Постанова

від 24.03.2008 по справі 2-14/10468-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-14/10468-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

17 березня 2008 року   Справа № 2-14/10468-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Щепанської О.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський хлібозавод" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 08.11.2007 у справі № 2-14/10468-2007

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатермінал-Ресурс" (вул. Бастіонна, 19, місто Сімферополь, 95021)

до закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський хлібозавод" (вул. Підгородня, 89, місто Бахчисарай, 98400) (вул. Севастопольська 51а, місто Сімферополь, 95013)

про стягнення 6 569,90 грн,                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2007 у справі № 2-14/10468-2007 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатермінал-Ресурс" задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 207, 50 грн заборгованості, 74,61 грн державного мита, 86, 32 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача на суму 5 207, 50 грн. Позовні вимоги про стягнення пені, індексу інфляції та річних задоволенню не підлягають, оскільки відсутні докази пред'явлення вимог про сплату товару.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, провадження у справі припинити.   

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не має права на стягнення вартості товару, оскільки у відповідача не виникло обов'язку щодо сплати боргу.

Сторони у судове засідання не з'явилися. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, проте вони не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність їх представників.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2008 суддю Щепанську О.А. замінено на суддю Голика В.С.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2008 суддю Голика В.С. замінено на суддю Щепанську О.А.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

23.07.2005 сторони підписали договір № 97 поставки нафтопродуктів. Але укладення цього договору не було завершеним. Так, відповідно до статті 669 Цивільного кодексу України кількість товару у договорі купівлі-продажу визначається у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Допускається також встановлення в договорі порядку визначення цієї кількості. Сторонами кількість товару за договором поставки не була визначена. Не була визначена також і ціна, яка є істотною умовою господарського договору (частина 2 статті 189 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, у випадку якщо сторони не досягли згоди за всіма істотними умовами господарського договору, то такий договір вважається неукладеним. Отже, договір № 97 від 23.07.2005 слід вважати неукладеним.

Разом з тим матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснював продаж нафтопродуктів відповідачу (а. с. 11-16). За таких умов слід вважати, що продаж нафтопродуктів здійснювався за разовими договорами, які відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України повинні були оформлятися письмово. Порушення вимоги закону про дотримання письмової форми правочину відповідно до частини 1 статті 218 Цивільного кодексу України не тягне його недійсність. Статтею встановлені тільки обмеження на види доказів, які можуть бути подані у разі оспорювання факту здійснення правочину. В даному випадку укладення правочинів з порушенням письмової форми підтверджується накладними, довіреностями (а. с. 11-15). Сторони також підписали акт взаємної звірки розрахунків (а. с. 16). Цим актом підтверджується заборгованість відповідача в сумі 5 207, 50 грн.

Доводи відповідача про те, що за накладними його представникові було видано нафтопродукти, які не передбачені довіреностями, не можуть бути підставою для відмови в позові. Накладними підтверджується факт відпуску нафтопродуктів позивачем представнику відповідача. Відповідач не надав будь-яких доказів того, що отримані представником нафтопродукти не були передані відповідачу. Навпаки, актом звірки підтверджуються ті факти, що представником всі нафтопродукти, отримані ним від позивача, передав відповідачу.

Отже, матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем нафтопродуктів на суму 5 207, 50 грн. Ці нафтопродукти залишилися неоплаченими. Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару. Договором № 97 від 23.07.2005 строк оплати нафтопродуктів не встановлений. За таких умов відповідач зобов'язаний був оплатити нафтопродукти впродовж розумного строку після отримання товару. Такий строк давно минув, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 5 207, 50 грн.

Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України при простроченні оплати продавець має право вимагати сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Це правило не виключає застосування статті 625 Цивільного кодексу України, яка покладає на боржника за грошовим зобов'язанням сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та сплати 3 % річних.

При розрахунку суми індексації та процентів позивач виходив з того, що нафтопродукти мали бути оплачені впродовж 5 днів після їх отримання. Цей строк слід визнати розумним. А тому з відповідача підлягає стягненню 670, 76 грн у порядку індексації заборгованості і 182, 43 грн процентів річних.

Вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано. Для стягнення цієї пені минув строк позовної давності, встановлений пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Господарський суд Автономної Республіки Крим при вирішення спору неправильно застосував норми матеріального права, дійшов висновку про те, що не існував строк, впродовж якого відповідач зобов'язаний був оплатити нафтопродукти, а тому рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає зміні, апеляційна скарга - частковому задоволенню  

Керуючись статтями 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:                                                            

1.Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський хлібозавод" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2007 у справі № 2-14/10468-2007 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський хлібозавод" (місто Бахчисарай, вул. Підгородня, 89, р/р 260059404 КРД АППБ "Аваль", місто Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 32323024) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатермінал-Ресурс" (місто Сімферополь, вул. Бастіонна, 19, р/р 26006316551 у філії ВАТ "МТБ", місто Сімферополь, МФО 384748, ЗКПО 32287856) 5 207, 50 грн заборгованості, 670, 76 грн індексації, 182, 43 грн процентів річних, 93, 84 грн державного мита та 99, 36 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 3.У решті позову відмовити."

3.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                            І.В. Черткова

Судді                                                                                          К.В. Волков

                                                                                          О.А. Щепанська