Рішення

від 28.01.2008 по справі 6/718

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/718

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  6/718

28.01.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Негоциант-Плюс»

Про                    стягнення 326974,70 грн.

                                                                                              Суддя Ковтун С.А.                    

Представники сторін:

Від позивача           Швець М.П. (за дов. б/н від 14.11.2007)

Від відповідача           Насімі М.Д. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Алакозай»до товариства з обмеженою відповідальністю «Негоциант-Плюс»про стягнення 326974,7 грн. за договором поставки № 05/2 від 09.02.2005.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. 09.02.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю «Арко ЛТД»та товариством з обмеженою відповідальністю «Негоциант Плюс»було укладено договір поставки № 05/2. У зв'язку зі зміною назви товариства з обмеженою відповідальністю «Арко ЛТД»на товариство з обмеженою відповідальністю «Алакозай»19.04.2005 було укладено додаткову угоду до договору. На виконання умов договору позивач у період з 09.02.2005 по 15.06.2006 здійснив поставку товару на адресу відповідача на загальну суму 10034184,30 грн. За твердженням позивача, відповідач частково оплатив вартість товару, залишивши заборгованість в сумі 326974,70 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 20.07.2007.

Ухвалою суду від 14.12.2007 було порушено провадження у справі № 6/718.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача у судовому засіданні обґрунтованих заперечень по суті спору не подав.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

09.02.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю «Арко ЛТД»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Негоциант Плюс»(покупцем) було укладено договір № 05/2 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов'язався на умовах Договору поставити тютюнові вироби в асортименті покупцю, а покупець –прийняти та оплатити товар. Найменування товару, його опис, характеристики, містяться в накладних на поставку товару, які підписуються повноважними представниками сторін та є невід'ємною частиною Договору.

Оплата товару здійснюється на умовах відстрочення платежу –30 календарних днів з дати поставки товару (п. 4.2 Договору).

У зв'язку зі зміною постачальника правонаступником –товариством з обмеженою відповідальністю «Алакозай»було укладено додаткову угоду до Договору від 19.04.2005.

На виконання умов Договору позивач у період з 09.02.2005 по 15.06.2006 здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 10034184,30 грн. Факт одержання товару відповідачем не заперечується.

Відповідач здійснив часткову оплату товару на суму розмірі 9714209,60 грн., залишивши заборгованість в сумі 319974,70 грн. (копія акту звірки від 20.07.2007 –в матеріалах справи).

          Відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Основний борг підлягає стягненню у розмірі 319974,70 грн.

          Підстави для стягнення 7000 грн. відсутні, виходячи з наступного.

          Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Позивач подав суду двосторонній акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами та закріплений їх печатками, відповідно до якого борг станом 20.07.2007 становить 319974,7 грн. Доказів наявності боргу в сумі 326974,7 грн. суду не подано.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 319974,70 грн. У стягненні 7000 грн. заборгованості судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 3199,75 грн. державного мита та 115,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Негоциант Плюс»(м. Київ, вул. Каховська, 64, рахунок 26009362701 у ЗАТ «Банк Петрокомерц-Україна», м. Київ, МФО 300120, код 33298984) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алокозай»(м. Одеса, площа Грецька, 3/4, оф. 30, Одеська обл., Комінтернівський р-н, смт Комінтернівське, вул. Першотравнева, 56, рахунок 26006964867827 у відділені № 1 філії Першого Українського Міжнародного банку м. Одеси, МФО 328191, код 31432553) 319974,7 грн. боргу, 3199,75 грн. державного мита та 115,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

      Суддя                                                                                       С.А.Ковтун

      Рішення підписано 5 березня 2008 року