Постанова

від 24.03.2008 по справі 2-15/7698-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-15/7698-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

18 березня 2008 року   Справа № 2-15/7698-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Антонової І.В.,

суддів                                                                      Котлярової О.Л.,

                                                                                          Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,   Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму";

відповідача: Попека Раїса Семенівна, довіреність №  298   від 19.06.07,  державне підприємство "Санаторій "Зорі України";

відповідача: Симоненко Віктор Павлович, довіреність №  21   від 18.01.07,  державне підприємство "Санаторій "Зорі України",

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Санаторій "Зорі України" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Іщенко І.А.) від 16 серпня 2007 року у справі №2-15/7698-2007

за позовом   Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" (вул. Кривошти, 27,Ялта,98612)

до  державного підприємства "Санаторій "Зорі України" (Сімеїз, м. Ялта,98682)

про спонукання до виконання певних дій

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Позивач, Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим  з позовною заявою про зобов'язання  державного підприємства „Санаторій „Зорі України” прийняти спірні пункти Договору № 1075 від 02 квітня 2007 року на надання послуг з водопостачання  та водовідведення в редакції Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму".

Рішенням господарського суду  Автономної Республіки Крим від  16  серпня 2007 року у справі № 2-15/7698-2007 (суддя Іщенко І.А.)  у задоволенні позову  Кримського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства  Південного берега Криму відмовлено.

Судове рішення мотивоване пропуском відповідачем,  державним підприємством „Санаторій „Зорі України”,  20-тиденного строку на надання протоколу розбіжностей  до договору, на підставі чого суд дійшов висновку про те, що договір слід вважати укладеним в редакції позивача.

Місцевий господарський суд вважає, що оскільки позивачем  не надано доказів порушення його прав, підстави для задоволення позову відсутні.

Не погодившись з рішенням суду,  відповідач у справі, державне підприємство „Санаторій „Зорі України” звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати  судове рішення та винести нове рішення про прийняття спірних пунктів Договору у редакції відповідача.

Апелянт стверджує, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про порушення державним підприємством „Санаторій „Зорі України” 20-тиденного  строку  на надання  протоколу розбіжностей до договору, підійшов формально до розгляду справи та ухилився від з'ясування всіх обставин справи.

У судове засідання, призначене на 18 березня 2008 року, представник позивача, Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням присутності всіх учасників процесу у судовому засіданні 20  лютого 2008 року а також те, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського-процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає  можливим закінчити розгляд апеляційної скарги державного підприємства „Санаторій „Зорі України” за відсутності нез'явившегося представника позивача.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2008 року  строк розгляду справи продовжений на 1 місяць.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У відповідності до Статуту Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму", що є позивачем у справі, основним напрямом дії підприємства, крім іншого, є централізоване водопостачання і водовідведення.

24 січня 2007 року на адресу позивача надійшов лист державного підприємства „Санаторій „Зорі України” з пропозицією укласти з ним договір на надання послуг з водопостачання на 2007 рік.

18 квітня 2007 року працівник державного підприємства „Санаторій „Зорі України” отримав від Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" на підписання 2 екземпляра договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення.

10 травня 2007 року вказаний договір був отриманий Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму"  з протоколом розбіжностей.

Розбіжності, що містяться в протоколі, стосуються пунктів договору щодо  надання послуг з водовідведення.

Відповідач заперечує проти включення даних пунктів в договір у зв'язку з відсутністю в районі розташування санаторію системи комунальної каналізації.

Не погодившись з запереченнями, що  містяться в протоколі розбіжностей та стверджуючи, що Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01 липня 1994 року, окреме укладення договору на відпускання води без укладення договору на приймання стічних вод не допускається, Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" звернулося до господарського суду  Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Правовідносини, що склалися між сторонами у справі, підлягають врегулюванню положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01 липня 1994 року та Правилами  приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики  України № 37 від 19 лютого 2002 року.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст  договору  становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст  господарського  договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін,  спрямованою на встановлення,  зміну або припинення господарських зобов'язань,  як погоджені сторонами, так і ті,  що  приймаються  ними  як  обов'язкові  умови  договору відповідно до законодавства. Господарський   договір  вважається  укладеним,  якщо  між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто  згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного  виду,  а  також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

У відповідності до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками.    У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. За  наявності  заперечень  щодо  окремих   умов   договору сторона,   яка   одержала   проект   договору,   складає  протокол розбіжностей,  про що  робиться  застереження  у  договорі,  та  у двадцятиденний   строк  надсилає  другій  стороні  два  примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, проект спірного договору був отриманий працівником державного підприємства „Санаторій „Зорі України” 18 квітня 2007 року (а.с. 12), а протокол розбіжностей отриманий Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" 10 травня 2007 року (а.с. 8).

Оскільки у відповідності до статті 253 Цивільного кодексу України  перебіг строку  починається з  наступного  дня  після відповідної календарної дати або настання події,  з якою пов'язано його початок, у даному випадку з 19 квітня 2007 року, з урахуванням того, що 09 травня 2007 року був святковим днем, 20-тиденний строк на надання відповіді на проект договору відповідачем пропущений не був.

Зазначене спростовує висновок місцевого господарського суду про порушення державним підприємством „Санаторій „Зорі України” строку на надання  протоколу розбіжностей до договору.

Що стосується саме пунктів договору щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення, судова колегія зазначає наступне..

Правилами, які запроваджують порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини  між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарствами або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України, є Правила  користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01 липня 1994 року.

У відповідності до пункту 1.5, 1.7 вказаних Правил Водоканал  обслуговує  лише  ті  вуличні,  квартальні та дворові водопровідні й каналізаційні мережі, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них,  які перебувають у нього на балансі. Приєднання   об'єктів   до  комунальних  водопроводів  і каналізацій може бути здійснено  лише  після  виконання  технічних умов Водоканалу. Невиконання виданих технічних умов є  підставою  для  відмови абоненту в  приєднанні  до  систем  комунального водопостачання та водовідведення.

Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" не було надано суду доказів того, що системи водовідведення, які він збирається обслуговувати на підставі спірного договору, знаходяться у нього на балансі.

При розгляді справи судом  апеляційної інстанції було встановлено та не оспорювалось  Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму", що  він не може надавати відповідачу послуги з водовідведення у зв'язку з відсутністю в районі розташування санаторію „Зорі України” комунальної системи каналізації і перебуванні мереж водовідведення, якими користується  відповідач, на території санаторію.

Згідно з пунктом 1.18 Правил каналізаційна   мережа,  що  перебуває  на  балансі  та території абонента,  називається відомчою каналізаційною мережею і обслуговується відомствами, підприємствами, яким вона належить.

У відповідності до пункту 14.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та пунктом 6.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19 лютого 2002 року, підключення  нових абонентів до комунальної каналізації дозволяється тільки  при   наявності   проектів,   розроблених   і узгоджених згідно з нормами проектування та цими Правилами.

Проект приєднання державного підприємства „Санаторій „Зорі України” до мереж каналізації населеного пункту взагалі відсутній.

У відповідності до договору № 21 від 19 січня 2007 року  про співпрацю, укладеного між державним підприємством „Санаторій „Зорі України” та санаторієм „Понизівка”, санаторій „Зорі України” по власним мережам водовідведення здійснює скид господарсько-побутових стічних вод на очисні споруди санаторію „Понизівка”, а санаторій „Понизівка”, в свою чергу, приймає стічні води, що скидаються санаторієм, здійснює їх очищення та знезараження та скид у Чорне море.

Посилання позивача на підпункт „а” пункту 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, у відповідності до якого при укладанні  договору  з  абонентами  на  відпускання  води одночасно укладається договір на приймання від них стічних вод та на статтю 20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, згідно з якою істотною умовою  договору  про  надання  послуг  з  питного водопостачання є, крім іншого, порядок надання послуг з водовідведення, а також на те, що запропонований відповідачу  договір є типовим договором, що на погляд позивача, виключає можливість погодитись з протоколом розбіжностей, наданих відповідачем, судова колегія вважає неспроможними, оскільки фактично запропонована позивачем послуга не може надаватися з підстав, викладених вище, а нав'язування відповідачу непотрібних послуг розцінюється судовою колегією як зловживання Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" своїм монопольним становищем.

Додатком № 4 до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України є зразковий, а не типовий, як твердить позивач, договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації.

За даних обставин судова колегія дійшла висновку про  відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання  державного підприємства „Санаторій „Зорі України” прийняти пункти договору № 1075 від 02 квітня 2007 року, що стосуються водовідведення, в редакції Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму".

Так, підлягають виключенню із спірного договору умови, що стосуються надання відповідачу послуг з водовідведення у наступних пунктах: п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.4, 3.4, 6.2.2, 6.2.3, 6.2.5, 6.2.7, 7.2.7, 9.2.1.

З тексту договору підлягають виключенню  пункти, які стосуються саме  надання послуг з водовідведення, а саме: п.п. 4.10, 4.11, 4.12, 8.1.7, 8.1.8, 9.1.3.

Разом з тим, судова колегія вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання  державного підприємства „Санаторій „Зорі України” прийняти пункти 6.1 і 9.1.2 у редакції Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму".

Так, у відповідності  до пункту 6.1 договору постачальник має право тимчасово припинити  або обмежити водопостачання споживачу.

Вказаний пункт договору відповідає вимогам пункту 13.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, у зв'язку з чим не може бути виключеним із Договору.

Згідно з пунктом 9.1.2 договору за перевищення  квартальних лімітів  водоспоживання  споживач сплачує постачальнику  штраф у розмірі чотирикратної вартості (без ПДВ) різниці фактично спожитої води та встановленого ліміту на підставі наданого рахунку.

У відповідності до пункту 9.5 Правил абонент  не  має  права  збільшувати  витрату води понад встановлені норми та затверджені ліміти. За використану  воду  понад встановлені та затверджені ліміти підприємствами  та  організаціями  плата проводиться у п'ятикратному розмірі діючих тарифів на питну воду.

Відповідальність за перевищення лімітів водопостачання встановлена також   рішенням Ялтинської міської ради № 3 від 23 січня 2007 року.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення норм матеріального права дає підстави суду апеляційної інстанції для скасування прийнятого у справі рішення і часткового задоволення позовних вимог.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при  укладанні,  зміні  та  розірванні договорів, державне мито покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій   іншої   сторони,   або   на   обидві   сторони,  якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

 Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу  державного підприємства "Санаторій "Зорі України"   задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня  2007 року у справі № 2-15/7698-2007   скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі.

4. Позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" задовольнити частково.

5. Зобов'язати державне підприємство "Санаторій "Зорі України" прийняти пункти 6.1 і 9.1.2 Договору № 1075 від 02 квітня 2007 року на надання послуг водопостачання у редакції Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму".

6. Зобов'язати державне підприємство "Санаторій "Зорі України" прийняти пункти 1.1, 2.1, 2.2, 2.4, 3.4, 6.2.2, 6.2.3, 6.2.5, 6.2.7, 7.2.7  Договору, що стосуються водопостачання, у редакції Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму".

7. У задоволенні позову про зобов'язання державного підприємства "Санаторій "Зорі України" прийняти пункти 4.10, 4.11, 4.12, 8.1.7, 8.1.8, 9.1.3 Договору у редакції Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" відмовити та виключити дані пункти з тексту договору.

8. Стягнути з  державного підприємства "Санаторій "Зорі України" (98682, АРК, м. Ялта, п/о Симеїз –2, р/р 26004475482491 АТ КРФ АКБ „Укрсоцбанк” МФО 324010, код ОКПО 03505605 ІПН 035056001128, свід з ПДВ № 00503828)  на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" (98612, м. Ялта, вул.. Кривошти, 27, ЗКПО 03348005, МФО 384522, р/р 26003300081001 у ЯФ АБ „Південний”) 42, 50 грн. державного мита та 59, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Головуючий суддя                                                  І.В. Антонова

Судді                                                                                О.Л. Котлярова

                                                                                М.І. Ткаченко