Постанова

від 13.03.2008 по справі 8/350-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/350-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2008 р.                                                           Справа № 8/350-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В.,суддя Білоконь Н.Д.,суддя Лакіза В.В.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників:

позивача - Петрук О.В., довіреність без номера від 02.01.2008 р.,Славгородської О.В., довіреність без номера від 21.01.2008 р.

відповідача - Кравченка П.А., довіреність без номера від 04.12.2007 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  відповідача (вх. № 119 С/1-14) на рішення господарського суду Сумської області від 04.10.07 у справі № 8/350-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Суми", м. Суми

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Мінерал", м. Суми

про стягнення 19084,66 грн.

встановила:

11.09.2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Суми" подало позов до господарського суду Сумської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мінерал"  19084,66 грн., з яких: 13500 грн. заборгованості з орендної плати за  період з червня 2006 р. по 31 грудня 2006 р. по договору оренди № 15 від 01.03.2006 р.  та додаткової угоди № 1 від 01.07.2006 р., 4000 грн. штрафу, 1266,41 грн. пені за  прострочення  сплати орендної плати за  період з червня по грудень 2006 р. ,  318,25 грн.  пені за прострочення   повернення об"єкта оренди за  період з 31.12.2006 р. по 31.08.2007 р.

02.10.2007 р. позивач  подав  до суду  уточнений розрахунок суми позову станом  на  28.09.2007 р., в  якому просив стягнути з відповідача 33500 грн. , з яких: 29500,00 грн.   - заборгованість   по сплаті орендної плати за  період з червня 2006 р.  по вересень 2007 р. та   4000 грн.  штрафу  у двократному розмірі орендної плати.

Рішенням господарського суду Сумської області від  04.10.2007 р. у  справі №  8/350-07 (суддя Кіяшко В.І.) позов задоволено. З відповідача  на користь позивача стягнуто 33500 грн. заборгованості, 335,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

   Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного  господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення  скасувати та прийняти нове рішення, яким  у задоволенні  позову відмовити.

    В обгрунтування апеляційної скарги відповідач  посилається  на те, що судом  першої інстанції його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, у зв"язку з чим він не мав можливості приймати участь  у судовому засіданні та

                                                                 - 2 -

порушено вимоги статтей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що  провосуддя  у  господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед  законом і судом, на засадах змагальності, а господарський суд створює сторонам та іншим учасникам процесу необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Також відповідач посилається на те, що йому не було надіслано уточнений  розрахунок  суми заборгованості  від 01.01.2007 р., що  зміст резолютивної частини частково суперечить мотивувальній частині рішення, оскільки в резолютивній частині зазначено  про задоволення  позовних вимог та стягнення з відповідача 33500 грн. заборгованості, тоді як  в мотивувальній частині рішення  зазначається , що позовні вимоги, які підлягають задоволенню складаються з 1500 грн. заборгованості з орендної плати  за  червень 2006 р., 12000грн. заборгованості з орендної плати з липня 2006 р. по грудень 2006 р., 4000 грн. штрафу, 1266, 41 грн. пені за  прострочення  сплати орендної плати, 318,25 грн. пені за прострочення   повернення  майна.

      Крім того відповідач  зазначає на те, що стосовно  позовних вимог про стягнення  4000 грн. штрафу закінчився строк позовної давності встановлений статтею 258 Цивільного кодексу України.

   Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги,  вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

    01.03.2006 р. між позивачем, орендодавцем та відповідачем, орендарем було укладено договір  оренди № 15, згідно з умовами якого  орендодавець  передав  орендареві по акту приймання-передачі  від 01.03.2006 р. в тимчасове платне користування  частину нежитлового приміщення загальною площею 1000 кв.м., яке розташоване на першому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Суми вул. Харківська, буд. 122 для зберігання мінеральних добрив. Строк дії договору сторони встановили до 30.06.2006 р.

     Розділом 5 договору передбачено, що орендна плата  становить  1500 грн. на місяць та сплачується орендарем не пізніше 5 числа місяця, що підлягає оплаті.

       01.07.2006 р. сторони уклали додаткову угоду № 1  до договору  оренди від  01.03.2006 р. № 15, якою було продовжено строк дії  договору до 31.12.2006 р. та збільшено розмір орендної плати до 2000 грн. на місяць.

       Відповідачем було  сплачено орендну плату лише  за три місяці з 01.03.2006 р. по 30.05.2006 р.

         Орендар орендну плату  з червня 2006 р. по 31.12.2006 р. не сплачував, у зв"язку з чим  у нього за цей період утворилась заборгованість в  сумі  13500 грн.

      Згідно зі статтею  526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у  зобов"язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

           Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені  договором або законом, зокрема сплата неустойки.

           Пунктом  8.2.  договору передбачено, що у випадку несвоєчасного та/або  не в повному обсязі перерахування плати за користування  об"єктом оренди орендар сплачує орендодавцеві пеню в  розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Якщо прострочення  заборгованості складає  більше  10 робочих днів орендар сплачує на користь орендодавця штраф у  

                                                              - 3 -

двократному розмірі орендної плати.

         Оскільки після закінчення строку дії договору оренди від 01.03.2006 р. № 15

орендодавець протягом одного місяця не надсилав заперечень  орендареві проти користування ним майном, строк дії цього договору продовжився  на один рік - до 31.12.2007 р. відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якою   передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном  після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

      Тому сума  заборгованості  по сплаті  орендної плати  за  період  з 01.01.2007 р. по  01.09.2007 р. складає 16000 грн.

      Відповідач   в обгрунтування  своїх заперечень посилається на те, що він звільнив    спірне приміщення  та не користувався ним після 31.12.2006 р.,  а тому на його думку строк дії  договору оренди від 01.03.2006 р. № 15  не продовжився до 31.12.2007 р., позивач необгрунтовано нарахував  йому заборгованість  по сплаті  орендної плати за період з 01.01.2007 р. по  01.09.2007 р. в  сумі 16000 грн.

   Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу  своїх вимог чи заперечень.

     Згідно з абз. з) п.п. 1.2. п. 3 договору оренди  від 01.03.2006 р. № 15  на орендаря  покладено обов"язок  повернути  орендодавцеві  об"єкт оренди у  випадку припинення договору.

     Пунктом 2.3. цього договору передбачено,  що  обов"язок  по складанню акта  приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об"єкт оренди іншій стороні по договору, тобто в даному випадку при поверненні  майна  цей обов"язок покладено на орендаря- відповідача.

     Ухвалою суду від 21.02.2008 р. у відповідача  витребовувались  двосторонні акти приймання-передачі на підтвердження повернення майна з оренди та докази припинення користування орендованим приміщенням (крім пояснень громадян).

     Однак відповідачем не надано жодних доказів того, що він звільнив  приміщення  по акту приймання-передачі або звертався до позивача  з пропозицією прийняти приміщення і йому  було в цьому  відмовлено, а також доказів фактичного припинення  користування приміщенням

     Отже загальна  сума заборгованості по сплаті  орендної плати за спірний  період  складає 29500 грн.

   Як вбачається  з наданого  відповідачем до апеляційної скарги платіжного доручення  від 16.10.2007 р.  № 135,  ним  після  прийняття  оскаржуваного рішення  було сплачено  заборгованість  по сплаті  орендної плати по договору  від 01.03.2006 р. №  15 за червень 2006 р. в  сумі 1500 грн. тому   несплаченою залишилась  сума   заборгованості по орендній платі за період з липня 2006 р. по вересень 2007 р., яка   складає 28000 грн.

     Зважаючи на наведене,  місцевий господарський  суд дійшов  правильного висновку про задоволення  позовних вимог про стягнення  заборгованості  по орендній  платі за період з липня 2006 р. по вересень 2007 р., тому рішення  в цій частині слід залишити без змін.

     Оскільки сума заборгованості за червень 2006 р. в  розмірі 1500 грн. була добровільно  сплачена відповідачем 16.10.2007 р. вже  після  прийняття рішення по справі, а  суд апеляційної інстанції згідно зі  статтями 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу повторно за правилами  розгляду  справ  в  суді першої інстанції, колегія  суддів вважає, що  в  частині  позовних вимог про стягнення  1500 грн. заборгованості провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України у зв"язку з відсутністю предмету  спору, скасувавши  в цій частині оскаржуване рішення.

     Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача  4000 грн. штрафу на підставі

                                                              - 4 -

п. 8.2. договору оренди від 01.03.2006 р. № 15 за  прострочення сплати орендної плати  

понад 10 днів, колегія суддів дійшла висновку, що в  цій частині  оскаржуване рішення  слід скасувати  та прийняти нове рішення, яким  в задоволенні цієї частини позову відмовити, зважаючи на наступне.

      Пунктом 1 частини 2  статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що до вимог про стягнення  штрафу застосовується скорочена позовна давність в один рік.

   Статтею  261 цього Кодексу передбачено. що перебіг  позовної давності  починається  від дня, коли особа  довідалася або могла довідатися про порушення  свого права або про особу, яка її порушила.

        Позивачем в  позові не зазначено період, за  який  він просить стягнути штраф.

     Сума  штрафу 4000 грн. позивачем розрахована виходячи з подвійного розміру орендної плати, яка складає  2000 грн. в місяць.Як вже зазначалося розмір орендної плати було збільшено  з 1500 грн. до 2000 грн. в місяць додатковою угодою № 1 до договору  оренди від 01.03.2006 р. № 15, укладеною сторонами   01.07. 2006 р., а отже збільшений розмір орендної плати -2000 грн. почав діяти з липня 2006 р. Оскільки п. 5.4. договору передбачено обов"язок  сплати відповідачем орендної плати  на поточний  рахунок  позивача  не пізніше 5 числа місяця, що підлягає оплаті, позивач дізнався  про порушення  свого права 16 липня 2006 р., тобто через 10 днів від дня  коли повинен бути здійснений  перший  платіж за новою ставкою орендної плати. Тому   перебіг строку позовної давності щодо стягнення штрафу почався   з 16 липня 2006 р. та закінчився  16 липня 2007 р.   Однак  позов  про стягнення 4000 грн. штрафу позивачем подано 11.09.2007 р. тобто з пропущенням строку позовної давності.

     Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність  застосовується  судом лише за заявою сторони у  спорі, зробленою  до винесення  ним рішення. Сплив  позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для  відмови в  позові.Якщо суд визнає поважними причини пропущення   позовної давності, порушене право підлягає захисту.  

      Відповідач подавав місцевому господарському суду  заяву про застосування строку позовної давності, а  позивач  не  наводив суду причини поважності пропуску цього строку, а навпаки заперечував проти його пропущення, безпідставно посилаючись на те,  що перебіг цього строку  почався з дати закінчення строку дії договору оренди від 01.03.2006 р. № 15.

         Щодо доводів  відповідача про ненадсилання йому уточненого розрахунку та на те , що резолютивна частина рішення суперечить мотивувальній, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування  або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до неправильного рішення, тоді  як в даному випадку, зважаючи на наведене вище, порушення, на які  посилається  відповідач не вплинули на правильність прийнятого місцевим господарським судом  рішення.

       Виходячи з наведеного та керуючись статтями 33, 43, 80, 99, 101, 103-105, колегія суддів   

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду  Сумської області від 04.10.2007 р. у  справі №  8/350-07 скасувати  в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 1500 грн. заборгованості  по орендній платі. та 4000 грн. штрафу.

Прийняти в  цій частині нове рішення.

В частині позовних вимог про стягнення 1500 грн. заборгованості з орендної плати

                                                      - 5 -

провадження  у справі припинити.

В частині позовних вимог про стягнення  4000 грн. штрафу у задоволенні  позову відмовити.

   Судові витрати  розподілити наступним чином.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Мінерал" (м. Суми, вул. Харківська, п/о 12, юридична с. Бездрик, вул. Шкільна З8 р/р 26001110000122 у СФ АКБ «Индустриалбанк»МФО 337892 ЄДРПОУ 31232172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-Суми" м. Суми, вул. Прокоф'єва, 19. р/р26006033570801 в АКІБ "УкрСиббанк" МФО 351005 ЄДРПОУ 32603087) 275 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита (з урахуванням  держмита сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги), 113 грн. 00 коп.  витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті рішення залишити без змін.

Постанову складено в повному обсязі 17.03.2008 р.

Доручити господарському суду  Сумської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                              (підпис)                        Слюсарева Л.В.  

                                 Суддя                             (підпис)                        Білоконь Н.Д.  

                                 Суддя                             (підпис)                        Лакіза В.В.