Постанова

від 12.04.2011 по справі 30/153(10)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 р. № 30/153(10)

Вищий господарський с уд України у складі колегії с уддів :

головуючого судді Овечкіна В.Е.,

суддів Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну ска ргу

приватного підприємця О СОБА_4

на постанову від 26.01.2011 року Львівського апеляційного господарськог о суду

у справі № 30/153(10) господарського суду Львівської області

за позовом приватного підприємця ОСОБА_4

до Стрийської міської ради

за участю третьої особи бе з самостійних вимог на предм ет спору на стороні позивача : Головне управління Держа вного казначейства у Львівсь кій області

про визнання частково недійс ними пунктів договору оренди землі та стягнення 87287,58 грн.

У справі взяли участь предс тавники:

від позивача: ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності від 02.02.2010 року б/н;

від відповідача: не з'явилис ь;

від третьої особи: не з'явил ись;

ВСТАНОВИВ:

В засіданні оголошува лась перерва до 12.04.2011 року.

Рішенням господарського с уду Львівської області від 09.1 1.2010 року (суддя Н. Мороз), залишен им без змін постановою Львів ського апеляційного господа рського суду від 26.01.2011 року (суд ді: Желік М.Б., Куль В.Л., Юркевич М.В), відмовлено у задоволенні позовних вимог.

ПП ОСОБА_4 в касаційній с карзі просить скасувати прий няті у справі судові рішення , справу направити на новий ро згляд до суду першої інстанц ії, посилаючись на порушення судами норм матеріального т а процесуального права. Зазн ачає, що п.п. 3,7,13 договору оренди земельної ділянки від 06.07.2006 рок у та додаткові угоди до нього суперечать ч.1 ст. 203, 215, 217 ЦК Украї ни, ст. 19 Земельного кодексу Ук раїни.

Вищий господарський суд у в ідкритому судовому засіданн і дослідив правову оцінку ма теріалів справи, доводи каса ційної скарги та вважає, що ск арга не підлягає задоволенню .

Відповідно ст. 1117 Господарсь кого процесуального кодексу України, переглядаючи у каса ційному порядку судові рішен ня, касаційна інстанція на пі дставі встановлених фактичн их обставин справи перевіряє застосування судами поперед ніх інстанцій норм матеріаль ного та процесуального права . Касаційна інстанція не має п рава встановлювати або вважа ти доведеними обставини, що н е були встановлені у рішенні або постанові господарськог о суду чи відхилені ним, виріш увати питання про достовірні сть того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над і ншими, збирати нові докази аб о додатково перевіряти доказ и.

Попередніми судовими інст анціями встановлено наступн е.

15.04.2005 року між Позивачем (поку пець) та ТзОВ ТПК "Пірс" (продав ець) укладено договір купівл і-продажу, за яким Позивач при дбав незавершену будівництв ом будівлю складального цеху , позначену на плані літерою "П -4" готовністю 74 % за адресою: м. Ст рий, вул. Крива, 41.

06.07.2006 року між ПП ОСОБА_4 та Стрийською міською радою на підставі рішення міської ра ди від 08.06.2006 року №42 укладений до говір оренди земельної ділян ки розміром 0,4549 га за адресою АДРЕСА_1. Договір укладений строком на три роки до 08.06.2009 рок у, зареєстрований у Стрийськ ому міському відділі ЛРФ ДП Ц ДЗК при Держкомземі України, про що у державному реєстрі з емель вчинено запис від 17.08.2006 ро ку за №04:06:444:00058.

Земельна ділянка передана в оренду для обслуговування складського цеху з цільовим призначенням «для комерційн их цілей»на підставі рішення Стрийської міської ради від 08.06.2006 року №42.

Рішенням Стрийської міськ ої ради від 22.01.2009 року №355 в п.п. 2.9 п. 2 рішення міської ради від 08.06.2006 року №42 в частині функціональ ного використання земельної ділянки підприємцем ОСОБА _4 зроблено доповнення: «… дл я комерційних цілей (реконст рукція складський приміщень )».

09.04.2009 року ОСОБА_4 подарува в незавершене будівництво ОСОБА_6 (витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.05.2009 року №22722419).

Таким чином, станом на дату розгляду справи судом, право власності позивача на об' є кт незавершеного будівництв а припинилось.

Позивач вважає, що орендода вець у договорі оренди землі від 06.07.2006 року неправильно визн ачив цільове призначення зем лі під незавершеним будівниц твом, помилку виправив у своє му рішенні від 22.01.2009 року №355), що в плинуло на розрахунок нормат ивної грошової оцінки земель ної ділянки, тобто був неправ ильно застосований коефіціє нт, та, як наслідок, розмір оре ндної плати був завищений, що призвело до зайво сплаченої орендної плати в сумі 87287,58 грн. Просить визнати недійсними ч астково п.п.3, 7, 13 договору оренд и землі від 06.07.2006 року.

З огляду на встановлені суд ами обставини справи, колегі я суддів зазначає наступне.

Судами попередніх правиль но вказано, що договір оренди землі від 06.07.2006 року був укладе ний на підставі рішення Стри йської міської ради від 08.06.2006 ро ку №42. Позивач у справі рішенн я місткої ради від 08.06.2006 року №42 у встановленому законом поряд ку не визнавав. Зміни до догов ору оренди землі також у вста новленому порядку не вносили сь. Угоди про внесення змін до договору оренди від 07.07.2008 року та від 06.05.2009 року суди обґрунтов ано не взяли до уваги, оскільк и вони не набрали чинності. Ві дповідно до ст. 654 ЦК України зм іна договору вчиняється у ті й самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не вста новлено договором або законо м. Угоди про внесення змін до д оговору оренди землі від 07.07.2008 р оку не пройшли державну реєс трацію.

Договір оренди землі від о6. 07.2006 року, укладений з ОСОБА_4 , на час розгляду справи припи нив свою дію. Судами встановл ено, що від сторонами не проло нговався. Оскільки позивач н е визнав у судовому порядку н едійсною правову підставу ук ладення спірного договору ор енди землі - рішення міської ради №42, суди обґрунтовано за значили, що відсутні підстав и для визнання недійсним час тково договору оренди землі.

Відповідно до ст. 73 Закону Ук раїни «Про місцеве самовряду вання в Україні». акти міськи х рад, прийняті в межах надани х їм повноважень, є обов' язк овими для виконання всіма ро зташованими на відповідній т ериторії органами виконавчо ї влади, підприємствами, уста новами, посадовими особами, а також громадянами.

Стрийська міська рада внес ла зміни до свого рішення №42 р ішенням від 22.01.2009 року №355, але ст орони в установленому порядк у зміни в договір оренди не вн если (його дія закінчилась 08.06.2 009 року).

Доводи скарги про те, що п.13 д оговору оренди землі з момен ту його укладення не відпові дав вимогам ст. 20 ЗК України, а т ому, згідно зі ст. 21 ЗК України м ає бути визнаний частково не дійсним колегія суддів до ув аги не приймає. В ст. 20 ЗК Україн и встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої катег орії здійснюється на підстав і рішень органів державної в лади та органів місцевого са моврядування. зміна цільовог о призначення земель здійсню ється також за рішеннями цих органів.

За заявою позивача було уто чнено функціональне викорис тання землі позивача у зв' я зку з чим змінився коефіцієн т індексації нормативно-грош ової оцінки землі і сама грош ова оцінка земельної ділянки , що впливає на розмір орендно ї плати. Ці відомості були під ставою для визнання частково недійсним рішення міської р ади №42 та внесення змін до дог овору оренди землі, але в пері од дії договору скаржник сво їми правами не скористався. М іська рада рішенням від 22.01.2009 ро ку №355 внесла зміни у своє ріше ння №42 в частині функціональн ого використання земельної д ілянки скаржника. З огляду на викладене, суди попередніх і нстанцій обґрунтовано не зас тосували ст.ст. 20, 21 ЗК України.

Суди попередніх інстанцій при розгляді справи не встан овили обставин, що відповідн о до ст.ст. 203, 215 ЦК України можут ь бути підставою недійсності правочину. Додатково дослід жувати обставини справи не в ідноситься до компетенції су ду касаційної інстанції, вст ановленої ст.. 1117 ГПК України.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком судів про те, що на час укладання спірного до говору позивач погодився зі змістом рішення міської ради від 08.06.2006 року №42 і на його умова х підписав договір оренди зе млі, виконував його до 09.04.2009 рок у, тобто протягом більше трьо х років, і не оскаржував їх змі ст. Якщо це було помилкою пози вача, то вона не є підставою дл я визнання правочину недійсн им. Тим більше, що свою помилку міська рада виправила.

Колегія суддів дійшла висн овку, що до встановлених обст авин справи суди попередніх інстанцій правильно застосу вали норми матеріального пра ва і підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, - Вищий господ арський суд України, -

ПОСТАНОВИВ

Касаційну скаргу ПП ОСОБА_4 залишити без задово лення, рішення господарськог о суду Львівської області ві д 09.11.2010 року та постанову Львівс ького апеляційного господар ського суду від 26.01.2011 року у спр аві №30/153(10) - без змін.

Головуючий В. Овечкін

Судді Є. Чернов

В. Цвігун