Рішення

від 03.03.2008 по справі 14/609-29/652

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/609-29/652

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  14/609-29/652

03.03.08

За позовом     Карлівського приватного ремонтно-виробничого підприємства "Теплоенергетик"

до                     Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про                    стягнення заборгованості - 17902,93грн.

Суддя  Усатенко І.В.

Представники сторін:

Від позивача:          не з'явились

Від відповідача:     не з'явились  

Обставини справи :

          Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.

Карлівське приватне ремонтно-виробниче підприємство «Теплоенергетик»(надалі Карлівське ПРВП «Теплоенергетик», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(надалі ДК «Укргазвидобування», відповідач) заборгованості в розмірі 17 902, 93 грн., в тому числі 11 970 грн. –основний борг, інфляційні збитки –3 746, 61 грн. та 2 186, 32 грн. пені.

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.02.2007 у справі №14/609 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 у справі №14/609 рішення господарського суду м. Києва від 01.02.2007 скасовано: позов задоволено частково на суму 11 970, 00 грн. основного боргу, 3 746, 61 грн. –інфляційних витрат, 1 127, 80 грн. –пені; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2007 Постанову Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 15.05.2007 у справі №14/609 та рішення господарського суду м. Києва від 01.02.2007 в частині позову про стягнення пені, а також щодо розподілу судових витрат скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд.

Ухвалою Верховного суду України від 06.12.2007 відмовлено у порушенні касаційного провадження.

За наведених обставин, новому розгляду судом підлягають заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені в розмірі 2 186, 32 грн..

Відповідно до отриманих від позивача клопотань, заявлені вимоги щодо стягнення пені в розмірі 2 186, 32 грн. позивачем підтримуються, судові витрати позивач просить стягнути відповідно сум зазначених у Постанові Київського апеляційного господарського суду по справі.

В обґрунтування заявленого позивач зазначає, що строк позовної давності по Договору № 6 від 27.04.2002р. не пропущений, оскільки відповідно до встановлених судами обставин у справі –підписання сторонами акту звіряння взаємних розрахунків від 09.01.2004р. свідчить про визнання відповідачем заборгованості та згідно положень ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності про стягнення основного боргу в сумі 11 970 грн. переривається і починається заново. Окрім того, на думку позивача Вищим господарським судом України не було враховано вимог п. 7 Договору № 6 від 27.04.2002р., а тому вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України не можуть бути застосовані.

Відповідачем вимоги щодо стягнення пені в розмірі 2 186, 32 грн. не визнані, до суду подано пояснення згідно якого ДК «Укргазвидобування»заявляє про пропуск позивачем річного строку позовної давності у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до встановлених обставин справи, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 11 970 грн. виникла через несплату за виконані позивачем роботи по договору на проведення поточного ремонту, налагоджування і технічного обслуговування системи автоматики безпеки котлоагрегатів і технологічних установок №6 від 27.04.2002р..

          За умовами зазначеного договору відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати слідуючі роботи: поточний ремонт, налагоджування і технічне обслуговування системи автоматики безпеки газового типу –КСУ-9, КСУ-7, Бурс-1 в кількості 5 комплектів, котлоагрегатів типу Е-1/91Г, Факел (4 шт.) і зерносушарки (1 шт.) ПСГ "Світанок", с. Базилівщина, Машівського району, Полтавської області.

На виконання умов договору позивач виконав роботи на загальну суму 11970,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями актів приймання виконаних робіт №6-3 від 06.08.2002, №6-4 від 11.09.2002, №6-5 від 15.10.2003, №6-6 від 06.11.2002, №6-7 від 04.12.2002, №6-8 від 09.01.2003, №6-9 від 05.02.2003, №6-10 від 06.03.2003, №6-11 від 09.04.2003, №6-12 від 06.05.2003.

Згідно п. 5 Договору відповідач зобов'язується здійснювати оплату виконаних робіт згідно протоколів про ціну та актів Ф-2 щомісячно до 10 числа наступного місяця за попередній місяць.

          Відповідач в порушення вимог договору не розрахувався за отримані від позивача роботи, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 09.01.2004р.. Підписання сторонами вказаного акту звіряння взаємних розрахунків свідчить про те, що ПСГ "Світанок" ГПУ "Полтавагазвидобування" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" визнано заборгованість перед Карлівським ПРВП "Теплоенергетик" в сумі 27 732, 61 грн. станом на 01.01.2004, тому перебіг позовної давності про стягнення основного боргу в сумі 11 970, 00 грн. за виконані, але неоплачені роботи по договору №6 від 27.04.2002, переривається і починається заново.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ст. 258 ЦК України.

 Пунктами 2, 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність  застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

  Виходячи з наведеного, на момент заявлення позову (07.11.2006р.), термін позовної давності щодо стягнення пені (враховуючи переривання загального строку давності для вимог про стягнення основного боргу) сплинув. Зважаючи на те, що відповідач у справі наполягає на застосуванні строку позовної давності зокрема щодо вимог про стягнення 2 186, 32 грн. пені (пояснення отримані судом 26.11.2007р.), позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

          Окрім того, твердження позивача, що нарахування пені в розмірі 2 186, 32 грн., яке здійснене позивачем за період 12 місяців, які передували дню подання позовної заяви до суду, відповідає пп. 1, п. 2 ст. 258 ЦК України суд вважає помилковими через наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені здійснений позивачем не відповідає вимогам ЦК України та ГК України, оскільки діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Як зазначалось вище, строк позовної давності в один рік для стягнення пені встановлений ст. 258 ЦК України є строком в межах якого позивач мав право звернутись до суду з відповідною вимогою, а не строком протягом якого здійснюється нарахування пені.

          Не приймаються судом також посилання позивача на те, що умовами договору, зокрема п. 7 встановлені інші умови стягнення пені –за весь строк прострочення з 09.01.2004р. по 30.10.2006р., оскільки п. 7 договору визначає розмір пені, який становить подвійну облікову ставку НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та жодним чином не встановлює строк її нарахування.

Щодо стягнення судових витрат, то з урахуванням задоволених вимог позивача про стягнення суми основного боргу  11 970, 00 грн., 3 746, 61 грн. –інфляційних витрат, судові витрати в розмірі 260, 72 грн. покладаються згідно положень ст. 49 ГПК України на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд,  –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні вимог щодо стягнення пені в розмірі 2 186, 32 грн. нарахованої на суму заборгованості за договором № 6 від 27.04.2002р. відмовити.

2. Стягнути з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, рахунок №26002031017 в АБ "Укргазпромбанк" м. Київ, МФО 320843, ідентифікаційний код 30019775) на користь Карлівського приватного ремонтно-виробничого підприємства "Теплоенергетик" (39500, Полтавська обл., м. Карлівка, вул. Кузнечна, 5/21, рахунок №26004570215 в АБ «Полтава-Банк», м. Полтава, МФО 331489, ідентифікаційний код 23277916)  260, 72 (двісті шістдесят гривень 72 копійки) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Усатенко І.В.