Рішення

від 12.04.2011 по справі 40/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/27

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.04.11 р.                                                                                 Справа № 40/27                               

Суддя господарського суду Донецької області   Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області, м. Донецьк  

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл”, м. Донецьк      

про стягнення 14 654 грн. 99 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача:  Манжула А.М. - юрисконсульт

від відповідача:   не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом   про стягнення  з товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл” основного боргу з орендної плати в сумі 12 263 грн. 68 коп., пені в сумі 247 грн. 84 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань та штрафу в сумі 2 143 грн. 47 коп. згідно договору оренди державного нерухомого майна  №3667/2009 від 17.03.09р.

             Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

           Тому неприбуття у судове засідання представника відповідача за поважними причинами  не перешкоджає розгляду спору по суті та винесення рішення, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами  згідно вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши  фактичні  обставини  справи,  докази на  їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка  підлягає  застосуванню, приймаючи до  уваги  доводи  позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 17.03.09р. між Регіональним відділенням Фонду  державного  майна  по Донецької області, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Метстіл”, далі Орендар,  було укладено  договір  оренди  державного  нерухомого майна  №3667/2009, із строком його дії з 17.03.09р. до 11.03.12р. та правом його майбутньої пролонгації, як це зазначено у пункті 10.4.

Відповідно до пункту 1.1. договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне майно – частину вбудованого приміщення овочесховища загальною площею 608,7 кв.м. та ділянку асфальтового замощення загальною площею 1500 кв.м., які розташовані за адресою:  м. Донецьк, вул. Весняна, 9, що знаходяться на балансі Донецької виправної колонії №124 УДДУ ПВП в Донецькій області. Факт передачі майна підтверджено актом приймання-передачі від17.03.09р. відповідно приписам п.2.1. договору.

Мета передачі нерухомого майна – здійснення промислової діяльності: заготівлі, переробки металобрухту чорних та кольорових металів, що зазначено в п.1.2. договору.

Пунктом 3.1. договору в редакції додаткової угоди №2 від 24.06.10р. встановлено, що орендна плата з 01.01.10р. по 31.12.10р.визначається на підставі змін, внесених Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.09р. №316 та від 02.12.09р. №1341 і становить за базовий місяць розрахунку грудень 2009 року – 4049 грн. 81 коп. Орендна плата з січня 2010 року щомісяця коригується на індекс інфляції, встановлений Мінстатом України.

Згідно пункту 3.6. договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.10.09р. орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісячно не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Листом від 14.12.10р. за №11-06-03-13899 позивач повідомив відповідача про необхідність погашення заборгованості за договором, однак основний борг до наступного часу не погашено.

Свої зобов'язання за договором оренди відповідач не виконав,  у зв'язку з чим за ним за період з  вересня 2010 року  по грудень 2010 року  утворився основний борг  з орендної плати в сумі  12 263 грн. 68 коп., який позивач і намагається стягнути.

Пунктом 3.7. договору  сторони передбачили відповідальність у вигляді пені, розмір якої,  не перевищує подвійну  облікову  ставку Національного банку  України.

Оскільки мале місце несвоєчасне внесення орендних платежів, позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 247 грн. 84 коп. за період прострочення з 16.10.10р. по 16.01.11р.

В пункті 3.8. договору зазначено, що у разі, якщо на дату плати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Заборгованість відповідача склалася більш ніж за три місяця, у зв'язку з чим позивач намагається стягнути з відповідача штраф в сумі 2 143 грн. 47 коп.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін суд дійшов до висновку про те, що доводи позивача обґрунтовані виходячи із наступного:

          Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до  спірних правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180,  181 ГК України та ст. 638 ЦК України.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності зі ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 526, 599 ЦК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

            Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобовїязань за договором щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів. Відповідач не надав доказів, які б спростовували доводи позивача. За такими обставинами, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 12 263 грн. 68 коп. за період з вересня 2010 року  по грудень 2010 року,  обґрунтовані  та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов'язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов'язання.  Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати, підтверджено доказами у справі. Частиною 6 ст. 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий представником позивача розрахунок пені відповідає вказаним вимогам. Обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мало місце несвоєчасне виконання основного зобов'язання.

 Тому позовні вимоги щодо стягнення  з відповідача  пені за прострочення виконання грошових зобов'язань  в сумі 247 грн. 84 коп. за період прострочення з 16.10.10р. по 16.01.11р., також обґрунтовані та підлягають  задоволенню.

Пунктом 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В пункті 3.8. договору сторонами був встановлений штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, якщо така заборгованість склалася загалом не менше ніж за три місяці. Основний борг за відповідачем складає суму 12 263 грн. 68 коп. за період з вересня 2010 року по грудень 2010 року, що перевищує ніж три місяці. Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 226 грн. 36 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача решти штрафу в сумі 917 грн. 10 коп., то суд вважає доводи позивача хибними з огляду на наступне:

Відповідно до приписів статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Пунктом другим статті 550 ЦК України встановлено, проценти на неустойку (штраф, пеню) не нараховуються.

Згідно з розгорнутим розрахунком штрафу наявним в матеріалах справи позивачем нарахований штраф за два періоди,  а саме: за період з 16.10.10р. по 16.12.10р. – в сумі 917 грн. 10 коп., а за період з 16.10.10р. по 16.01.11р. – 1 226 грн. 37 коп. Тобто періоди співпадають, що є порушенням чинного законодавства. Отже, відповідач не може сплачувати двічі штраф, який нарахований на одну суму заборгованості.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача решти штрафу в сумі 917 грн. 10 коп., слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.  

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача на користь державного бюджету згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

              Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат  встановлений для нього на час подання позову –  за нульовою ставкою.

            У судовому засіданні, яке відбулося 12.04.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст.  10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 526, 599, 759, ч. 2 ст. 795 ЦК України, ст.ст. 42, 55, ст. ст. 173,174, 202, 203, ч. 6 ст. 232, 286 ГК України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, ч.ч. 2,3 ст. 85, ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.   Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл” – задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл”, 83014, м. Донецьк, вул. Мушкетівська, 34, ід. код 35729691, на користь:

           - державного бюджету в особі  Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецької області  (р/р 31113094700005, код бюджетної класифікації 22080300,  отримувач УДК у Калінінському районі м. Донецька ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016),  основний борг з  орендної плати в сумі 12 263 грн. 68 коп., пеню в сумі 247 грн. 84 коп., штраф в сумі 1 226 грн. 36 коп., видавши наказ;

           - державного бюджету України державне мито в сумі 137 грн. 37 коп., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової адміністрації у Донецькій області.

3. У задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Метстіл” щодо стягнення штрафу в сумі 917 грн. 10 коп. – відмовити.

           4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

Суддя                                                               Підченко Ю.О.           

Повний тект рішення складено - 13.04.11р.