1/37-ПД-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.03.2008 Справа № 1/37-ПД-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, м. Херсон
до відповідача-1- Херсонської міської Ради, м. Херсон
Відповідач-2- ПВКП "Центр досуга" м. Херсон
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03.11.2004 року
за участю
представників сторін:
від позивача Шейко В.А. - представник, дор. № 247368 від 15.01.08р., Смірнова Н.М. - представник, дор. № 620492 від 28 липня 2005р.
від відповідача-1 Шпінь С.О. - представник, дор. № 9-307-9/21 від 04.06.07р.
від відповідач-2- Дунаєв М.І. - ю/к, дор. від 19.02.08р.
ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії звернулось до суду з позовом до Херсонської міської ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 360 кв.м., яка знаходиться за адресою: на розі вулиць Белинського та Гоголя в м. Херсоні, укладеного 03.11.04р. між Херсонською міською радою та ПВКП "Центр досуга", м. Херсон.
Свої вимоги позивач мотивує наступним чином. Він вважає, що він є належним позивачем по цій справі, оскільки спірним договором порушені його права та законні інтереси, а також інтереси споживачів телекомунікаційних послуг, оскільки на земельній ділянці розташовані мережі телекомунікаційного кабелю.
Крім того позивач посилається на те, що за його позовом постановою господарського суду Херсонської області від 23.08.06року по справі № 14/247-АП-06 визнано нечинним п. 31 рішення Херсонської міської ради від 07.09.04р. № 622 "Про затвердження проектів відведення в оренду земельних ділянок та технічної документації зі складенням договорів оренди землі, вилучення, надання в оренду, внесення змін та скасування деяких пунктів рішень виконкому міської ради та міської ради". На підставі цього рішення між відповідачами по справі укладений договір оренди земельної ділянки 03.11.04р.
Позивач вважає, що оскільки рішення міської ради, на підставі якого укладений договір оренди земельної ділянки, визнано недійсним в судовому порядку, то підлягає визнанню недійсним і договір оренди земельної ділянки.
З позову випливає, що відповідно до ч. 1 ст. 124 та ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Оскільки правова підстава для укладення договору оренди землі - рішення міськради відпала, то стає неможливим і право орендаря на реалізацію умов договору - користування земельною ділянкою. В даному випадку, на думку позивача, має місце недійсність правочину в силу недотримання вимог ст. 215 ЦК України, оскільки тільки рішення міської ради є підставою для укладення договору. Тому позивач просить визнати договір оренди вказаної вище земельної ділянки недійсним з моменту його укладення.
Відповідач-1 - Херсонська міська рада проти позову заперечує. Він вважає, що відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Але в момент вчинення правочину між Херсонською міською радою та ПВКП "Центр досуга" було чинним рішення міської ради від 07.09.04р. № 622, а саме - пункт 31 цього рішення. Отже, за вказаними обставинами, на думку міськради, не може бути застосована ст. 215 ЦК України.
Крім того, відповідач-1 пояснив, що є незрозумілим посилання позивача на ч. 3 ст. 31 та ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", оскільки зазначені норми передбачають підстави розірвання договору, а розірвання договору оренди земельної ділянки може вимагати лише сторона договору .
Відповідач-2 також з позовом не згодний. Він вважає, що позивачем не доведено, що наявність договору оренди земельної ділянки порушує права позивача. Цей факт не підтверджено жодним доказом і є необґрунтованим.
Він вважає, що існування спірного договору земельної ділянки не впливає на права позивача у частині належного використання ним телефонних ліній. Договір вказує лише на право забудови, і можливість пошкодження ліній є лише підставою для внесення відповідних змін до проекту забудови шляхом перенесення розташування об'єкту нерухомості.
На момент укладення договору оренди рішення міської ради не було скасовано або визнано нечинним, тому, на думку ПВКП "Центр досуга" його укладення відбулося в законному порядку. Крім того, відповідач-2 звертає увагу на те, що позивачем порушений строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсним правочину, встановлений ст. 257 ЦК України. Крім того, він вважає, що ВАТ "Укртелеком" в особі його Херсонської філії взагалі не може бути позивачем за спором, що розглядається.
Суд заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи,
в с т а н о в и в:
Між Херсонської міською радою та ПВКП "Центр досуга" 03.11.04р. на підставі рішення Херсонської міської ради 07.09.04р. № 622 (пункт 31 рішення) укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення із земель запасу Херсонської міської ради площею 369 кв.м. на розі вулиць Белинського та Гоголя під будівництво п'ятиповерхового житлового будинку, із вбудованими об'єктами соцкультбиту.
Даний договір зареєстрований в Херсонському міському держпідприємстві "Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру" про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 26.11.04р. вчинено запис № 040471300315.
Постановою господарського суду Херсонської області від 23.08.06р. по справі № 14/247-ап-06 визнано нечинним пункт 31 рішення Херсонської міської ради від 07.09.04р. № 622. Цим пунктом рішення міськради передбачено "надати в оренду строком на 5 (п'ять) років приватному виробничо-комерційному підприємству "Центр досуга" (код ОКПО 31489238) земельну ділянку площею 0,0369 га із земель запасу на розі вулиць Белинського та Гоголя під будівництво п'ятиповерхового житлового будинку, із вбудованими об'єктами соцкультбиту".
Вказана вище постанова господарського суду Херсонської області ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.12.06р. залишена без змін.
Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних обставин.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на статтю 215 ЦК України, ст. 126 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 31, ч. 2 ст. 32 Закону "Про оренду землі".
Щодо Закону "Про оренду землі". Ст. 31 цього Закону передбачає умови припинення договору оренди землі і ч. 3 цієї статті встановлює, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.
Частина 1 ст. 32 Закону передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст.24 і 25 Закону та умовами договору. В разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами.
Спір йдеться про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки і при вирішенні цього спору не можуть використовуватись норми законодавства, які передбачають умови припинення дії договору оренди землі.
Ст. 126 Земельного кодексу України, на яку також посилається позивач встановлює, які документи посвідчують права власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, а також право оренди земельної ділянки.
Частиною 2 цієї статті визначено, що право оренди землі контролюється договором, який реєструється відповідно до Закону.
Як випливає з матеріалів справи, право ПВКП "Центр досуга" на оренду земельної ділянки оформлено відповідним договором, який зареєстрований належним чином зазначеним вище центром державного земельного кадастру.
Тобто, порушення положення ст. 121 ЗК України відсутні.
Статтею 215 ЦК України передбачені підстави недійсності правочину у судовому порядку. Це недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою ст. 20 ЦК України.
Частина 1 ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Пункти 2, 3, 5, 6 цієї статті до спору, що розглядається по цій справі відношень не мають, так як вони при укладенні спірного договору порушені не були.
В момент укладення спірного договору (правочину) сторонами були додержані вимоги чинного законодавства, але земельного, так як Цивільний кодекс України не регулює земельні відносини і не встановлює порядок укладення договорів оренди земельних ділянок, порядок передачі їх у власність, або у постійне користування.
Це регулюється Земельним кодексом України та Законом "Про оренду землі".
В момент укладення спірного договору, його сторонами порушень вимог чинного земельного законодавства, в частині визначених позивачем, по цій справі не допущено.
Пункт 31 рішення Херсонської міської ради від 07.09.04р. № 622 під час укладення договору був дійсним.
Інших підстав недійсності договору, крім того, що рішення міськради, у відповідності з яким було укладено спірний договір оренди земельної ділянки визнано недійсним, позивачем у позові не визначено.
Крім того, після укладення договору оренди земельної ділянки, між сторонами виникають господарські відносини.
Міська рада у даному випадку, як власник земельної ділянки, виступає в якості суб'єкта господарювання, так як вона передає у платне тимчасове користування земельну ділянку та отримує відповідні кошти у виразі орендної плати. Тобто міська рада у даному випадку реалізує свою господарську компетенцію на основі права власності на землю.
А тому, відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б однією з них господарської компетенції ( спеціальної правосуб'єктності) може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Але позивач по справі не є стороною договору оренди земельної ділянки і не є органом державної влади. Тому він дійсно є неналежним позивачем за позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Взагалі суд вважає, що визнання недійсним у судовому порядку пункту 31 рішення Херсонської міської ради № 622 від 07.09.04р. не є підставою визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який укладений відповідно до вказаного рішення міськради.
В даному випадку може стояти питання лише про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Стаття 215 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог законодавства. Але на момент вчинення спірного договору рішення ради існувало і визнано воно нечинним лише 23.08.06р., а спірний договір укладений 03.11.04р.
З врахуванням викладених обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивачу.
Керуючись ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1.В задоволенні позову відмовити.
Суддя І.В. Губіна
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2008 |
Оприлюднено | 02.04.2008 |
Номер документу | 1485621 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Губіна І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні