Рішення

від 26.02.2008 по справі 11/490

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/490

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  11/490

26.02.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект"

до  Закритого акціонерного товариство "Ділові партнери",

третя особаПриватне підприємство „Укрторгінвест”,

простягнення 274.675,00 грн.

                                                                                                        Суддя  Євсіков О.О.

Представники сторін:

від позивача       Маркевич М.Л. (предст. за дов.);

від відповідача  Уліцький В.А. (предст. за дов.);

від третьої особине з'явились.

У судовому засіданні 26.02.2008 за згодою представників сторін на підставі ст. 85  ГПК  України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Відповідача прийняти у Позивача вексель № 497456 та про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми у розмірі 246.750,00 грн. - вартість векселя.

Ухвалою суду від 18.12.2007 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.01.2008.

Ухвалою від 15.01.2008 відкладено розгляд справи на 29.01.2008; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство „Укрторгінвест” (м. Луганськ, пров. Полтавський, 6, ідент. код 32968197).

Ухвалою від 29.01.2008 розгляд справи було відкладено на 13.02.2008 для отримання додаткових доказів, в т. ч. на судові запити.

В судовому засіданні 13.02.2008 представник позивача повідомив, що витребуваних судом документів і відомостей ним не отримано з незалежних від нього причин.

З урахуванням зазначених обставин, а також неявки представників відповідача та третьої особи, суд ухвалою від 13.02.2008 відклав розгляд справи на 26.02.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем згідно з договором купівлі-продажу було продано відповідачем вексель № 497456 за ціною 246.750,00 грн. В подальшому в установленому законом порядку було встановлено, що вказаний вексель є підробленим.

В зв'язку з цим позивач просить відшкодувати йому вартість вказаного векселя за рахунок відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що відповідач як комісіонер уклав з позивачем договір купівлі-продажу на виконання договору комісії, укладеного з Приватним підприємством „Укрторгінвест” (комітетом), а тому належним відповідачем у справі є саме Приватне підприємство „Укрторгінвест”.

Позивач  у додаткових письмових поясненнях по суті спору зазначив, що частиною 2 статті 1016 Цивільного кодексу України передбачено, що при угодах, які укладає Комісіонер з третіми особами, набуває прав і обов'яз ків Комісіонер, а не Комітент, тому що він укладає угоди хоч і за рахунок Комітента, але від свого імені. Отже, незалежно від того, названий чи ні Комітент третій особі і чи вступив він в безпосередні відносини, носієм породжуваних угодою прав та обов'язків залишається Комісіонер.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала, свого представника в судове засідання не направила.

На підставі ст.  75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши  пояснення представників сторін та тертої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 27 липня 2004 року між третьою особою - Приватним підприємством „Укрторгінвест” (комітент) та відповідачем - Закритим акціонерним товариством "Ділові партнери" (комісіонер) було укладено договір комісії на продаж векселів № К-229, відповідно до якого ЗАТ "Ділові партнери" зобов'язалось від свого іменні та за дорученням ПП „Укрторгінвест” укласти договір купівлі-продажу векселя №497456 від 20.10.2001, номінальна вартість –2.500.000,00 грн., векселедавець - ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча”, за ціною не менше 246.750,00 грн.

На виконання договору комісії 27 липня 2004 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу векселя № К-229/01, згідно з п. 1.1 якого Відповідач взяв на себе зобов'язання передати у власність Позивача, а Позивач узяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити вексель: № 497456 - векселедавець ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»(номінал 2500000 грн.) - за ціною продажу векселя 246.750 грн.

Позивачем 27 липня 2004 року платіжним дорученням № 276 було перераховано суму 246.750,00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача за вексель № 497456 згідно договору купівлі-продажу векселя № К-229/01 від 27.07.2004.

Позивачем 20 жовтня 2004 року цей вексель було пред'явлено до оплати Векселедавцю, на що Векселедавцем Позивачеві було відмовлено у зв'язку з тим, що ВАТ «ММК ім. Ілліча»не є емітентом вищезгаданого векселя і він є фальшивими.

Позивач 03 грудня 2004 року звернувся до Прокурора Жовтневого району м. Луганська із заявою про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства і фаль сифікації векселів.

В ході слідства проводилися почеркознавча і технічна експертизи.

Згідно Висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 30 серпня 2005 року після проведення почеркознавської експертизи було виявлено, що підписи від імені директора і головного бухгалтера ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", розташовані в простому векселі № 497456, виконані не директором і головним бухгалтером, а іншими особами.

Згідно Висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23 жовтня 2005 року після проведення технічної експертизи було виявлено, що на век селі №497456 нанесені відбитки не печаткою ВАТ "Маріупольський металургійний ком бінат ім. Ілліча".

Факт того, що вексель №497456 (векселедавець ВАТ «Маріупольський металургій ний комбінат ім. Ілліча», номінал 2500000 грн.), є фальшивим, підтверджений висновками почеркознавчої експертизи від 30.08.2005 і технічної експертизи від 23.10.2005.

Позивачем 30.11.2006 на адресу Відповідача було направлено лист з проханням розібратися в ситуації, що склалася, прийняти фальшивий вексель і повернути сплачену позивачем суму.

Підставою для заявлення позовної вимоги є те, що придбаний позивачем у відповідача за вказану суму вексель № 497456 від 20.10.2001, номінальна вартість –2.500.000,00 грн., векселедавець - ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча”, є підробленим.

Ухвалою від 15.01.2008 відкладено розгляд справи на 29.01.2008; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство „Укрторгінвест” (м. Луганськ, пров. Полтавський, 6, ідент. код 32968197); зобов'язано позивача надати належним чином підтверджені відомості щодо стадії розгляду кримінальної справи по обвинуваченню гр. Стулова Сергія Петровича за ст.ст. 191 ч.5, 209 ч.2, 212 ч.2, 366 ч.2 КК України, порушеної, зокрема, за фактом підроблення спірного векселя № 497456 від 20.10.2001, векселедавець ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча”. Також зобов'язано відповідача надати письмові заперечення на позов з усіма наявними доказами на їх підтвердження, а також оригінал (для огляду) Договору комісії на продаж векселів від 27.07.200 № К-229, укладеного з ПП «Укрторгінвест», та всіх документів, що підтверджують його виконання (звітів, актів, розрахункових документів тощо).

Згідно наданої до справи довідки Жовтневого районного суду м. Луганська (суддя Рябуха Ю.В.) від 28.01.2008 провадження у вищевказаній кримінальній справі не закінчено, судове засідання призначено на 10.02.2008.

При цьому суд не було надано оригіналу (для огляду) Договору комісії на продаж векселів від 27.07.2004 № К-229, укладеного з ПП «Укрторгінвест», та всіх документів, що підтверджують його виконання (звітів, актів, розрахункових документів тощо). Відповідач пояснив, що зазначені документи були долучені до вищевказаної кримінальної справи.

Ухвалами Господарського суду міста Києва двічі направлялись судові запити до Жовтневого районного суду м. Луганська для отримання інформації щодо стадії розгляду кримінальної справи, порушеної за фактом підроблення спірного векселя, та для отримання копії Договору комісії на продаж векселів від 27.07.2004 № К-229, укладеного між ТОВ "Ділові партнери" та ПП «Укрторгінвест», всіх документів, що підтверджують його виконання (звітів, актів, розрахункових документів тощо).

Для повного і всебічного встановлення обставин у господарській справі суд просив надати наступні документи та відомості:

-          відомості про стан розгляду кримінальної справи по обвинуваченню гр. Стулова Сергія Петровича за ст.ст. 191 ч.5, 209 ч.2, 212 ч.2, 366 ч.2 КК України, порушеної, зокрема, за фактом підроблення спірного векселя № 497456 від 20.10.2001 (в разі завершення провадження прошу надати відповідний процесуальний документ);

-          належним чином засвідчені копії Договору комісії на продаж векселів від 27.07.2004 № К-229, укладеного між ТОВ "Ділові партнери" та ПП «Укрторгінвест», всіх документів, що підтверджують його виконання (звітів комісіонера, актів, розрахункових документів тощо);

-          відомості про те, чи заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" або його керівником (директором) Бервино Г.В. цивільний позов у кримінальній справі до Стулова С.П. про відшкодування матеріальної шкоди за фактом продажу підробленого векселя № 497456 від 20.10.2001, номінальна вартість –2.500.000,00 грн., векселедавець - ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча” (якщо так, прошу надати копію такого позову та відомості про результати його вирішення).

На запит суду № 11/490 від 13.02.2008 Жовтневий районний суд м. Луганська повідомив, що кримінальна справа за обвинуваченням Стулова Сергія Петровича за ст.ст. 191 ч. 5, 209 ч.2, 212 ч.2, 366 ч.2 КК України знаходиться в провадженні судді Рябуха Ю.В., призначена до розгляду на 26.03.2008.

Як вбачається з наявного в матеріалах господарської справи обвинувального висновку від 21.10.2006 у кримінальній справі № 9158/04/05, Стулова С.П. обвинувачують зокрема щодо підроблення векселів, в т. ч. векселя №497456 від 20.10.2001, номінальна вартість –2.500.000,00 грн., векселедавець - ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча”.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ст. 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без  визначення  строку,  з  визначенням  або  без  визначення території  його виконання,  з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами.

Істотними  умовами  договору комісії,  за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Відповідно до ст. 1013 ЦК України комітент  повинен  виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Якщо комісіонер поручився за виконання  правочину третьою особою, він має право на додаткову плату.

Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після  виконання  договору  комісії  виходячи із звичайних цін за такі послуги.

Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.

У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Відповідно до ст. 1014 ЦК України комісіонер  зобов'язаний  вчиняти  правочини  на   умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі  комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до  звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш  вигідних, ніж  ті,  що  були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Відповідно до ст. 1018 ЦК України майно, придбане комісіонером за рахунок  комітента, є власністю комітента.

Згідно з випискою з банківського рахунку ЗАТ «Ділові партнери»від 27.04.2004 та платіжним дорученням № 179 від 27.7.2004 грошові кошти в сумі 246.750,00 грн., отримані відповідачем від позивача в оплату векселя, того ж дня були перераховані на користь ПП «Укрторгінвест»як оплата за векселі згідно договору комісії № К-229 від 27.07.2004.

Як встановлено судом, кошти у розмірі 246.750,00 грн., отримані від позивача за продаж векселя № 497456 від 20.10.2001, номінальна вартість –2.500.000,00 грн., векселедавець - ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча”, у відповідності до вищенаведених статтею ЦК України, зокрема ст. 1018, є власністю ПП „Укрторгінвест” як комітента.

Згідно з п. 2.2.2 договору купівлі-продажу векселя № К-229/01 від 27 липня 2004 року Відповідач узяв на себе зобов'язання «у випадку, якщо вексель виявиться фальшивим, за кладеним або обтяженим якими-небудь іншими зобов'язаннями, прийняти вексель не пізніше, ніж наступного дня з дня пред'явлення Покупцем письмових доказів. В даному випадку подальші дії сторін регламентуються  додатковими угодами до даного договору».

При цьому договором купівлі-продажу векселя № К-229/01 від 27 липня 2004 року не передбачено обов'язку відповідача компенсувати позивачу збитки тощо за вказаних обставин.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що заявлені до відповідача вимоги щодо стягнення з нього (повернення) коштів у розмірі  246.750,00 грн., отриманих від позивача за продаж векселя № 497456 від 20.10.2001, номінальна вартість –2.500.000,00 грн., векселедавець - ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча”, є безпідставними, оскільки вказані кошти є власністю ПП „Укрторгінвест”; а договором купівлі-продажу векселя № К-229/01 від 27 липня 2004 року як і нормативно-правовими актами не передбачено обов'язку відповідача компенсувати позивачу збитки тощо за вказаних обставин.

Відповідно до ст. 24 ГПК господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Оскільки позивачем не було надано згоди на заміну первісного відповідача на належного - ПП „Укрторгінвест”, представник позивача неодноразово в судових засіданнях наполягав на тому, що належним відповідачем у справі є саме ЗАТ «Ділові партнери», у суду відсутні процесуальні підстави для заміни відповідача.

Жодних позовних вимог позивачем до ПП „Укрторгінвест” не заявлено.

Що стосується вимоги зобов'язати відповідача прийняти від позивача вексель №497456 від 20.10.2001, то суд відзначає наступне.

Підпунктом 2.2.2 п. 2 Договору купівлі-продажу векселя № К-229/01 від 27.07.2004 зокрема передбачено, що в разі якщо вексель виявиться фальшивим, ЗАТ «Ділові партнери»зобов'язується прийняти вексель не пізніше ніж наступного дня від дня пред'явлення покупцем письмових доказів. В даному випадку подальша взаємодія сторін регламентується додатковими угодами до Договору.

Згідно зі ст.  257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Як встановлено ч. 1 ст.  261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.  267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач дізнався про порушення його права з Листа ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча” № 09/3672 від 28.10.2004, отриманого 02.11.2002 за вхідним № 11 (копія –у справі).

Разом з тим позовну заяву в даній справі підписано та подано дише 04.12.2007 (отримано судом 11.12.2007), тобто після спливу зазначеного строку позовної давності.

Відповідачем подано суду заяву про застосування позовної давності (у справі).

За таких обставин вказана позовна вимога також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені позивачами у позовній заяві, суду не надано.

З урахуванням викладених обставин позовні вимоги визнаються необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання як такого, що оформлене відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                           О.О. Євсіков

Дата підписання рішення –03.03.2008.