекламний сюжет. 

              Умовами п. 2.3 договору сторони

за ним встановили, що плата за тимчасове користування місцем розташування

спеціальних конструкцій сплачується з моменту отримання у встановленому порядку

дозволу або дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Луганську щомісячно

до 5-го числа звітного календарного місяця шляхом перерахування на

розрахунковий рахунок: Управління архітектури та містобудування Луганської міської

ради, р/р 35423002001616 в УДК у Луганській області, МФО 804013,   код 26130094.

Фактично

відповідач отримав місця у користування у грудні місяці 2003 року після

підписання договору та акту прийому-передачі місць. При цьому необхідно

вказати, що прокурором та позивачем змінено позовні вимоги (зменшено) і

заявлений борг за позовом дорівнює сумі 46144,60грн. за період з лютого 2004

року по 04 липня 2006 року -період фактичного використання відповідачем місць

для рекламоносіїв і перебування відповідача в статусі суб'єкту підприємницької

діяльності.

Відповідно

до умов п. 2.7 договору усі розрахунки по даному договору здійснюються згідно з

рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.09.02 № 215.

                Згідно п. 3.1 Порядку плати за

тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що

використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній

власності територіальної громади м. Луганська, плата розповсюджувачем

зовнішньої реклами вноситься на спеціальний рахунок робочого органу, яким

відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 01.09.00

№ 278/8 є Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради, на

підставі договору, що укладається між ним та робочим органом, з моменту

отримання у встановленому порядку дозволу або дозволів на розміщення зовнішньої

реклами у м. Луганську щомісячно до 05 числа звітного календарного місяця.

                 Управління архітектури та

містобудування Луганської міської ради на підставі ст. 30 Закону України „Про

місцеве самоврядування в Україні” стягує плату за тимчасове користування

місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для

розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної

громади м. Луганська, яка перераховується в міський бюджет.

Прокурор

та позивач у позові наполягають на стягненні з відповідача на користь позивача

заборгованості в сумі 46144,60грн., утвореної за період користування

вищевказаними місцями за договором у період з лютого 2004 року по 04 липня 2007

року.

               Враховуючи вищевикладене, повно,

всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників прокурора та  позивача, оцінивши надані ними докази своїх

вимог до суті спору, їх  належність,

допустимість, достовірність кожного 

окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що змінені позовні вимоги

про стягнення заборгованості в сумі 46144,60грн. за період з лютого 2004 року

по 04 липня 2007 року.   підлягають

задоволенню за таких підстав.

               Згідно ч. 1 ст. 173

Господарського кодексу України господарським 

визнається  зобов'язання,  що 

виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником

(учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених 

Господарським  кодексом,  в силу 

якого  один  суб'єкт 

(зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний 

вчинити  певну дію

господарського   чи

управлінсько-господарського 

характеру  на користь іншого

суб'єкта (виконати  роботу,  передати  

майно,   сплатити гроші, надати

інформацію тощо),  або утриматися від

певних дій,  а інший суб'єкт (управнена

сторона,  у тому числі кредитор) має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

               Відповідно до ст. 193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання 

та  інші учасники  господарських відносин  повинні 

виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до

закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних  

вимог  щодо  виконання 

зобов'язання  - відповідно до

вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

              До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні

положення  Цивільного  кодексу 

України  з урахуванням

особливостей, передбачених Господарським 

кодексом України.

                Згідно ст. 525 Цивільного

кодексу України одностороння 

відмова  від  зобов'язання 

або одностороння зміна  його  умов 

не  допускається,  якщо 

інше  не   встановлено договором або законом.

                  Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу

України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  вимог  цього 

Кодексу,  інших актів цивільного

законодавства,  а за відсутності таких

умов та вимог -  відповідно до   звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться. 

Відповідно

до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у

встановлений договором строк.

                Статтею 629 Цивільного кодексу

України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання

відповідачем зобов'язань по оплаті за користування місцями для рекламоносіїв і,

відповідно, строку права вимоги у позивача.

               Матеріалами справи підтверджено належним

чином факт отримання відповідачем і користування місцями для розташування

рекламних конструкцій протягом періоду з лютого 2004 року по 04 липня 2006 року

на суму 46144,60грн.

           Прокурор та позивач належним чином

довели суду факт правомірного надання відповідачеві у користування місць за

відповідними адресами у м. Луганську для розташування рекламоносіїв за

обумовлену органом місцевого самоврядування плату, а саме: сторонами підписано

акти приймання-передачі місць для розташування конструкції під рекламоносії без

доповнень та зауважень та відповідачем отримано дозволи на розміщення реклами.

Таким чином, позивач виконав свої обов'язки перед відповідачем у відповідності

до умов договору та вимог закону повністю.

                Укладений сторонами договір та

закон зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті за користування

місцями для розташування рекламоносіїв  у

відповідності до умов договору та закону.

                Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання

є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом 

зобов'язання  (неналежне

виконання).

              При розгляді справи суд

встановив, що відповідач не виконав свої обов'язки перед позивачем по оплаті

наданих у його користування місць для рекламоносіїв на суму 46144,60грн.

протягом лютого 2004 року по 04 липня 2006 року, чим порушив умови укладеного з

позивачем договору в частині оплати за користування місцями для реклами і

вимоги Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України

„Про рекламу” (в редакції, що діяла в оспорюваний період), Типових правил

розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів

України від 23.09.98 № 1511.

            За таких підстав, з відповідача слід

стягнути борг на користь позивача за договором в сумі 46144,60грн. протягом

лютого 2004 року по 04 липня 2006 року та позов слід задовольнити на суму

46144,60грн., оскільки прокурором та позивачем доведено належним чином

обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість

відповідача в розмірі позову.

             Відповідно до правил ст.33 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК

України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими

засобами доказами.

               При цьому слід вказати, що

матеріали справи не містять доказів доводів відповідача (викладених при

апеляційному перегляді справи) щодо: заборони використання місць для

розташування рекламних носіїв, надання дозволів саме на виділені відповідачу

місця іншим користувачам, а проведення на місцях розташування рекламоносіїв

будівельних робіт відповідачем або іншими особами в порушення цільового

призначення таких місць -заборонено укладеним договором та Законом України „Про

рекламу”.

              Також необхідно зазначити, що

посилання відповідача на норми Закону України «Про оренду землі»та Закону

України «Про плату за землю»безпідставні, оскільки дані правовідносини не мають

бути врегульовані даним нормами права.

             Отже доводи відповідача не знайшли

свого підтвердження матеріалами справи, належним доказами, тому такі

заперечення до позову вважаються необґрунтованим та безпідставними.

              За таких підстав, позов слід

задовольнити в сумі 46144,60грн.  

             Відповідно до ст.49 ГПК України

судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених

вимог.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,75,82,84,85 ГПК України,

суд

ВИРІШИВ:

 1.Позов задовольнити.

 2. Стягнути з фізичної особи підприємця

ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1  на користь:

Управління

архітектури та містобудування Луганської міської ради м. Луганськ, вул.

Коцюбинського 14 ідентифікаційний код 

26130094 р/р 35423001616 в УДК Луганської  області МФО 804013 заборгованість в сумі

46044грн. 60 коп.,  наказ видати.

           Державного бюджету України рахунок

31118095700006 банк ГУДКУ в Луганської області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ

ДКУ у Луганській області МФО 804013 ідентифікаційний код 24046582 код бюджетної

класифікації 22090200 символ звітності банку 095 державне мито в сумі 425 грн.

86 коп., наказ видати ДПІ Жовтневого району м. Луганська.

                Державного підприємства

“Судовий інформаційний центр”, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м.

Львів, МФО 325707 ЄДРПОУ 30045370 витрати на 

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 93грн. 31

коп., наказ видати.

У

судовому засіданні була оголошена  тільки

вступна  та резолютивна частина рішення.

Відповідно

до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає

законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення  підписано 19.02.08.

        Суддя                                                                  Р.М.

Шеліхіна