Постанова

від 06.03.2008 по справі 1/139-26/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/139-26/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.08                                                                                                Справа№ 1/139-26/32

10 год. 10 хв.79014; м. Львів, вул. Личаківська, 128Зал судових засідань № 205

Господарський суд Львівської області, розглянувши у судовому засіданні справу :

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Серпанок-С” (м. Львів)

до відповідача:Львівської міської ради (м. Львів)

третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю „Пошук” (м. Львів  )

про :визнання частково недійсною Ухвали Львівської міської ради за № 2929 від      08.12.2005 р.

                                                                                    Суддя:                                                  Цікало А.І.                                                                                       При секретарі:                                   Герасименко В.С.

Представники:

Позивача:Петролюк А.М. –представник (довіреність № 1 від 25.02.2008 р.)

Відповідача:не з'явився

Третьої особи:не з'явився

Представникам сторін, присутнім у судовому процесі роз'яснено зміст ст.ст. 30, 49, 51, 127  Кодексу адміністративного судочинства України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

В судовому засіданні 06.03.2008 р., представники сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю „Серпанок-С” (м. Львів) подано позов до Львівської міської ради (м. Львів), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „Пошук” (м. Львів  ) про визнання частково недійсною Ухвали Львівської міської ради за № 2929 від 08.12.2005 р.

Ухвалою суду від 17.02.2006 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 03.03.2006 р. Ухвалою суду від 03.03.2006 р. закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду на 04.04.2006 р. В судовому засіданні 04.04.2006 р. було оголошено перерву до 10.04.2006 р. Ухвалою суду від 10.04.2006 р. було зупинено провадження у справі та призначено судово-будівельну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Ухвалою суду від 18.04.2006 р. виправлено описку допущену в ухвалі від 10.04.2006 р.

07.02.2008 р. на адресу господарського суду повернуто матеріали справи з висновком № 2034 судової будівельно-технічної експертизи від 30.01.2008 р. яким встановлено: 1) Дві ділянки по вул. Науковій, 43 у м Львові площею по 40,0 кв.м., які надані в оренду для встановлення та обслуговування двох павільйонів площею по 30,0 кв.м. мають наступні характеристики: перша (зі сторони житлового будинку № 43) є незабудованою земельною ділянкою з покриттям тротуарними плитами, а друга (зі сторони житлового будинку № 49-47) з конструктивними елементами покриття цокольного поверху з покриттям тротуарними плитами, які одночасно є експлуатованим покриттям даху цокольного поверху одноповерхової прибудови до 14-ти поверхового житлового будинку та земельною ділянкою, по якій здійснюється вхід (згідно проекту) в торгові приміщення 1-ого поверху будинку. 2) Спорудження малих архітектурних форм (двох павільйонів площею по 30,0 кв.м.) на двох ділянках площею по 40,0 кв.м. по вул. Науковій, 43 у м. Львові, згідно наявних у справі планів-схем, не буде відповідати будівельним та протипожежним вимогам. 3) Розташування споруджуваних малих архітектурних форм (двох павільйонів площею по 30,0 кв.м.) на ділянках площею по 40,0 кв.м. по вул. Науковій, 43 у м. Львові, відповідно до наданих у справі планів-схем, враховуючи відстань до наявних будівель (впритул) не буде відповідати вимогам дод. 3.1. ДБН 360-92** „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 18.02.2008 р. у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Деркача Ю.Б., справу № 1/139-26/32 передано для розгляду іншому судді господарського суду Цікало А.І.

Ухвалою суду від 20.02.2008 р. поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.03.2008 р.

Позивач вимоги ухвал суду про відкриття провадження у справі від 17.02.2006 р., про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 03.03.2006 р. та про поновлення розгляду справи від 20.02.2008 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги з підстав наведених у заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвал суду про відкриття провадження у справі від 17.02.2006 р., про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 03.03.2006 р. та про поновлення розгляду справи від 20.02.2008 р. не виконав, відзив на позов представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 107 КАС України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Третя особа вимоги ухвал суду про відкриття провадження у справі від 17.02.2006 р., про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 03.03.2006 р. та про поновлення розгляду справи від 20.02.2008 р. не виконав, відзив на позов представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 107 КАС України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість, відповідно до ст. 128 КАС України, розглянути справу при відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у ній доказами.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши документи і матеріали подані учасниками процесу, заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Ухвалою Львівської міської ради № 2890 від 01.12.2005 р. (копія в матеріалах справи) призупинено встановлення малих архітектурних форм як тимчасових об'єктів дрібної роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування з 01.12.2005 р.

Ухвалою Львівської міської ради № 2929 від 08.12.2005 р. (копія в матеріалах справи) суб'єктам підприємницької діяльності передано в оренду земельні ділянки для встановлення та обслуговування малих архітектурних форм згідно з Додатком (копія в матеріалах справи).

Згідно Додатку до оскаржуваної Ухвали, Товариству з обмеженою відповідальністю „Пошук” передано в оренду земельну ділянку у м. Львові по вул. Наукова, 43 для встановлення двох павільйонів площею по 40 кв.м. (копія витягу зі схеми прив'язки павільйону та фотокартки в матеріалах справи). Відповідно  до вказаної схеми прив'язки, фотокарток, договору суборенди, укладеного між госпрозрахунковим державним комунальним підприємством ремонтно-аварійна служба „РАС” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Серпанок –С”, технічного паспорту об'єкту нерухомості, який передано в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю „Пошук” оскаржуваною Ухвалою надано в оренду дах приміщення, яке орендує позивач.

Висновком № 2034 судової будівельно-технічної експертизи від 30.01.2008 р., яка проводилась за дорученням суду, встановлено:

1) Дві ділянки по вул. Науковій, 43 у м Львові площею по 40,0 кв.м., які надані в оренду для встановлення та обслуговування двох павільйонів площею по 30,0 кв.м. мають наступні характеристики: перша (зі сторони житлового будинку № 43) є незабудованою земельною ділянкою з покриттям тротуарними плитами, а друга (зі сторони житлового будинку № 49-47) з конструктивними елементами покриття цокольного поверху з покриттям тротуарними плитами, які одночасно є експлуатованим покриттям даху цокольного поверху одноповерхової прибудови до 14-ти поверхового житлового будинку та земельною ділянкою, по якій здійснюється вхід (згідно проекту) в торгові приміщення 1-ого поверху будинку.

2) Спорудження малих архітектурних форм (двох павільйонів площею по 30,0 кв.м.) на двох ділянках площею по 40,0 кв.м. по вул. Науковій, 43 у м. Львові, згідно наявних у справі планів-схем, не буде відповідати будівельним та протипожежним вимогам.

3) Розташування споруджуваних малих архітектурних форм (двох павільйонів площею по 30,0 кв.м.) на ділянках площею по 40,0 кв.м. по вул. Науковій, 43 у м. Львові, відповідно до наданих у справі планів-схем, враховуючи відстань до наявних будівель (впритул) не буде відповідати вимогам дод. 3.1. ДБН 360-92** „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”.

Суд прийшов до висновку, що вказаним висновком підтверджуються позовні вимоги позивача.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки позивач представив достатньо належних доказів в підтвердження своїх позовних вимог, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Серпанок-С” (м. Львів) до Львівської міської ради (м. Львів), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „Пошук” (м. Львів  ) про визнання частково недійсною Ухвали Львівської міської ради за № 2929 від      08.12.2005 р. є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

Згідно п.п. 1, 2 ч.3 р.VІІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та становить 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 3,4 грн.

Згідно представлених позивачем суду платіжних доручень №№ 7274, 7275 від 14.02.2006 р., останнім сплачено 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Тобто, 81,6 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зайво перераховано позивачем.

Згідно ч. 2 ст. 89. Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила. Такого клопотання від позивача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного, керуючись п. п. 1, 3 п. 3 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, а також, в зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 17, 48, 69, 70, 71, 86, 87, 89, 94, 107, 120, 122, 123, 124, 127, 128, 130, 135,138, 139, 140, 143, 151, 152, 153, 154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, п. п. 1, 3, 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

                                                                      П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Серпанок-С” (м. Львів) до Львівської міської ради (м. Львів), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „Пошук” (м. Львів  ) про визнання частково недійсною Ухвали Львівської міської ради за № 2929 від  08.12.2005 р.  - задоволити повністю.

2.          Визнати недійсною Ухвалу Львівської міської ради за № 2929 від 08.12.2006 року в частині передання Товариству з обмеженою відповідальністю „Пошук” в оренду земельної ділянки у м. Львові по вул. Наукова, 43 для встановлення та обслуговування малих архітектурних форм (двох павільйонів площею по 40 кв. м.).

3.          Стягнути з місцевого бюджету м. Львова у встановленому законом порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Серпанок-С” (вул. Наукова, 47 (49), м. Львів, 79060; код ЄДРПОУ 19174636) –3 (три) грн. 40 коп. сплаченого державного мита.

4.          Виконавчий лист видати відповідно до ст. ст. 258, 259 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                         Цікало А.І.