ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ А ДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2011 р. № 62981/09/9104
Колегія суддів Львівськ ого апеляційного адміністра тивного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.
суддів Каралюса В.М. та Ковал я Р.Й.
розглянувши в порядку пись мового провадження у місті Л ьвові апеляційну скаргу У правління Пенсійного фонд у України в Ковельському рай оні Волинської області на по станову Ковельського міськр айонного суду Волинської обл асті від 18.05.2009р. у адміністратив ній справі за позовом ОСОБ А_2 до Управління Пен сійного фонду України в Кове льському районі Волинської о бласті про стягнення заб оргованості, -
В С Т А Н О В И Л А:
29.12.2008р. позивач з вернувся до суду з адміністр ативним позовом, у якому прос ив відновити пропущений стро к для звернення до суду за зах истом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006р . до 31.12.2007р.; визнати дії пенсійно го органу неправомірними; зо бов'язати Управління Пен сійного фонду України в Кове льському районі Волинської о бласті нарахувати на його ко ристь недоплачену йому як ди тині війни щомісячну державн у соціальну допомогу за пері оди 2006-2008 років; зобов'язати відп овідача нараховувати йому що місячну соціальну державну д опомогу відповідно до Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни», в подальшом у, при нарахуванні пенсії.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинсь кої області від 18.05.2009р. заявлен ий позов задоволено частков о; визнано дії відповідача, що полягають у ненарахуванні п озивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни», неправомі рними; зобов' язано пенсійни й орган провести нарахування з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. включно та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р. включно позивачу пі двищення до пенсії у розмірі , визначеному ст.6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни» та його виплату; в з адоволенні решти позовних ви мог відмовлено.
Не погодившись із постанов ою суду, її оскаржив відповід ач Управління Пенсійног о фонду України в Ковельсько му районі Волинської області , який покликаючись на неповн е з' ясування судом обставин , що мають значення для справи , невідповідність висновків суду обставинам справи, пору шення норм матеріального і п роцесуального права, що приз вело до неправильного виріше ння справи, просить постанов у суду першої інстанції скас увати, прийняти нове рішення , яким у задоволенні позову ві дмовити.
Вимоги за апеляційною скар гою обґрунтовує тим, що після винесення рішень Конституці йного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни д о Законів України про Держав ний бюджет України на 2007 та 2008 ро ки у видаткову частину не бул и внесені, тому кошти на випла ту спірних підвищень до пенс ії в 2007 та 2008 роках були відсутні ми. Також законодавцем не бул о прийнято жодного нормативн ого акту на виконання вимог З акону України «Про соціальни й захист дітей війни», не визн ачено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джер ел, в якому порядку і яким чино м обчислювати вказаний розмі р.
Встановлений ч.1 ст.28 Закону У країни «Про загальнообов' я зкове державне пенсійне стра хування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовуєт ься виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного За кону, і не може використовува тися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; п риписами Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни» передбачено проведення ф інансування з Державного бюд жету України, а не з коштів Пен сійного фонду України.
Особи, які беруть участь у с праві, в судове засідання на в иклик суду не з' явилися, а ві дтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС У країни суд прийшов до виснов ку про можливість розгляду с прави в порядку письмового п ровадження за наявними у спр аві матеріалами.
Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави та доводи апеляційної с карги у їх сукупності, колегі я суддів приходить до переко нання, що подана скарга підля гає до часткового задоволенн я, з наступних підстав.
Частково задовольняючи по зовні вимоги, суд виходив з то го, що позивач належить до кат егорії громадян, на яких поши рюються державні соціальні г арантії дітей війни, а тому ві н має право на встановлене ст .6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» підв ищення до пенсії.
Оскільки Конституційний С уд України своїми рішеннями № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05. 2008р. визнав неконституційними відповідно положення п.12 ст.71 т а ст.111 Закону України «Про Дер жавний бюджет України на 2007 рі к» та п.41 розділу ІІ Закону Укр аїни «Про Державний бюджет У країни на 2008 рік та про внесенн я змін до деяких законодавчи х актів України», якими було з упинено і обмежено право на о тримання спірних виплат, від мова пенсійного органу у про веденні перерахунку пенсії п озивачу із врахуванням вимог ст.6 Закону України «Про соціа льний захист дітей війни» є незаконною.
Такі висновки суду першої і нстанції, на думку колегії су ддів, частково відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи .
Безспірно встановлено, що п озивач є дитиною війни та від повідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни» (у редакції, що була ч инною на час виникнення спір них правовідносин) мав право на отримання підвищення вип лачуваної йому пенсії за вік ом; позивач перебуває на облі ку у відповідача, протягом 2006-20 07 років йому виплачувалася пе нсія за віком без доплати як д итині війни; відповідно до За кону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України» пози вач отримував протягом 2008 рок у підвищення до пенсії в розм ірі, визначеному п.41 розділу І І вищевказаного Закону.
Положеннями п.17 ст.77 Закону У країни «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупине но на 2006 рік дію ст.6 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни». Відповідно до За кону України від 19.01.2006р. «Про вн есення змін до Закону Україн и «Про Державний бюджет Укра їни на 2006 рік» п.17 ст.77 цього Зако ну був виключений, з одночасн им викладенням ст.110 цього Зак ону в новій редакції, відпові дно до якої пільги дітям війн и, передбачені ст.6 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результа тами виконання бюджету у пер шому півріччі, у порядку, визн аченому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Ком ітетом Верховної Ради Ук раїни з питань бюджету.
Положення ст.110 Закону Украї ни «Про Державний бюджет Укр аїни на 2006 рік», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюдж ет України на 2006 рік» на предме т конституційності не розгля далися, у встановленому поря дку неконституційними визна ні не були та своєї чинності н е втратили; також наведені в н их умови для виплати пільг ді тям війни не настали.
Відповідно до ч.2 ст.95 Ко нституції України виключно з аконом про Державний бюджет України визначаються будь-як і видатки держави на загальн осуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих вид атків.
Оскільки чинним законодав ством не було визначено поря дку нарахування і виплати у 200 6 році щомісячної державної с оціальної допомоги відповід но до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війн и», а Конституційний Суд Укра їни не приймав рішень щодо не конституційності Закону Укр аїни «Про Державний бюджет У країни на 2006 рік» (з наступними змінами і доповненнями) повн істю чи в окремих його частин ах, тому колегія суддів прихо дить до висновку про відсутн ість правових підстав для за доволення позовних вимог щод о розглядуваного підвищення до пенсії за 2006 рік.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007 визнано такими, щ о не відповідають Конституці ї України положення п.12 ст.71, ст .111 Закону України «Про Держав ний бюджет України на 2007 рік», я кими було зупинено на 2007 рік ді ю ст.6 Закону України «Про соці альний захист дітей війни», і з вказівкою на те, що дане ріше ння Конституційного Суду Укр аїни має преюдиціальне значе ння для судів загальної юрис дикції при розгляді ними поз овів у зв' язку з правовідно синами, які виникли внаслідо к дії положень статей зазнач ених законів, що визнані неко нституційними.
Оскільки дія ст.6 Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» була відновлена з 09.07.2007р., позивачу протягом 2007 ро ку не виплачувалося підвищен ня до пенсії згідно вказаної норми Закону, тому колегія су ддів приходить до висновку п ро підставність позовних вим ог щодо зобов' язання провес ти нарахування і виплату щом ісячного підвищення до пенсі ї в розмірі 30 відсотків мініма льної пенсії за віком відпов ідно до ст.6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. в ключно, з урахуванням провед ених виплат за вказаний пері од.
Разом з тим, при зверненні д о суду позивачем пропущено р ічний строк звернення до суд у, передбачений ст.99 КАС Украї ни (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних пр авовідносин та вирішення спр ави судом першої інстанції), о станнім під час розгляду спр ави не наведено поважних при чин його пропуску (при цьому о бставини неповідомлення поз ивача щодо належних йому вип лат колегія суддів не вважає поважними причинами пропуск у цього строку), також обґрунт овані підстави для поновленн я вказаного строку не вказан і судом першої інстанції у су довому рішенні.
Відповідно до ст.100 КАС Украї ни (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних пр авовідносин та вирішення спр ави судом першої інстанції) п ропущення строку звернення д о адміністративного суду є п ідставою для відмови у задов оленні адміністративного по зову за умови, якщо на цьому на полягає одна із сторін.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звер нення позивача до суду із роз глядуваним позовом, наполяга ння відповідача на застосува нні наслідків пропущення стр оку звернення до суду, передб ачених ст.100 КАС України, колег ія суддів приходить до висно вку про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають до за доволення за період з 29.12.2007р. до 31.12.2007р. включно.
При цьому колегія суддів вв ажає помилковими покликання суду першої інстанції на ст.87 Закону України «Про пенсійн е забезпечення», оскільки на сьогодні є чинним Закон Укра їни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня», згідно ч.2 ст.46 якого нарахо вані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуєтьс я за минулий час без обмеженн я будь-яким строком з нарахув анням компенсації втрати час тини доходів.
Відповідно до п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державн ий бюджет України на 2008 рік та в несення змін до деяких закон одавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2008р., ст.6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни» була вик ладена у новій редакції, відп овідно до якої дітям війни (кр ім тих, на яких поширюється ді я Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пен сії або щомісячного грошовог о утримання чи державної соц іальної допомоги, що виплачу ється замість пенсії, виплач ується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для у часників війни.
Згідно рішення Конституці йного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі 1-28/2008 були визнані такими, що не відповідають Ко нституції України (є неконст итуційними) положення п.41 розд ілу ІІ Закону України «Про Де ржавний бюджет України на 2008 р ік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» ; останні втратили свою чинні сть з дня ухвалення Конститу ційним Судом України вказано го рішення, яке також містить вказівку про преюдиціальне значення цього рішення для с удів загальної юрисдикції пр и розгляді ними позовів у зв' язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії полож ень статей зазначених законі в, що визнані неконституційн ими.
Оскільки дія ст.6 Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка п ередбачає виплату дітям війн и підвищення у розмірі 30 відсо тків мінімальної пенсії за в іком, була відновлена з 22.05.2008р., з 01.01.2008р. позивачу виплачувалося підвищення до пенсії у розмі рі 10 відсотків прожиткового м інімуму для осіб, які втратил и працездатність, згідно дію чого на той час законодавств а, тому колегія суддів приход ить до висновку про задоволе ння позовних вимог про зобов ' язання відповідача провес ти нарахування підвищення до пенсії за віком як дитині вій ни у розмірі 30 відсотків мінім альної пенсії за віком з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. включно, з урахування м проведених виплат за вказа ний період.
У зв' язку з тим, що функції з призначення, нарахування т а виплати пенсії позивача зд ійснює Пенсійний фонд Україн и в особі відповідача, а також виходячи з вимог п.15 Положенн я про Пенсійний фонду Україн и, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов ' язок слід покласти на відп овідача у справі.
Достатніх правових підста в чи застережень щодо неможл ивості підвищення пенсії поз ивача у передбаченому ст.6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі за спірний період колегія су ддів не вбачає.
Покликання апелянта на від сутність бюджетного фінансу вання передбачених Законом У країни «Про соціальний захис т дітей війни» доплат до пенс ії як на причину невиконання покладених на нього зобов' язань до уваги не приймаютьс я, оскільки реалізація особо ю права, що пов' язане з отрим анням бюджетних коштів, яке б азується на спеціальних та ч инних на час виникнення спір них правовідносин нормативн о-правових актах національно го законодавства, не може бут и поставлена у залежність ві д бюджетних асигнувань (ріше ння Європейського суду з пра в людини у справі «Кечко прот и України»).
Щодо тверджень апел янта про фінансування підвищ ення до пенсії за рахунок кош тів Державного бюджету Украї ни, то колегія суддів врахову є вимоги ст.88 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно якої установ лено, що у разі недостатності виділених з Державного бюдж ету України коштів по бюджет них програмах, пов' язаних з розмежуванням джерел виплат и пенсій між Державним бюдже том України та Пенсійним фон дом України, пенсії, визначен і законодавством для відпові дних категорій громадян, вип лачуються у повному обсязі з а рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Звідси, у разі недоста тності бюджетних коштів для покриття спірного підвищенн я до пенсії, витрати на ці випл ати покриваються за рахунок Пенсійного фонду України, як ий несе обов' язок по їх випл аті.
Доводи апелянта про непра вильне застосування судом ви мог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов' язкове держа вне пенсійне страхування» к олегія суддів до уваги не при ймає, оскільки розмір мініма льної пенсії за віком визнач ається за правилами лише цьо го Закону, чинним законодавс твом інший мінімальний розмі р пенсії за віком не визначен ий, тому слід застосовувати ц ей розмір.
Окрім цього, не підлягають з адоволенню позовні вимоги в частині зобов'язати відповід ача нараховувати щомісячну с оціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист діте й війни», надалі при нарахува нні пенсії (на майбутнє), оскіл ьки згідно ст.6 КАС України нео бхідною умовою для звернення особи до суду є обов'язкова на явність порушення прав, своб од чи інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Також судовому захисту підл ягає вже порушене право, а не т е, яке може бути порушене в май бутньому.
Наведене не позбавляє прав а позивача на звернення до су ду у випадку порушення його п рав з боку відповідача, допущ ених в майбутньому.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністрати вний позов може містити вимо ги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльност і відповідача, зобов'язання й ого вчинити певні дії, відшко дувати шкоду, заподіяну неза конними рішенням, дією або бе здіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми пр ава, які регулюють спірні пра вовідносини, адміністративн ий суд повинен був визнати та кі дії незаконними і зобов'яз ати відповідача провести нар ахування та виплату належних сум відповідно до закону.
За наведених обставин коле гія суддів приходить до висн овку про те, що заявлений позо в підлягає до часткового зад оволення, із вирішенням пита ння про розподіл судових вит рат в порядку ст.94 КАС України .
З огляду на вищевикладене, д оводи апеляційної скарги є с уттєвими і складають підстав и для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що приз вело до неправильного виріше ння справи, через що постанов а суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення п ро часткове задоволення заяв леного позову з вищевикладен их мотивів.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст .198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС Укр аїни, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу У правління Пенсійного фонд у України в Ковельському рай оні Волинської області задо волити частково.
Постанову Ковельського мі ськрайонного суду Волинсько ї області від 18.05.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, я кою позов ОСОБА_2 задоволи ти частково.
Визнати бездіяльність Уп равління Пенсійного фонду України в Ковельському райо ні Волинської області щодо н ездійснення нарахування та в иплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотк ів мінімальної пенсії за вік ом відповідно до ст.6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 29.12. 2007р. до 31.12.2007р. включно та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Пр о загальнообов' язкове держ авне пенсійне страхування», протиправною.
Зобов' язати Управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинсь кої області провести нарахув ання і виплату ОСОБА_2 під вищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсі ї за віком відповідно до ст.6 З акону України «Про соціальни й захист дітей війни» за пері оди з 29.12.2007р. до 31.12.2007р. включно та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. включно, із ураху ванням вимог ст.28 Закону Украї ни «Про загальнообов' язков е державне пенсійне страхува ння» та проведених виплат за вказані періоди.
В задоволенні решти позовн их вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ОСОБ А_2 понесені судові витрати у розмірі 01 (один) грн. 70 коп. спл аченого судового збору.
Постанова апеляційного с уду набирає законної сили че рез п' ять днів після направ лення її копій особам, які бер уть участь у справі, та може бу ти оскаржена у касаційному п орядку шляхом подачі касацій ної скарги безпосередньо до адміністративного суду каса ційної інстанції протягом дв адцяти днів з дня набрання по становою законної сили.
Головуючий суддя Р.М.Шавель
Суддів В.М.Каралю с
Р.Й.Ковал ь
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2011 |
Оприлюднено | 18.04.2011 |
Номер документу | 14880950 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Старунський Дмитро Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Яворський Іван Олександрович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Шавель Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні