Постанова

від 06.04.2011 по справі 38/246

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

38/246

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.04.2011 р.           справа №38/246

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі                          Клименко К.О.

від позивача:Мартін А.В. –за дов. б/н від 30.03.11 р.

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс",              с. Михайлівка Красноармійського району Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від26.01.2011 року

у справі№ 38/246 (суддя Лейба М.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НАФТАТОРГ",               м. Донецьк

до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс",              с. Михайлівка Красноармійського району Донецької області

про

стягнення суми боргу у розмірі 141099 грн. 25 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТАТОРГ", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс", с. Михайлівка Красноармійського району Донецької області про стягнення суми боргу у розмірі 141099 грн. 25 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.01.11 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТАТОРГ", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс", с. Михайлівка Красноармійського району Донецької області про стягнення суми боргу у розмірі 141099 грн. 25 коп. були задоволені повністю.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс", с. Михайлівка Красноармійського району Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 26.01.11 р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 141099 грн. 25 коп.

Відповідач до  судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 21.02.11р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 16.02.11р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 16.02.11р. не була визнана обов'язковою, неявка  без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду –без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова   колегія   Донецького   апеляційного    господарського   суду    вважає   за   необхідне    розглянути   апеляційну   скаргу,  оскільки  для з'ясування  фактичних обставин  справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи  № 38/246 та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “НАФТАТОРГ”, м. Донецьк 17.02.10р., 19.02.10р., 26.02.10р, 03.06.10р. та 11.06.10р. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю “УКРБУДТРАНС”, с. Михайлівка дизпаливо на  загальну суму 181099 грн. 25 коп., що підтверджено видатковими накладними №221 від 17.02.10р., № 241 від 19.02.10р., №291 від 26.02.10р., №851 від 03.06.10р., №915 від 11.06.10р., а представник відповідача на підставі довіреностей № 55 від 26.02.10р. та  №157 від 03.06.10р.  прийняв товар за видатковими накладними №№ 221, 241, 915, про що проставлено підпис на наведених накладних. За видатковими накладними № 291 від 26.02.10р., № 851 від 03.06.10р. товар отримав Савченко Д.В. на підставі довіреності  № 55 від 26.02.10р. та  №157 від 03.06.10р.

Платіжним дорученням №431643 від 26.02.10р. здійснено часткову оплату товару отриманого відповідачем за видатковою накладною №221 від 17.02.10р. на суму 10000 грн. 00 коп.; платіжними дорученнями №225 від 07.06.10р. та №24 від 14.06.10р. здійснено часткову оплату товару отриманого за видатковою накладною №851 від 03.06.10р. на суму 30000 грн. 00 коп. Тобто, відповідач здійснив оплату поставленого товару лише частково на загальну суму у розмірі 40000 грн. 00 коп.

Отже, за вищенаведеними накладними відповідач не сплатив отриманий від позивача товар на суму у розмірі 141099 грн. 25 коп.

Позивач 09.09.10р. звернувся до відповідача з листом-вимогою №75 від 07.09.10р., в якій просив у семиденний термін з моменту отримання вимоги перерахувати суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 141099 грн. 25 коп. Факт направлення відповідачу вимоги підтверджено наявним в матеріалах справи копіями опису вкладення та фіскального чеку від 09.09.10р.

11.11.10 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №94 від 10.11.10р., в якій просив у семиденний термін з моменту отримання вимоги перерахувати суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 141099 грн. 25 коп. Направлення  відповідачу вимоги підтверджено наявним в матеріалах справи копіями опису вкладення та фіскального чеку від 11.11.10р.

Оскільки відповідач не сплатив позивачу суму заборгованості за поставлений товар, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 141099 грн. 25 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, обґрунтовує позовні вимоги видатковими накладними, листами-вимогами про сплату заборгованості, довіреностями, рахунками-фактурами та розрахунком позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Господарським судом правомірно встановлено, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України.

Пропозиції позивача укласти договір поставки викладені у формі видаткових накладних в яких містяться всі істотні умови: асортимент, ціна, кількість та вартість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджується отриманням товару шляхом підписання накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу відповідача вимоги №75 від 07.09.10р. та № 94 від 10.11.10р., в яких позивач пропонував відповідачу погасити заборгованість за поставлену продукцію за вказаними накладними в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, але відповідач  залишив ці вимоги без розгляду та задоволення.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про його неналежне виконання договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України. Таким чином, позовні  вимоги про  стягнення з     відповідача суми заборгованість у розмірі 141099 грн. 25 коп. є обґрунтованими та доведеними і господарський суд правомірно стягнув  її з відповідача на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2011 р. у справі № 38/246 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс",                             с. Михайлівка Красноармійського району Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2011 р. у справі № 38/246 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від  26.01.2011 р. у справі № 38/246  –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий                                                                                    Г.І. Діброва                    

Судді                                                                                           К.І. Бойченко

                                                                                                  Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5–ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.