Ухвала

від 11.03.2008 по справі 2-19/8262-2007а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-19/8262-2007А

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2008 року   Справа № 2-19/8262-2007А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Борисової Ю.В.,

                                                                                          Гонтаря В.І.,

секретар судового засідання                                        Наконечний О.В.

за участю представників сторін:

прокурора: не з'явився;

позивача: Придатько Олени Олександрівни, довіреність № 1393/10/10-0 від 29.01.08;

відповідача: Калінченка Сергія Володимировича (повноваження перевірені), директор товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альянс";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альянс" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Мокрушин В.І.) від 19.07.2007 у справі № 2-19/8262-2007А

за позовом           прокурора міста Євпаторія (вул. Гоголя, 5/8,Євпаторія,97400)  в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 2/40,Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97416)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альянс" (пр-т Перемоги, 71, кв.4, а/с 50,Євпаторія,97403)

про стягнення 13482,24 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2007  у справі № 2-19/8262-2007А адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альянс" на користь державного бюджету м. Євпаторія 13482,24 грн.

Приймаючи постанову, суд зазначив, що рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій є чинними, а тому всі санкції підлягають примусовому стягненню.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд порушив норми процесуального права.

Так, відповідач посилається на порушення судом норм статей 49, 71, 111, 119, 121, 122, 124, 128, 130, 133, 151, 158 адміністративного судочинства України.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альянс" посилається на те суд необґрунтовано залишив поза увагою факт наявності іншого адміністративного провадження у справі № 2-11/9971-2007А, в якому вирішується питання щодо правомірності прийнятих рішень № 0001352303 від 12.10.2006 та № 0001342303 від 12.10.2006.

Також, відповідач вказує те, що підставою позовних вимог у даному провадженні з'явились рішення податкового органу № 0000642303 від 07.09.2006 та № 0000482303 від 21.01.2005, а не рішення за № 0000642303/1 від 11.03.2005 на суму 4400,00 грн. і № 0000482303/1 від 18.02.2005.

Аналогічно заявник апеляційної скарги посилається на те, що у справі № 2-16/508-2005 було вирішено питання про чинність податкового повідомлення-рішення № 0003122303/0 від 13.08.2004, а не податкового повідомлення-рішення № 0003122303/1 від 09.09.2004.

Апеляційна скарга також мотивована пропуском позивачем строку, протягом якого він міг звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. Таким чином, відповідач вважає, що суд порушив норму, яка передбачена пунктом 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, заявник апеляційної скарги вважає, що у даному випадку підлягає застосуванню пункт 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Прокурор у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи,  а також те, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб,  які беруть участь у справі,  належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду,  не перешкоджає  судовому  розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності прокурора.

Повторно розглянувши справу у порядку статей 185, 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альянс"  підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія “Альянс” зареєстровано у якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради 24.02.2003, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію (а. с.5).

Позивач просить стягнути з відповідача фінансові санкції станом на 06.06.2007 у загальному розмірі 13482,24 грн. за порушення відповідачем норм  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а також Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

На підставі порушень діючого законодавства до відповідача були застосовані фінансові санкції відповідно до рішення № 0000482303/0 від 21.01.2005 на суму  1700,00 грн.; № 0001352303 від 12.10.2006 на суму 320,00 грн.; № 0001342303 від 12.10.2006 на суму 425,00 грн.; № 0003122303/1 від 09.09.2004 на суму 6637,05 грн.; № 0000642303 від 07.09.2006 на суму 4400,00 грн. (а.с.12-17).

Згідно із пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів підприємницької діяльності за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету.

Статтею 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

По-перше, судова колегія вважає необхідним розглянути апеляційну скаргу в частині доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які стосуються права відповідача на приймання участі у судовому розгляді.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду від 08.06.2007 у даній справі (том 1, а. с. 1) суд відкрив адміністративне провадження та призначив справу до слухання на 19.07.2007. При цьому, суд визнав явку сторін обов'язковою.

До початку слухання справи від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання, що підтверджується відповідним клопотанням, яке є у матеріалах справи (том 1, а. с. 40).

Відповідно до пункту 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відкладає розгляд справи, якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи,  яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.

Таким чином, вбачається, що місцевий суд повинен був в межах строку розгляду справи надати можливість відповідачу прийняти участь у судовому засіданні з наданням йому усіх прав передбачених чинним процесуальним законодавством. Так, оскільки апеляційна інстанція під час перегляду судового акту місцевого суду користується правами суду першої інстанції, колегія суддів приймає до уваги заявлені суб'єктом господарювання клопотання в апеляційній скарзі щодо застосування норми пункту 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вищенаведеній статті, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного  позову  за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З огляду на це, судова колегія вважає необхідним встановити наявність чи відсутність пропуску строку позовної давності позивачем.

Так, рішення податкового органу № 0003122303/1 на суму 6637,05 грн. прийнято 09.09.2004.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами лише 01.06.2007.  

Будь-яких доказів які б вказували на точну дату кінця адміністративного оскарження по даному питанню податковим органом суду надано не було, матеріали справи не містять. Тоді як в силу пункту 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення

Відповідно до пункту 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який, якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів.

Таким чином, вбачається, що позивач пропустив по даному рішенню річний термін передбачений вищенаведеною статтею, протягом якого він мав право звернутися до суду для захисту своїх інтересів.

З цього приводу позовні вимоги в частині стягнення 6637,05 грн. задоволенню не підлягають.

Обставини справи також свідчать про те, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.03-10.04.2006 у справі № 2-25/6267-2006А встановлена відповідність чинному законодавству рішення позивача –ДПІ у м. Євпаторія № 0000642303/1 від 11.03.2005 на суму 4400,00 грн. та № 0000482303/1 від 18.02.2005 на суму 1700,00 грн. (а.с.18-22). Вказаний судовий акт залишений без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.08.2006.

З рішень суду у справі № 2-25/6267-2006А вбачається наступне.

Висновки актів перевірки з'явились підставою для винесення  рішень про застосування до позивача штрафних санкцій № 0000642303\0 від 28.10.2004 на суму 4400,00 грн. та № 0000482303\0 від 21.01.2005 на суму 1700,00 грн.

Позивач, не погодившись з винесеними рішеннями, звернувся в адміністративному порядку зі скаргами, які залишені без задоволення та винесені нові рішення за № 0000642303/1 від 11.03.2005 на суму 4400,00 грн. і № 0000482303/1 від 18.02.2005 на суму 1700,00 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі,  що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання відповідача на те, що підставою позовних вимог у даному провадженні з'явились рішення податкового органу № 0000642303 від 07.09.2006 та № 0000482303 від 21.01.2005, а не рішення за № 0000642303/1 від 11.03.2005 на суму 4400,00 грн. і № 0000482303/1 від 18.02.2005 є взагалі хибними, оскільки рішення № 0000482303 від 21.01.2005 фактично про дубльоване (залишено без змін) рішенням № 0000482303/1 від 18.02.2005 і, відповідно, є одним і тим самим. Тобто, рішення № 0000482303 від 21.01.2005 було предметом розгляду у  справі № 2-25/6267-2006А.

Підстава позовних вимог у даному провадженні - рішення податкового органу № 0000642303 від 07.09.2006 у справі № 2-25/6267-2006А не розглядалась, тому що у рішенні по вказаній справі розглядалось рішення за № 0000642303/1 від 11.03.2005.

Проте, всі ці доводи, на яких наполягає відповідач в апеляційній скарзі, свідчать лише про обґрунтованість в цієї частині вимог позивача, оскільки рішення контролюючого органу про застосування штрафних санкцій ніким у судовому порядку нечинними визнані не були, тобто є належною підставою для стягнення визначеної в них суми штрафу у примусовому порядку.  

Щодо пропуску строку позовної давності за цими рішеннями, слід зазначити, що по рішенню податкового органу № 0000642303 від 07.09.2006 річний термін пропущений не був.

Як було зазначено вище, рішення № 0000482303 від 21.01.2005 фактично було предметом розгляду у  справі № 2-25/6267-2006А, ухвала суду з цього приводу винесена апеляційною інстанцією 17.08.2006, тобто, починаючи з цієї дати, позивачем також не був пропущений річний строк встановлений пунктом 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог у розмірі 6100,00 грн. (1700,00 грн. + 4400,00 грн.).

Щодо позовних вимог у сумі 745,00 грн. на підставі рішень № 0001342303 від 12.10.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 425,00 грн. та рішення № 0001352303 від 12.10.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 320,00 грн. –слід зазначити наступне.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2007 у справі № 2-11/9971-2007А залишена без змін постанова господарського суду Автономної республіки Крим від 08.10.2007 у справі № 2-11/9971-2007А, якою суд визнав нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим № 0001342303 від 12.10.2006 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 340,00 грн.; в частині позовних вимог, щодо визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим № 001342303 від 12.10.2006 у сумі 85,00 грн. відмовив; визнав нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим № 0001352303 від 12.10.2006 у сумі 320,00 грн.

На час розгляду спору у даній справі, місцевий суд помилково залишив поза увагою наявність адміністративного провадження у справі № 2-11/9971-2007А, провадження у справі не зупинив, проте в силу пункту 3 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості  розгляду  цієї  справи  до  вирішення  іншої  справи,    що розглядається в порядку конституційного, адміністративного,  цивільного,  господарського  чи  кримінального судочинства,  - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Вирішення спору по суті у справі № 2-11/9971-2007А безумовно впливає на результат розгляду у даній справі.

Таким чином, вимоги позивача на підставі рішень № 0001342303 від 12.10.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 425,00 грн. та рішення № 0001352303 від 12.10.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 320,00 грн. підлягають задоволенню лише 85,00 грн.

Загальна сума позовних вимог, яка підлягає задоволенню складає 6185,00 грн. (1700,00 грн. + 4400,00 грн. + 85,00 грн.).

Вимоги у розмірі 0,19 грн. позивачем належними доказами не підтверджені і ніяким чином не пояснені, колегією суддів вважаються опискою і, у будь-якому випадку, задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, п. п. 1-3 ст. 202, п. 1 ч. 1. ст. 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Альянс" задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2007 у справі № 2-19/8262-2007А скасувати.

3.   Прийняти нову постанову.

4.   Адміністративний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Альянс” (97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Перемоги, 71, кв.4, відомостей про р/р не має, ЄДРПОУ 32368662) на користь державного бюджету м. Євпаторія (р/р 31112104700015 Держбюджет м. Євпаторія, код 34740798 банк отримувача УКГ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, код платежу  3021080900) 6185,00 грн.

6.    В інший частині позову відмовити.

7. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий лист.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                        В.М. Плут

Судді                                                                      Ю.В. Борисова

                                                                      В.І. Гонтар