Постанова

від 18.03.2008 по справі 8/763/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/763/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" березня 2008 р. Справа № 8/763/07

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Савицького Я.Ф.,

суддів  Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 19.02.2008 р.

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 04.03.2008 р.

від позивача: Шаповалов А.С., довіреність №22 від 09.01.2008р.;

від відповідача: не з'явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 18.03.2008 р.

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Роксолана-Плюс”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 13 грудня 2007р.

по справі № 8/763/07

за позовом: Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради „Південь”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Роксолана-Плюс”

про стягнення коштів у сумі 8495 грн. 49 коп.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу здійснювалась повна фіксація судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.03.2008р. та на 18.03.2008р..

                                                  В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.12.2007р. по справі №8/763/07 (суддя Гриньова Т.В.) задоволено позов Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради „Південь” до ТОВ „Роксолана-Плюс” про стягнення коштів у сумі 8495 грн. 49 коп.: стягнуто з відповідача 4656,03 грн. основного боргу, 3839,46 грн. пені, судові витрати: витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та 118 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що відповідач не виконує належним чином умови договору №94/567 від 01.11.2006р. про участь у витратах по утриманню житлового фонду, а тому станом на 01.09.2007р. за ним утворився борг у сумі 4656,03 грн., крім того відповідно до п. 4.1 вказаного договору він повинен сплатити пеню за несвоєчасне перерахування грошових коштів у розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення, яка згідно з розрахунком позивача становить 3839,46 грн..

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ТОВ „Роксолана-Плюс”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 13.12.2007р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради „Південь”, мотивуючи це тим, що: 1) ТОВ „Роксолана-Плюс” не знаходилося у орендованому приміщенні за адресою: м. Миколаїв, пр-т Жовтневий, 20, до квітня 2007 року, оскільки попередній орендар не звільняв приміщення, а тому нарахування коштів за період з 01.11.2006р. по 01.04.2007р. за послуги, якими відповідач не користувався, а користувалася інша особа, є безпідставним; 2) нарахування відповідачу пені за невиконання грошового зобов'язання не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ТОВ „Роксолана-Плюс” не мала можливості користуватися орендованим приміщенням не зі своєї вини; 3) крім того, позивач не повідомив відповідача про зміну розміру тарифів, як то передбачено умовами п. п. 2.2 та 5.2 договору.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Роксолана-Плюс”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення господарського суду першої інстанції - змінити, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 01.11.2006р. між ТОВ „Роксолана-Плюс” (абонент) та ЖКП Миколаївської міської ради „Південь” (представник власника) укладено договір №94/567 про участь у витратах по утриманню житлового фонду, відповідно до умов якого сторони сумісно експлуатують та несуть пропорційно займаної площі витрати на утримання житлового фонду, який знаходиться на балансі представника власника, за адресою: м. Миколаїв, пр-т Жовтневий, 20, абоненту на праві оренди належать, згідно з додатком приміщення, загальною площею 645,6 кв.м..

Пунктами 2.1-2.3 договору сторони встановили, що абонент сплачує представнику власника експлуатаційні витрати щомісяця до 5 числа поточного місяця, розмір витрат визначається згідно з наданою розшифровкою, з розрахунку 0,708 грн. та складає 457,08 грн. в місяць; абонент сплачує представнику власника за утримання житлового фонду по плановій схемі витрат представника власника, в разі підвищення тарифів, вартості, розмірів податків представник власника має право провести перерахунок по фактично понесеним витратам, про зміну планових витрат представник власника письмово повідомляє абонента за 20 днів ( зазначається, згідно договору).

З матеріалів справи вбачається, що у 2007 році ЖКП Миколаївської міської ради „Південь” здійснило збільшення розміру експлуатаційних витрат (розшифровка експлуатаційних витрат по ЖКП Миколаївської міської ради „Південь” на 2007 рік –арк. спр. 13), проте не повідомило абонента –ТОВ „Роксолана-Плюс” про зміну витрат, як того вимагає п.2.3 договору та п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. 526 Цивільного кодексу України, за якою зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовну вимогу ЖКП Миколаївської міської ради „Південь” про стягнення з відповідача заборгованості за договором №94/567 від 01.11.2006р. у розмірі 4656,03 грн..

Також слід відмітити, що ТОВ „Роксолана-Плюс” визнало заборгованість за договором №94/567 від 01.11.2006р. у розмірі 4656,03 грн. та оплатило її під час розгляду справи в Одеському апеляційному господарському суді, про що свідчать прибуткові касові ордери від 29.01.2008р. (3178 грн.) та 31.01.2008р. (1478,03 грн.)

Крім того позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне перерахування грошових коштів за експлуатаційні витрати у розмірі 3839,46 грн. на підставі п. 4.1 договору №94/567 від 01.11.2006р., яким передбачено, що за несвоєчасне перерахування грошей за експлуатаційні витрати абонент сплачує представнику власника пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Господарським судом першої інстанції було задоволено у повному обсязі вказану позовну вимогу, проте колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, дослідивши чинне законодавство та обставини справи, приходить до висновку щодо зміни розміру пені з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем надано до позовної заяви та під час розгляду справи в Одеському апеляційному господарському суді розрахунок штрафних санкцій, який не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, ЖКП Миколаївської міської ради „Південь” не надано до суду обґрунтований розрахунок пені, а з наданого до суду розрахунку штрафних санкцій (пені) не вбачається: за який період нараховувалася пеня, з яких сум нарахована пеня та методика, за якою розрахована пеня.

Дослідивши обставини справи та чинне законодавство щодо нарахування пені, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій до 23,10 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення господарського суду першої інстанції –змінити в частині задоволення позовної вимоги щодо стягнення пені.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.12.2007р. по справі №8/763/07 змінити, виклавши в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Роксолана-Плюс” (54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23-в; ідентифікаційний код 32612463, р/р №260087512 в МОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль” м. Миколаїв, МФО 326182) на користь Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради „Південь” (54018, м. Миколаїв, вул. Олійника, 9-а; ідентифікаційний код 32884814, р/р №26007147 МФ „Мегабанк” МФО 326881) 4656 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 03 коп. –основного боргу, 23 (двадцять три) грн. 10 коп. –пені; 102 (сто дві) грн. державного мита за подання позовної заяви; 118 (сто вісімнадцять ) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                                Я.Ф. Савицький     

Суддя:                                                                        Т.Я. Гладишева

                    Суддя:                                                                                      О.Т. Лавренюк