Рішення

від 20.03.2008 по справі 33/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  20.03.08                                                                                                                     Справа № 33/91

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (м. Городок)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультівіта»(м. Жовква)

про :стягнення 14 446 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 79 коп. (з яких: 12000,00 грн. –основний борг, 2446,79 грн. –пеня)

                                                                                    Суддя:                                                  Цікало А.І.                                                                                       При секретарі:                                   Герасименко В.С.

Представники:

Позивача:Закопець З.І. –представник (довіреність б/н від 18.03.2008 р.)

Відповідача:не з'явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

В судовому засіданні 20.03.2008 р., представники сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з узгодженим клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (м. Городок) подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультівіта»(м. Жовква)  про стягнення 14 446 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 79 коп.  (з яких: 12000,00 грн. –основний борг, 2446,79 грн. –пеня)

Ухвалою господарського суду Львівської області  від 07.03.2008 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.03.2008 року.

Позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.03.2008 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав частково, просив суд задоволити позовні вимоги в частині стягнення 2446,79 грн. пені з підстав наведених у заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.03.2008 р. не виконав, відзив на позов представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

19.03.2008 р. до суду за вх. № 6625, від відповідача поступив відзив на позов, в якому він повідомив суд, що станом на 06.03.2008 р. ним повністю сплачено суму основного боргу.

19.03.2008 р. до суду за вх. № 6626, від відповідача поступив лист, в якому він повідомив про неможливість прибути в судове засідання.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі  матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

01 січня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультівіта»було укладено договір № 1-01 перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та надання транспортно-експедиційних послуг (копія в матеріалах справи).

На виконання вказаного договору позивач здійснив для відповідача перевезення вантажу з м. Гамбург (Німеччина) до м. Жовква (Україна).

Відповідно до СМR № 0030068 перевезений вантаж було розвантажено 21.08.2007 р.

За надані послуги позивач виставив відповідачу рахунок № 2274 від 21.08.2007 р. (копія в матеріалах справи) на загальну суму 15012,67 грн.

На підставі вказаного рахунку сторони підписали Акт № 2274 від 27.08.2007 р. на  виконання робіт (надання послуг) (копія в матеріалах справи), в якому вказано, що роботи виконані повністю і відповідають вимогам замовника (відповідача).

29.11.2007 р. відповідач частково погасив заборгованість, сплативши позивачу 2012,67 грн.

Відповідно акту звірки укладеного між сторонами, станом на 31.01.2008 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 13000,00 грн.

04.03.2008 р. відповідач перерахував на рахунок позивача частину заборгованості в сумі 1000,00 грн.

Станом на день звернення з позовом до суду заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультівіта»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» становила 12000,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору, замовник (відповідач) здійснює оплату перевізнику (позивач), за здійснені ним перевезення та надані транспортно-експедиційні послуги на його банківський рахунок протягом семи банківських днів з моменту розвантаження автомобіля.

На день розгляду справи відповідач сплатив суму основного боргу в сумі 12000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням представленим відповідачем та поясненнями представника позивача.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивачем правомірно нараховано, відповідно до п. 6.2.38.4. договору  та ст. 625 ЦК України 2446,79 грн. –пені.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦУ України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо належних, об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач суму основного боргу сплатив, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (м. Городок) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультівіта»(м. Жовква) про стягнення 14 446 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 79 коп.  (з яких: 12000,00 грн. –основний борг, 2446,79 грн. –пеня) є обґрунтованою і підлягає до задоволення в частині стягнення 2446,79 грн.

В частині стягнення 12000,00 грн. –основного боргу, провадження слід припинити.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (із змінами і доповненнями), ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюється в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн. Сума позову, станом на день звернення до суду, становила 14 446 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 79 коп., державне мито, згідно платіжного доручення № 1040 від 05.03.2008 р., позивачем сплачено в сумі 144,67 грн.

Згідно платіжного доручення № 1041 від 05.03.2008 р. позивачем сплачено 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 548, 625  ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218 ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49,75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (м. Городок) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультівіта»(м. Жовква) про стягнення 14 446 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 79 коп.  (з яких: 12000,00 грн. –основний борг, 2446,79 грн. –пеня) –задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультівіта»(вул. Вокзальна, 13, м. Жовкла, Львівська область, 80300; код  ЄДРПОУ 30757745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (вул. Івасюка, 2, м. Городок, Львівська область, 81500; код ЄДРПОУ 32115067) –2 446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 79 коп. –пені, 144 (сто сорок чотири) грн. 67 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження в частині стягнення 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. –припинити.

4.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                                                Цікало А.І.