Рішення

від 14.02.2008 по справі 30/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  30/24

14.02.08

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортеця ЛТД»

До                  Приватного підприємства «Аксіома»

Про                стягнення 13 210,69 грн.

                                                                                                 Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача          Дроваль О.М. –представник за довіреністю № б/н  від    12.02.08.;

                               Барицький П.В. –представник за довіреністю № б/н від 08.01.08.

Від відповідача      не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортеця ЛТД»до Приватного підприємства «Аксіома»про стягнення з відповідача 13 210,69 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов мирової угоди не погасив своєї заборгованості по орендній платі перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.07. порушено провадження у справі № 30/24, розгляд справи було призначено на 22.01.08. о 12-30.

Представник відповідача в судове засідання 22.01.08. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/24 від 10.12.07. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.08. розгляд справи    № 30/24 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 14.02.08. о 14-45.

В судовому засіданні 14.02.08. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.02.08. повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/24 від 10.12.07. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Приватного підприємства «Аксіома» до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

         Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

01.07.06. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортеця ЛТД»(Орендодавець) та Приватним підприємством «Аксіома»(Орендар) було укладено Договір оренди № 16/2006 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1) Орендодавець передав Орендарю в тимчасове володіння нежитлове приміщення агальною площею 146,7 кв. м, що розташоване за адресою : м. Київ, пров. Західний, 3, літера Д.

У відповідності до п. 5.2 Договору, сторони погодили, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку  на розрахунковий рахунок Орендодавця наперед не пізніше 10 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 7.1 Договору, Орендар зобов'язався своєчасно здійснювати орендні платежі.

Позивач зазначає, що несплата відповідачем орендної плати більше двох місяців поспіль призвело до розірвання Договору, у відповідності до п. 10.1 Договору, про що відповідач був повідомлений листом  № 20 від 25.04.07.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортеця ЛТД»зазначає, що 30.04.07. між сторонами було підписано акт про повернення приміщення.

У відповідності до акту зірки взаєморозрахунків від 30.04.07. розмір заборгованості відповідача перед позивачем становив 26 420,69 грн.

Позивач вказує на те, що з метою досудового врегулювання спору, керуючись ст. 600 Цивільного кодексу України, якою передбачено припинення зобов'язання за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові  відступного (грошей, іншого майна тощо), 05.07.07. між сторонами було укладено договір про відступне, який було оформлено у формі мирової угоди.

У відповідності до умов зазначеної вище мирової угоди, сторони домовились провести погашення заборгованості шляхом передання відступного, по якому ПП «Аксіома»передало ТОВ «Фортеця ЛТД»майно, перелічене в Додатку № 1 до мирової угоди, який є невід'ємною її частиною, на суму 13 210,00 грн., про що між позивачем та відповідачем було підписано відповідний акт приймання –передачі майна.

Також позивач зазначає, що погашення решти боргу в сумі 13 210,69 грн. сторони домовились розстрочити терміном до 27.09.07.згідно графіку погашення заборгованості, як зазначено в Додатку № 2 до мирової угоди.

У відповідності до умов мирової угоди, повний розрахунок господарських зобов'язань Приватним підприємством «Аксіома»перед ТОВ «Фортеця ЛТД»вважається виконаним після остаточного погашення боргу та підписанням акту звірки повного розрахунку.

Однак, як зазначає позивач, починаючи з дня укладення зазначеної вище мирової угоди, відповідачем е було вчинено жодних дій для погашення заборгованості перед позивачем, хоча термін повного розрахунку закінчився 27.09.07.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 219 Господарського кодексу України, за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортеця ЛТД»у позовній заяві.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що  позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортеця ЛТД»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 551, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

                                В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортеця ЛТД»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Аксіома»(04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, код ЄДРПОУ 23733662) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортеця ЛТД»(м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7, код ЄДРПОУ 33886938) 13 210 (тринадцять тисяч двісті десять) грн. 69 коп., 132 (сто тридцять дві) грн. 10 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) 00 коп.  –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 19.02.08.