Рішення

від 12.04.2011 по справі 5010/447/2011-15/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/447/2011-15/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 р.   Справа № 5010/447/2011-15/20   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу           

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росса ЛТД", вул. Шевченка, 19/6,              м. Івано-Франківськ, 76018,

до відповідача Приватного підприємства "Партнер-буд", вул. Старозамкова, 2, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення коштів в сумі 30011 грн. 64 коп.,

за участю представників сторін:  

від позивача представники не з"явилися,

від відповідача представники не з"явилися,

                                                                 встановив:

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Росса ЛТД"  звернулося  в  суд з позовною заявою до Приватного підприємства "Партнер-буд" про стягнення в сумі              30011 грн. 64 коп.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору № 31 від 27.12.2007 року, позивачем виконано монтажно-налагоджувальні роботи системи автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, а відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за виконані роботи.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.03.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.03.2011 року.

          Ухвалою суду від 29.03.2011 року відкладено розгляд справи на 12.04.2011 року.

                    Представник позивача в судовому засіданні 29.03.2011 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 31 від 27.12.2007 року щодо оплати виконаних робіт, в результаті чого утворилася заборгованість відповідача в сумі 30011 грн. 64 коп., яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.

                    Представник позивача в судове засідання 12.04.2011 року не з"явився. ТзОВ "Росса ЛТД" направлено суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із відрядженням. Оскільки, жодних доказів, які підтверджують обставини, викладені в клопотанні та його обгрунтування, не долучено, судом відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання.  

                    Представник відповідача в судове засідання 12.04.2011 року повторно не з"явився, вимоги суду, вказані в ухвалах від 11.03.2011 року та від 29.03.2011 року, відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 18930568 вручено 16.03.2011 року та № 19113830 вручено 31.03.2011 року.

                    Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02 ) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали,  рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

                    Дана відмітка, за  умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

          21.03.2011 року з Головного управління статистики в Івано-Франківській області  на адресу суду (вх. № 2376/2011с-вх) надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Приватного підприємства "Партнер-буд", відповідно до даних якого станом на 17.03.2011 року місцезнаходженням Відповідача є:                вул. Старозамкова, 2, м. Івано-Франківськ, 76018

          Згідно листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то примірники повідомлень про вручення  рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

          Відповідачем письмових заяв або повідомлень щодо причин невиконання вимог вищевказаних ухвал суду не подано.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

                    За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України,  враховуючи  те, що відповідач, належним чином  повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    27.12.2007 року року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Росса ЛТД" (Виконавець) та Приватним підприємством "Партнер-буд" (Замовник) укладено договір               № 31 (далі Договір).

                    Згідно п. 1.1. Договору Виконавець зобов"язується виконати монтажно-налагоджувальні роботи системи автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу в приміщеннях адміністративно-побутового корпусу № 416 ТзОВ "Карпатнафтохім", в м. Калуш, а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

                    На виконання умов Договору ТзОВ "Росса ЛТД" виконало роботи на загальну суму 66276 грн. 73 коп., що підтверджується двосторонніми актами виконаних підрядних робіт           № 13-0-1-2 за січень 2008 року, № 1-0-1-1 за травень 2009 року, № 1-0-1-1 за червень 2009 року та № 1-0-1-1 за липень 2009 року, які підписано та скріплено печатками сторін (а.с. 12-22).

                    Відповідно до п. 3.2. Договору підставою для здійснення остаточних розрахунків є підписаний Замовником Акт виконаних робіт.

                    За виконані роботи ПП "Партнер-буд" частково сплачено кошти в сумі 36256 грн.            09 коп.

                    В порушення договірних зобов"язань Відповідачем не оплачено в повному обсязі вартість виконаних робіт, у зв"язку з чим існує заборгованість перед позивачем в сумі             30011 грн. 64 коп.

                    З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 9 від 16.02.2011 року про сплату заборгованості в сумі 30011 грн.               64 коп., яку останнім залишено без розгляду (а.с. 25).

                    На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 30011 грн. 64 коп., що підтверджується матеріалами справи.

                    В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку та облікових документів є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

                    У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні бухгалтерські документи повинні   містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;  посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

                    Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

                    Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

                    Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні   виконувати   господарські   зобов'язання   належним   чином   відповідно   до   закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання   господарських договорів  застосовуються   відповідні   положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

                    Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

                    Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив,  якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

                    У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

          Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

                    Доказів сплати заборгованості в сумі 30011 грн. 64 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

          За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов договору № 31 від 27.12.2007 року в сумі 30011 грн. 64 коп., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 300 грн. 11 коп. витрат по сплаті державного мита та              236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

                    позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Росса ЛТД" до Приватного підприємства "Партнер-буд" про стягнення коштів в сумі 30011 грн. 64 коп. задовольнити.  

                    Стягнути з Приватного підприємства "Партнер-буд", вул. Старозамкова, 2, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 31524937), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росса ЛТД", вул. Шевченка, 19/6, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 22165517), 30011 (тридцять тисяч одинадцять) грн. 64 коп. заборгованості згідно умов договору № 31 від 27.12.2007 року, 300 (триста) грн. 11 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

                    Суддя                                                                       Деделюк  Б. В.

Повне рішення складено 14.04.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"