Постанова

від 05.03.2008 по справі 25/65 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/65 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.08                                                                                           Справа№ 25/65 А

12 год. 10 хв.                                        79014, м.Львів вул.Личаківська,128. Зал судових засідань № 310

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні справу :

за позовом:Прокурора Залізничного району м.Львова

В інтересах держави в особі

Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова, м.Львів

до відповідача:Приватного підприємства фірма “Лотус”, м.Львів

про :стягнення заборгованості в сумі  6037 (шість тисяч тридцять сім) грн. 52 коп.

Суддя :      Пазичев В.М.                                                                                    В.М. ПазичевВ.М. ПазичевВ.М. Пазичев

При секретарі : Люта Я.Я.Я.Я.ЛютаР.М. РисикР.М. Рисик

Представники:

від позивача:Мусійчк Аліна Олексіївна –представник (довіреність від 12.11.2007 р. № 33512/9/10016)

від відповідача:не з'явився

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Залізничного району м.Львова  в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова до  приватного підприємства “Лотус” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі  6037 (шість тисяч тридцять сім) грн. 52 коп.

Ухвалою суду від 28.02.2008 р. відкрито провадження і призначено справу до судового розгляду на 05.03.2008 р.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 28.02.2008 р. в повному обсязі не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та доданих до неї документах.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 28.02.2008 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позовних вимог у встановленому чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст. 107 КАС України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 128 КАС України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

Повний текст постанови виготовлено, підписано та оголошено 05.03.2008 р.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Приватне підприємство  фірма “Лотус” зареєстроване Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради 24.04.1997 р., запис у журналі обліку реєстраційних справ №12309, присвоєно код суб”єкта підприємницької діяльності  в ЄДРПОУ –23950224, згідно установчих документів, юридична адреса підприємства –м.Львів, вул. Журавлина,9 кв. 1.

У ДПІ у Залізничному районі м.Львова, згідно довідки від 11.02.2008 р. № 4340 підприємство взято на облік платника податків 13.05.1997 р. за №23950224.

ПП  фірма “Лотус” діє на підставі Статуту, затвердженого засновником підприємства та зареєстрованого Департаментом економічної політики та ресурсів Львівського міськвиконкому 24.04.1997 р. запис № 12309. Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” і на даний час має заборгованість перед  бюджетом. Згідно Довідки про заборгованість перед бюджетом від 15.02.2008 р. № 4933/9/19-023/263 та згідно поданої звітності, проведених нарахувань та відомостей про сплату, станом на 13.02.2008 р. Приватне підприємство фірма “Лотус” має заборгованість по платежах до бюджету в сумі 6037,52 грн. З них - податок на додану вартість –5744,97 грн., пеня –292,55 грн.

ДПІ у Залізничному районі м.Львова на адресу відповідача направлялись податкові вимоги:

-          перша податкова вимога від 03.09.2008 р. на суму 964,39 грн.;

-          друга податкова вимога від 23.02.2008 р. № 2/640 на суму 6037,52

На даний час суми податків та фінансових санкцій ПП фірма “Лотус” є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу

          Станом на час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідачем не представлено.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно  до  п. 3  ч. 1  ст.9  Закону  України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими   фондами"  від  21.12.2000  р.   № 2181-ІІІ (надалі – Законом 2181),   цей   Закон  спеціальним  законом  з  питань оподаткування,  який установлює порядок погашення  зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими   фондами"  від  21.12.2000  р.   № 2181-ІІІ, платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими   фондами"  від  21.12.2000  р.   № 2181-ІІІ, контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Підпунктом 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Абзацом  2  п. 5.1.  ст. 5  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"  визначено,  що податкове  зобов'язання,  самостійно визначене платником податків у податковій декларації,  вважається узгодженим з дня подання  такої податкової декларації.

Активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу ( ст.3 Закону ).У будь-яких випадках, коли платник податків, згідно із законами з питань оподаткування, уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Згідно п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону 2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а)          календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),

протягом  20  календарних  днів,  наступних  за  останнім  календарним  днем  звітного

(податкового) місяця;

б)          календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті

квартальних   або   піврічних   авансових   внесків),   -   протягом   40   календарних   днів,

наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в)          календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4

цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного

(податкового) року;

г)          календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб

(прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені пунктом 15.4 статті 15 цього Закону.

У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації несе оператор поштового зв'язку у порядку, передбаченому законодавством, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно зазначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Відповідно до п.п. 17.1.7, п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами відповідно до законодавства. Визначення сум податкового боргу за податками, зборами (обов'язковими платежами), які надходять до бюджетів та державних цільових фондів , здійснюється за даними особових рахунків платників податків, що ведуться органами ДПС згідно з "Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів", затвердженою наказом Головної Державної податкової адміністрації України від 12.05.1994 р. №37 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09 .2001 р. №342 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2001 р. за № 887/6078).

Відповідно до п. 7 Розділу II Інструкції підставою для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників є документи, які подаються платником (податкові декларації, звіти, розрахунки, платіжні повідомлення, довідки про авансові платежі, та інші документи), документи, які готуються податковими органами (рішення за актами перевірок з донарахування або скасування раніше нарахованих сум платежу, фінансових санкцій та пені), документи, які надходять від інших контролюючих органів.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які не прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, відзив на позов не представив, проти позовних вимог у встановленому чинним законодавством України не заперечив, доказів погашення боргу не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені  докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз‘яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Прокурора Залізничного району м.Львова  в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова до  приватного підприємства “Лотус” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі  6037 (шість тисяч тридцять сім) грн. 52 коп. є обгрунтованою і підлягає до задоволення.

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 р.VІІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та становить 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян,  тобто 3,4 грн.  

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 67 Конституції України, ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", ст.ст. 1, 4, 5, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими   фондами", ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.ст. 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 17, 48, 69, 70, 71, 86, 87, 89, 94, 107,112, 120, 121, 122, 123, 124, 128,138, 139, 140, 151, 152, 153, 154, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, п. 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                                      П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства фірма “Лотус” ( 79040, м.Львів вул. Журавлина, 9 кв. 1 р/р 26003537 Од. “Райффайзен банк” м.Львів, МФО 325570, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету через Державну податкову інспекцію у Залізничному районі (79003, м.Львів вул. Стрийська, 35, інші реквізити в матеріалах справи відсутні відсутні) –6037 (шість тисяч тридцять сім) грн. 52 коп.

3.          Виконавчий лист видати відповідно до ст. ст. 258, 259 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.                              

Суддя                                                                                                       Пазичев В.М.