Рішення

від 13.03.2008 по справі 51/353-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

51/353-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2008 р.                                                            Справа № 51/353-07

вх. № 11306/6-51

Суддя господарського суду Тихий П.В. 

при секретарі судового засідання Мазур Т.В.

за участю представників сторін:

позивача - Добреля І.В.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом

ВАТ "Харківський комбікормовий завод", м. Харків  

до  СТОВ "Михайлівське" с. Михайлівка  

про стягнення 79569,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 79569,97 грн. за простим векселем № 80351533212699, обгрунтовуючи свої позовні вимоги нездійсненням виконання своїх грошових зобов"язань по оплаті вказаного векселю у відповідності з положеннями норм Уніфікованого закону.

У відзиві на позовну заяву, наданому до господарського суду 08.11.2007 року, представник відповідача вказує, зокрема на те, що позивач не може вважатися законним держателем простого векселю № 80351533212699, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою заступника голови суду від 01.02.08 справу було передано до розгляду судді Тихому П.В.

Також, відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву, в якому він просить суд визнати вексель №80351533212699 таким, що не підлягає оплаті, яку було прийнято судом до розгляду сумісно з первісним позовом.

Позивач надав суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти зустрічного позову заперечує.

Також, позивачем надано додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні, яке розпочалося 04.03.08 було оголошено перерву до 13.03.08.

Представник відповідача, після перерви, в судове засідання не з"явився.

Розглянувши позовну заяву позивача, судом було встановлено, що 17 липня 2002 року між сторонами був укладений договір №93 про надання послуг по прийому, зберіганню та видачі зернових культур, за яким ВАТ „Харківський комбікормовий завод" надавав послуги прийому, зберіганню та видачі зернових культур, які поставлялись ТОВ "Миколаївка" на зберігання.

Також 17.07.2002р. між ТОВ "Михайлівське" та ВАТ "Харківський комбікормовий завод" був укладений договір про надання послуг по сушці зерна №102, за яким підприємство позивача зобов'язано було проводити очищення та сушку зерна, яке надавалось відповідачем.

В зв'язку з несплатою відповідачем вартості наданих позивачем послуг в строки, встановлені договорами №102 та №93, сторони уклали угоду про оформлення заборгованості за договорами простим векселем №80351533212699 номінальною вартістю 79 569.97 грн. зі строком платежу 13.10.2004р.

В рахунок погашення заборгованості за отримані послуги по вказаним договорам ТОВ "Михайлівське" 13.10.2003р. емітовано на користь позивача - ВАТ "Харківський комбікормовий завод" простий вексель №80351533212699 номінальною вартістю 79 569.97 грн. зі строком платежу 13.10.2004р.

Відповідно до ст.77 Уніфікованого Закону „Про переказні векселі та прості векселі" до простого векселя застосовуються, такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Згідно ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого Закону „Про переказні векселі та прості векселі" до простого векселя застосовуються, такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні” у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Вищевказаний простий вексель векселедержателем в строки, встановлені статтею 34 УВЗ, до оплати не пред'являвся та не був опротестований в неплатежі в строк, встановлений статтею 44 УВЗ.

20.07.2006 року ВЛТ „Харківський комбікормовий завод" направлявся до відповідача акт пред'явлення векселя №80351533212699 до платежу, однак по сьогоднішній день оплати з боку ТОВ „Михайлівське" не поступило.

Оскільки процедура пред'явлення векселів до платежу вексельним законодавством не визначена, суд вважає, що позивач таким чином пред'явив простий вексель відповідачу до платежу.

Як пояснив позивач, він планував передати спірний вексель третій особі і тому вчинив на ньому бланковий індосамент, але в подальшому передумав передавати цей вексель і залишив його у себе. На підтвердження цьому позивач надав копію журналу реєстрації векселів, в якому відсутні відмітки про передачу спірного векселя третім особам.

Під час розгляду справи позивач закреслив проставлений ним бланковий індосамент.

Згідно ст.16 УВЗ закреслені індосаменти вважаються ненаписаними.

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого Закону - особа, в якої знаходиться вексель, вважається законним держателем, якщо її право базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Отже, позивач є законним держателем цих векселів.

Статтею 43 Уніфікованого закону встановлено, що держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб при настанні строку платежу, якщо платіж не був здійснений.

В силу ч. 1 ст. 78 Уніфікованого Закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем, а за змістом ч. 1 ст. 70 Уніфікованого Закону позовні вимоги, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Враховуючи, що по сьогоднішній день ТОВ „Михайлівське" в добровільному порядку не здійснило виконання своїх грошових зобов"язань по оплаті вказаного векселю, а трьохрічний строк давності, має обраховуватись у відповідності з положеннями вищевказаних норм Уніфікованого закону з 13.10.2004 р.  Оскільки, позивачем направлено позовну заяву про стягнення заборгованості за векселем 12.10.07, позивачем не було пропушено строків позовної давноті.  

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на те, що позивач не може вважатися належним векселедержателем, оскільки його право як останнього набувача по векселю нічим не підтверджено і не ґрунтується на безперервному ряді передаточних написів, суд вважає безпідставними, оскільки вексельне законодавство не передбачає надання будь-яких доказів на підтвердження законності знаходження векселя у векселедержателя, крім безперервного ряду індосаментів та доброчинності його набуття.

Згідно ст. 14 УВЗ наявність на бланку векселя, який знаходиться у векселедержателя, бланкового індосаменту самого векселедержателя не впливає на його права, які витікають із простого векселя.

Отже, наявність на бланку спірного векселя, який знаходиться у позивача, бланкового індосаменту самого позивача не впливає на його права, які витікають із простого векселя та суть спору.

Відповідач не надав докази сплати за простим векселем або внесення суми його номінальної вартості на депозит компетентного органу влади, відповідно до ст.42 УВЗ, або передачі позивачем спірного векселя третій особі.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши зустрічну позовну заяву відповідача, судом встановлено, що зустрічний позов ТОВ „Михайлівське" обґрунтувує тим, що на момент видачі спірного векселю в рахунок погашення заборгованості за двома договорами: від 17.07.02р. №93 про надання послуг по прийому, зберіганню та видачі зернових культур та від 17.02.02р. №102 про надання послуг по сушці зерна, між сторонами було укладено одну угоду про заміну зобов'язань та було видано один вексель, хоча при наявності заборгованості по двом договорам між сторонами (ВАТ „Харківський комбікормовій завод" та ТОВ „Михайлівське") повинно було укладено дві угоди про заміну зобов'язань та видано два векселі.

Крім того, в зустрічному позові відповідач вказує на те, що договори від 17.07.02р. №93 та від 17.02.02р. №102, угода від 13.10.03р. про погашення заборгованості векселем та простий вексель за №80351533212699 було підписано не уповноваженою на те особою, так як директор ТОВ „Михайлівське" який підписував вищевказані документи був учасником товариства, а згідно Статуту ТОВ „Михайлівське" директором товариства може бути особа призначена загальними зборами товариства, але не з числа учасників товариства. Крім того, відповідно до Статуту ТОВ „Михайлівське" директор має затверджувати певні категорії угод, але не укладати їх.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні" видавати прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Як вбачається зі змісту вказаної норми Закону єдиною умовою щодо можливості проведення розрахунків із застосуванням векселів є обов'язкове відображання цієї дії у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі та те, що оформлення грошового боргу векселем може відбуватись за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Будь-яких додаткових умов та обмежень вказана норма Закону не містить.

Суд вважає, що при оформленні заборгованості простим векселем, між сторонами (ВАТ „Харківський комбікормовий завод" та ТОВ „Михайлівське) було дотримано певного порядку, що встановлений Законом, оскільки простий вексель було емітовано ТОВ „Михайлівське" в рахунок погашення заборгованості за надані ВАТ „Харківський комбікормовий завод" послуги за договорами від 17.07.02р. №93 та від 17.02.02р. №102, та між сторонами було укладено письмову угоду про оформлення заборгованості за вказаними договорами простим векселем.

Також, безпідставним є твердженням ТОВ „Михайлівське" про те, що належним платником за спірним векселемв є Михайличенко А.М., а не ТОВ „"Михайлівське", з тих підстав, що Михайличенко А.М. не мав права бути директором ТОВ „Михайлівське" та відповідно до Статуту ТОВ „Михайлівське" директор мав право лише затверджувати певні категорії угод але не укладати їх, оскільки, відповідно до ст. 58 Закону України „Про господарські товариства" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Згідно ст. 59 вказаного Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії. Статтею 62 Закону України „Про господарські товариства" визначено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор), який здійснює поточне керівництво його діяльністю та є підзвітним загальним зборам його учасникам. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок прийняття ним рішень та порядок здійснення ним дій від імені товариства встановлюється Законом „Про господарські товариства". Цивільним Кодексом України та Статутом товариства. При цьому створювання та відкликання виконавчого органу належить до компетенції загальних зборів.

Так, загальними зборами учасників ТОВ „Михайлівське" було призначено на посаду директора товариства Михайличенко А.М. (протокол від 24.08.2001р.). На момент укладання Михайличенко А.М. договорів з ВАТ „Харківський комбікормовий завод" та видачі спірного векселю, а також, на сьогоднішній день рішення зборів учасників ТОВ „Михайлівське" (протокол від 24.08.2001р.) в суді не оскаржувалось та відповідно на сьогоднішній день не скасовано.

За таких підстав, суд вважає необгрунтованим твердження ТОВ „Михайлівське" про те, що договори між сторонами та вексель підписувався не уповноваженою особою з боку ТОВ „Михайліввське".

Статтею 5 Закону України „Про обіг векселів в Україні" передбачено, що вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Оглянувши спірний вексель, суд встановив, що від імені ТОВ „Михайлівське" він підписаний директором та головним бухгалтером товариства, а також, скріплений печаткою товариства.

Зважаючи на викладене вище, суд, визнав зустрічну позовну заяву відповідача необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.

Суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ВАТ "Харківський комбікормовий завод" задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Михайлівське" (Харківська область, Первомайський район, с. Михайлівка, код 30770860) на користь ВАТ "Харківський комбікормовий завод" (м. Харків, вул. Котлова, 236, код 00952214) - 79569,97 грн. боргу за простим векселем №80351533212699, 795,70 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В зустрічному позові ТОВ "Михайлівське" відмовити повністю.

Суддя                                                                                            Тихий П.В.