Постанова

від 12.04.2011 по справі 7/7-11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/7-11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" квітня 2011 р. Справа № 7/7-11

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Риковій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Спесивцева Г.Ф., Куляс В.В. –за дорученням

від відповідача: Сердюк О.А. –за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу  Приватної фірми "Стиль", м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області

від 17 лютого 2011 року                    

у справі № 7/7-11                                                                                                                                                                                                                                                                     

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сігма", м. Херсон

до Приватної фірми "Стиль", м. Херсон

про стягнення грошових коштів в сумі 13120 грн. 71 коп.

ВСТАНОВИЛА:

             14.12.2010 р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сігма” (далі позивач, Об'єднання) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватної фірми „Стиль” (далі відповідач, Фірма) про стягнення грошових коштів в сумі 13120 грн. 71 коп.

             Позов мотивований тим, що 01.06.2005 р. між відповідачем, як власником нежитлового приміщення багатоквартирного будинку та позивачем був укладений договір № НП від 01.06.2005 р. про участь Фірми в затратах по утриманню будинку № 15 по вул. 49-ї Гвардійської дивізії у м. Херсоні та прибудинкової території цього будинку.

             Рішенням загальних зборів Об'єднання від 06.02.2009 р. відповідачу з 01.01.2009 р. плата за обслуговування будинку встановлена в розмірі 1,6889 грн. за 1 кв. м., а рішенням від 26.02.2010 р. з 01.03.2010 р. –в розмірі 1,0486 грн. за 1 кв. м.

             26.11.2008 р. відповідач отримав від позивача примірник додатку до договору № НП від 01.06.2005 р. щодо внесення змін до визначеного розміру плати на утримання будинку та прибудинкової території і встановлення її в розмірі 1,0486 грн. за 1 кв. м.

             Відповідач будь-яку відповідь позивачу не надав та вищезазначені рішення загальних зборів останнього, у встановленому законом порядку, не оскаржив, у зв'язку з чим, на думку Об'єднання, Фірма повинна сплатити позивачеві 11390 грн. 94 коп. боргу за період з лютого 2009 р. по жовтень 2010 р. виходячи з тарифу 1,0486 грн. за 1 кв. м., а також 1729 грн. 77 коп. –пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Крім того, відповідач повинний відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 131 грн. 21 коп. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

             У відзиві на позов Фірма позовні вимоги Об'єднання вважало необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на те, що вона не має будь-якої заборгованості перед позивачем по сплаті обов'язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території відповідно до договору № НП від 01.06.2005 р. до якого будь-які зміни, у встановленому законом порядку, не вносилися, внаслідок чого підстави для задоволення позову відсутні.

             17.02.2011 р. позивач звернувся до суду із заявою про відмову від своїх позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1729 грн. 77 коп.

             Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.02.2011 р. (суддя Задорожна Н.О.) з відповідача на користь позивача стягнуто 11390 грн. 94 коп. боргу, 113 грн. 91 коп. понесених витрат на сплату держмита та 236 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1729 грн. 77 коп. пені –припинено, у зв'язку з відмовою позивач від цих позовних вимог.

            Рішення суду мотивовано тим, що відповідач своєчасно був повідомлений про встановлення нових тарифів на підставі рішень загальних зборів від 06.02.2009 р. та від 26.02.2010 р., проте не скористався своїм правом судового оскарження цих рішень, а тому повинний здійснювати оплату платежів відповідно до встановлених загальними зборами тарифів.  

             В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Об'єднання. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.   

             У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Фірми без задоволення. В судовому засіданні представники Об'єднання доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримали.

             Клопотання Фірми про зупинення провадження у справі відхилено колегією суддів з огляду на те, що відповідачем недоведена неможливість розгляду цієї справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що знаходиться в провадженні господарського суду Херсонської області.   

             Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.      

             Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01.06.2005 р. відповідач є власником торгівельного комплексу, який складається з приміщень магазину загальною площею 466,8 кв. м. та знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 15.

             Зазначений торгівельний комплекс  входить до складу багатоквартирного житлового будинку і поряд з житловим фондом зазначеного будинку утворює цілісний майновий комплекс.

             Організацією утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунального та іншого обслуговування здійснює позивач, який за своєю організаційно-правовою формою є об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

             Відповідно до вимог ст. 13 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” (далі Закон) відносини власників приміщень і управителя майна житлового комплексу регулюються договором між ними, укладення якого є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні.  

             01.06.2005 р. між сторонами у справі був укладений договір № ПН за умовами якого позивач зобов'язався забезпечити обслуговування та ремонт житлового будинку зальною площею 5485,6 кв. м., а відповідач, як власник нежитлового приміщення багатоквартирного будинку площею 466,8 кв. м. зобов'язався приймати участь в затратах на утримання будинку та прибудинкової території.

             В цей же день, тобто 01.06.2005 р. між сторонами у справі була укладена додаткова угода до вищеназваного договору № ПН якою сторонами погоджена сума щомісячних витрат відповідача на утримання будинку та прибудинкової території із розрахунку 0,535 грн. за 1 кв. м. в загальній сумі 252 грн. 52 коп. на місяць (0,535 х 466,8  = 252,52).

             У пункті 2.2.3 договору сторонами встановлений обов'язок відповідача вносити вказану плату на рахунок позивача не пізніше 10 числа поточного місяця.

             Договір № ПН укладений на один рік до 01.06.2006 р., але у п. 6 договору сторонами передбачена можливість його пролонгації.

             Оскільки жодна із сторін договору за один місяць до закінчення строку його дії не зверталась до іншої з вимогою про припинення дії цього договору, то він є пролонгованим та діючим до 01.06.2011 року.

             Рішенням загальних зборів Об'єднання, оформлених протоколом від 06.02.2009 р., за обслуговування нежилих приміщень будинку з 01.01.2009 р. встановлений тариф: в розмірі  1,6889 грн. за 1 кв. м. для відповідача, як власника нежитлового приміщення та в розмірі 0,5634 грн. за 1 кв. м. для власників житлових приміщень.

             Про встановлення на підставі рішення загальних зборів від 06.02.2009 р. нового тарифу відповідач був повідомлений листом позивача № 09-03 від 17.02.2009 р.

            Рішенням загальних зборів Об'єднання, оформлених протоколом від 26.02.2010 р., за обслуговування нежилих приміщень будинку з 01.03.2009 р. встановлений тариф: в розмірі 1,0486 грн. за 1 кв. м. для відповідача, як власника нежитлового приміщення та в розмірі 0,70 грн. за 1 кв. м. для власників житлових приміщень.

             Одночасно, зазначеним рішенням загальних зборів від 26.02.2010 р. Фірма була  виключена із членів Об'єднання, згідно п. 12.3 Статуту останнього.    

             Про встановлення на підставі рішення загальних зборів від 26.02.2010 р. нового тарифу та виключення із членів Об'єднання відповідач був повідомлений листом позивача № 10-04 від 03.03.2010 р.

             Як свідчать матеріали справи відповідач сплачував позивачеві щомісячно: з червня 2005 р. по грудень 2006 р. по 252 грн. 52 коп., з січня 2007 р. по грудень 2007 р. по 522 грн. 79 коп. та з січня 2008 р. по липень 2009 р. по 488 грн. 61 коп., а всього сплатив 11461 грн. 39 коп., а з серпня 2009 р. припинив здійснювати позивачеві будь-які платежі.

             Як правильно зазначив суд першої інстанції відповідно до вимог ч. ч. 5, 7, 14 ст.10 Закону до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання; рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх членів об'єднання; рішення загальних зборів може бути оскаржено в судовому порядку, а частини 1, 3, 8 статті 15 цього Закону передбачають обов'язок власника –члена об'єднання виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

             Але, при цьому місцевим судом не враховано, що рішенням загальних зборів Об'єднання від 26.02.2010 р. відповідач виключений із його членів, внаслідок чого протилежні висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки зазначене рішення ніким не оскаржене, не скасовано та не визнано недійсним.

             Крім того, незалежно від членства відповідача в Об'єднанні, правовідносини сторін щодо участі Фірми в затратах на утримання будинку та прибудинкової території регулюються умовами обов'язкового договору № НП від 01.06.2005 р., укладеного між сторонами у справі на підставі ст. 13 Закону, термін дії якого є пролонгованим до 01.06.2011 року. Умовами названого договору сторонами чітко визначений розмір витрат, які відповідач повинний нести на утримання будинку та прибудинкової території, а саме: 252 грн. 52 коп. на місяць.

             Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

             Відповідно до вимог ч. 1 ст. 651 ЦК України та ч. 1 ст. 188 ГК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

             Оскільки, ані умовами договору № НП від 01.06.2005 р., ані Законом України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” не передбачена можливість позивача, в односторонньому порядку, вносити зміни до умов укладеного договору щодо збільшення розміру витрат відповідача на утримання будинку та прибудинкової території, то колегія суддів вважає, що такі зміни можуть бути внесені до договору виключно в порядку встановленому ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 188 ГК України та ч. ч. 1, 2 ст. 11 ГПК України, згідно яких сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

             Матеріали справи однозначно свідчать про те, що сторони не досягли згоди щодо внесення змін до умов договору № НП від 01.06.2005 р. в частині збільшення витрат відповідача на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до рішень загальних зборів Об'єднання від 06.02.2009 р. та від 26.02.2010 р. Тому, саме позивач повинний був передати спір на вирішення суду, оскільки збільшення витрат відповідача на утримання будинку та прибудинкової території без внесення змін до умов укладеного між сторонами у справі договору № НП від 01.06.2005 р. тільки на підставі рішень загальних зборів Об'єднання від 06.02.2009 р. та від 26.02.2010 р. суперечить вищенаведеному законодавству України.

             Так як, зміни до умов договору № НП від 01.06.2005 р. щодо розміру щомісячних витрат відповідача на утримання будинку та прибудинкової території, в установленому законом порядку, не внесені до сьогоднішнього часу, то останній повинний їх сплачувати у розмірі визначеному в договорі, а саме 0,535 грн. на 1 кв. м. в загальній сумі 252 грн. 52 коп. на місяць.

             При викладених обставинах протилежні доводи позивача про те, що з лютого 2009 р. по лютий 2010 р. включно відповідач повинний був сплачувати по 797 грн. 16 коп. щомісячно, а з березня по жовтень 2010 р. включно по 494 грн. 94 коп. щомісячно є голослівними, оскільки не ґрунтуються на умовах укладеного договору та чинному законодавстві України.

             Доказів того, що відповідач має заборгованість по оплаті витрат на утримання будинку та прибудинкової території, виходячи з встановлених договором витрат в сумі 252 грн. 52 коп. на місяць, за період з 01.06.2005 р. по 14.12.2010 р. (час звернення з позовом) в матеріалах справи не міститься, а тому вважати що відповідач має заборгованість по їх оплаті неможливо, внаслідок чого позовні вимоги Об'єднання задоволені бути не можуть, у зв'язку з їх недоведеністю та безпідставністю.

             Оскільки при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача залишити без задоволення.

             На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 56 грн. 95 коп. понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

                          Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів  

                                                          ПОСТАНОВИЛА:

             Апеляційну скаргу  Приватної фірми "Стиль", м. Херсон –задовольнити.

             Рішення господарського суду Херсонської області від 17 лютого 2011 року у справі № 7/7-11 –скасувати, а в позові відмовити.                                                                                                                                                                                                                                                                     

             Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сігма", м. Херсон на користь Приватної фірми "Стиль", м. Херсон: 56 грн. 95 коп. понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

             Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ з зазначенням повних реквізитів сторін.

             Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.    

Головуючий суддя:                                                                               В.В.Шевченко

Суддя:                                                                                                     В.В.Бєляновський

Суддя:                                                                                                     М.А.Мирошниченко