Ухвала

від 08.04.2011 по справі /17-2011-453

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

/17-2011-453

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"08" квітня 2011 р. № 17/17-2011-453

Суддя  Брагіна Я.В.,  розглянувши матеріали заяви Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області;  

до боржника: Приватного підприємства „Явов Беркут” (Одеська область, м. Біляївка, вул. Леніна, 288; код ЄДРПОУ 33255144)   

про  визнання банкрутом   

ВСТАНОВИВ:   

05.04.2011р. Управління Пенсійного фонду України у  Біляївському районі Одеської області звернулось до господарського суду з заявою про порушення провадження у  справі про банкрутство Приватного підприємства „Явов Беркут” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на наявність заборгованості в сумі 170,00 грн.

Проте, заява Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки  не подано доказів надсилання боржнику копії  заяви і доданих до неї документів. Із поштового  чеку, доданого до заяви вбачається, що заяву надіслано ПМП „Бумеранг” (м. Котовка), а не боржнику - Приватному підприємству „Явов Беркут” (м. Біляївка).                                                                         

Таким чином, вказаний поштовий документ не є доказом надсилання боржникові копії заяви і доданих до неї матеріалів.

Крім того, в заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога та доказів, що підтверджують викладені у ній обставини.

    Згідно ч.1 ст. 9 Закону (№2343-ХІІ), суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.п. 3, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема: - якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується  вимога та  доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; - не подано доказів надсилання  боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості  порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства за відсутності грошового зобов'язання боржника перед кредитором, до якого згідно ст. 1 Закону не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Із заяви Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області та доданих до неї документів вбачається, що заборгованість Приватного підприємства „Явов Беркут” перед Управлінням  повністю складаються зі штрафних санкцій та не може бути підставою для порушення справи про банкрутство.

Крім того, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора мають додаватись відповідні документи, а саме: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Однак, Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області до заяви про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „Явов Беркут”  доказів безспірності заявлених вимог у розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження”, а саме виконавчих документів, не надало.

Стаття 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що неплатоспроможність –це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і  зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Також відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку та неможливості виконати боржником грошового зобов'язання перед кредитором не інакше як через відновлення платоспроможності.

      Разом з тим, ініціюючий кредитор не вказав у заяві на вжиття заходів для отримання  заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку та не надав докази, які б свідчили неспроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором.

Крім того, з доданих до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство довідки ДПІ у Біляївському районі  №22730/9/10-0020 від 09.12.2009р. та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що Одеським окружним адміністративним судом у справі №2-а-9792/09/1570 винесено постанову від 17.12.08. про припинення юридичної особи - Приватного підприємства "Явов-Беркут", однак інформації щодо проведення ліквідаційних дій  на виконання зазначеної постанови суду не надано.

Згідно  абзацу п'ятого ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство та додані до неї документи без розгляду з підстав, зокрема, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього закону.

Враховуючи вищевикладене, заява Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „Явов Беркут” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі п.п. 3, 6 ст. 63  Господарського процесуального кодексу України та  абзацу п'ятого ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".    

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.            

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. п. 3, 6 ст.63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про порушення провадження у справі про визнання приватного підприємства „Явов Беркут”  (Одеська область, м. Біляївка, вул. Леніна, 288; код ЄДРПОУ 33255144) банкрутом повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 2-х арк. з додатком на 7-ми арк.

Суддя                                                                                 Брагіна Я.В.