Постанова

від 11.04.2011 по справі 2а/1570/786/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а/1570/786/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 року           Одеський окружний адміністративний суд у складі:                              

головуючого –судді Бжассо Н.В.

при секретарі             Марінгос І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом  Татарбунарського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Татарбунарського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 за результатами якого позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 442,04 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступними доводами.

22.12.2006 року відповідач ОСОБА_1  відповідно до Закону України «Про зайнятість  населення»був зареєстрований в Татарбунарському районному центрі зайнятості як особа що шукає роботу.

29.12.2006 р. ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

18-19 серпня 2010 року спеціалістами Татарбунарського районного центру  зайнятості було здійснено розслідування страхових випадків  щодо обґрунтованості виплати матеріальної допомоги та надання  соціальних послуг ОСОБА_1

У результаті проведеної перевірки було виявлено, що ОСОБА_1 надав до центру зайнятості недостовірну інформацію щодо своєї зайнятості. Відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб –підприємців, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець з 17.05.2006 р. і по теперішній час.  Під час реєстрації та відвідувань центру зайнятості ОСОБА_1 не повідомляв про наявність статусу суб’єкта підприємницької діяльності, у зв’язку з чим в заяві про призначення статусу безробітного зазначив недостовірні відомості.

20.08.2010 р. директором Татарбунарського районного центру зайнятості було прийнято наказ № 14 про необхідність повернення коштів незаконно отриманого ОСОБА_1 матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 442, 04 грн.

З метою досудового вирішення спору, для вирішення питання добровільного повернення коштів ОСОБА_1 було надіслано лист № 370/03/10 від 20.08.2010 року про необхідність повернути кошти виплачені як допомога по безробіттю  у встановлений 15 денний термін. Зазначеного листа було отримано ОСОБА_1 особисто 10.09.2010 року про що свідчить учинений ним  підпис.

У встановлені терміни неправомірно отримані кошти повернуті відповідачем не були, що стало причиною звернення позивача до суду.

Представник позивача  заявлені позовні вимоги підтримав у  повному обсязі, надав заяву с проханням розгляд справи проводити в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Справа розглядається судом в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході розгляду справи 17.05.2006 року відповідач по справі ОСОБА_1 був зареєстрований Татарбунарською районною державною адміністрацією як фізична особа –підприємець.

          24.05.2006 року ОСОБА_1 звернувся до Державного реєстратору Татарбунарської  РДА з заявою про припинення підприємницької діяльності.

          Згідно Довідки з Єдиного державного  реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців  № 6707505 від17.08.2010 р. –24.05.2006  року за № 2 549 005 0001 001229 було зареєстровано рішення фізичної особи –підприємця про припинення підприємницької діяльності.

          22.12.2006 р.  відповідач подав заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, з зазначенням в відомостях про відсутність реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

          Наказом  № НТ061229 від 29.12.2006 року  відповідачу ОСОБА_1 було надано статус  безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 09.01.07 р. по 23.04.07 р.

Відповідно до положень п.9. ст. 47 Закону України № 755-IV від 15.05.203 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»- для    проведення    державної    реєстрації    припинення підприємницької  діяльності  фізичною  особою  - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше   двох   місяців   з   дати   публікації   повідомлення   у спеціалізованому  друкованому  засобі  масової  інформації   подає державному  реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом  вкладення)  або  через  уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну   картку   на   проведення   державної реєстрації    припинення   підприємницької   діяльності   фізичною особою - підприємцем за її рішенням;свідоцтво   про   державну   реєстрацію   фізичної   особи  - підприємця; довідку  відповідного  органу державної податкової служби про відсутність заборгованості  по  податках,  зборах  (обов'язкових платежах);  довідку  відповідного  органу  Пенсійного  фонду  України про відсутність заборгованості.

          Згідно п. 15 ст. 47 Закону України №  755-IV від 15.05.203 року - за відсутності  підстав  для  залишення  документів,  які передбачені   частиною   тринадцятою  цієї  статті,  без  розгляду, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного  реєстру запис    про    проведення    державної    реєстрації   припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

              Дата внесення  до  Єдиного  державного  реєстру  запису   про проведення   державної   реєстрації   припинення   підприємницької діяльності   фізичною  особою  -  підприємцем  є  датою  державної реєстрації    припинення   підприємницької   діяльності   фізичною особою - підприємцем.

          Судом встановлено, що дії визначені п. 9 ст. 47 Закону України  №  755-IV від 15.05.203 року відповідач ОСОБА_1 не здійснив у зв’язку з чим державна реєстрація припинення його підприємницької діяльності проведена не була.

          Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність  роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають  роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

          Згідно до положень  п. б ч.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»підприємці відносяться до зайнятого населення.

          Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування  на випадок безробіття»№ 1533-ІІІ від 02.03.2000 року  застраховані особи,  зареєстровані в установленому порядку як   безробітні,  зобов'язані  своєчасно  подавати  відомості  про обставини,  що впливають  на  умови  виплати  їм  

забезпечення  та надання соціальних послуг.

          Відповідно до ч.3 ст. 36  Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування  на випадок безробіття»№ 1533-ІІІ від 02.03.2000 року  - сума   виплаченого   забезпечення   та   вартості  наданих соціальних   послуг   застрахованій   особі   внаслідок   умисного невиконання  нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї  особи  відповідно  до  законодавства   України   з   моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

          Кореспондуючу норму містить п. 6.14 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 307  від 20.11.2000 р. «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»- якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний  своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення,  з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення  цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

          З урахуванням викладеного суддя приходить до висновку, що  у період часу з 09.01.07 р. по 23.04.07 р. ОСОБА_1 отримував допомогу по безробіттю безпідставно, оскільки в зазначений період мав статус суб’єкта підприємницької діяльності та відносився до зайнятого населення, що виключало підстави виплати та отримання допомоги по безробіттю.

          Згідно ст. 19 Конституції України –органи державної влади та органи  місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що  передбачені  Конституцією та законами України.

          Татарбунарський районний центр зайнятості відповідно до п.2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, у зв’язку з чим виступає органом уповноваженим державою  здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

          На підставі зазначених норм, з урахуванням встановлених фактів суддя приходить до висновку, що Татарбунарський районний центр зайнятості діяв на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, у межах наданих йому повноважень, у зв’язку з чим заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Відносно клопотання відповідача щодо встановлення способу, строку та порядку виконання рішення, суд відповідно ч.1 ст. 257 КАС України вважає можливим його задовольнити виходячи з матеріального становища відповідача та необхідності забезпечення своєчасного повернення до державного бюджету коштів неправомірно сплачених у вигляді допомоги по безробіттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 257 КАС України, суд, -

      ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов  Татарбунарського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю –задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь Татарбунарського  районного центру зайнятості кошти у розмірі  442,04 грн. (чотириста сорок дві грн.. 04 коп.)з наступним перерахуванням до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування  України на випадок безробіття: р/р 37179304900475, Одержувач Татарбунарський районний центр зайнятості, код 20949410, Гудку в Одеській області, МФО 828011.       

          Постанову   може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

          Повний текст постанови виготовлено 11 квітня 2011 року.

Суддя                                                                                                              Н.В. Бжассо