Рішення

від 07.04.2011 по справі 5008/333/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5008/333/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

07.04.2011                                                                             Справа  № 5008/333/2011

за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці

до відповідача державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України „Закарпаття –Світлофор”, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 15 774,68 грн. (в т. ч. 15 393,16 грн. –основного боргу за активну електроенергію; 249,54 грн. –пені; 84,97 грн. –3% річних та 47,01 грн. –інфляційних збитків)

                                                                                                            Суддя  Тисянчин В. М.

                                                                  Представники:

Від позивача –Тодавчич Г. І., (представник за довіреністю № 43 від 03.02.2011 року)

Від відповідача –не з'явився

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці

до державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України „Закарпаття –Світлофор”, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 15 774,68 грн. (в т. ч. 15 393,16 грн. –основного боргу за активну електроенергію; 249,54 грн. –пені; 84,97 грн. –3% річних та 47,01 грн. –інфляційних збитків).

           Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені               ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

Надісланим на адресу суду письмовим відзивом на позов                          (вх. № 3588/2011 від 07.04.2011 року) відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

          Відтак, на вимогу суду відповідач копію довідки про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

          Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі

                                                                          продовження рішення  Господарського суду

                                                                                                    Закарпатської області по справі № 5008/333/2011

                                                                                                     від 07.04.2011 року  

про порушення провадження у справі.

          Повідомлення підтверджує завчасне вручення відповідачу 28.03.2011 року ухвали від 24.03.2011 року про порушення провадження у  справі, де  вказано про  місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист  (п.4 ст. 129 Конституції України).

          Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

          Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості його участі в судовому засіданні, як і не надано суду будь –яких доказів про відсутність боргу.

До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні –завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб'єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, докази чого знаходяться в матеріалах справи.

             Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 15 393,16 грн.  –основного боргу щодо оплати за спожиту, згідно договору про постачання електричної енергії                   № Р06/13 –3020 від 28.09.2009 року, активну електроенергію, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

           -   графіком зняття показів приладів обліку електричної енергії;                   

           -  рахунками за період з 01.06.2010 року по 28.02.2011 року за спожиту активну електроенергію;

           -  розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

                   Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

         Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених     Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і

                                                                          продовження рішення  Господарського суду

                                                                                                    Закарпатської області по справі № 5008/333/2011

                                                                                                     від 07.04.2011 року

          зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

          У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

          В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли

зобов'язальні відносини між сторонами, є споживання активної електроенергії            (ст. 11 ЦК України).

          Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість спожитої активної електроенергії є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається              (ст. 615; 625 ЦК України).

          Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п. 4.2.1 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 249,54 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2                  ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають стягненню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% –річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині

стягнення 84,97 грн. –3% річних та 47,01 грн. –інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

          При постановленні судового рішення враховується характер                                                                        зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно –державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де

не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –

                                                                          продовження рішення  Господарського суду

                                                                                                    Закарпатської області по справі № 5008/333/2011

                                                                                                     від 07.04.2011 року

правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При

цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК

України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду до 10.05.2011 року, як виняток (обставин реального виконання рішення суду).

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України і статус суддів”;  ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити  повністю.

  2. Стягнути з державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України „Закарпаття –Світлофор” (м. Ужгород, вул. Проектна, 3;               код 36461421) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород - Оноківці, вул. Головна, 57;  код 00131529) суму 15 393,16 (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто три грн. 16 коп.) –основного боргу за спожиту активну електроенергію; 249,54 (двісті сорок дев'ять грн. 54 коп. ) – пені; 84,97 (вісімдесят чотири грн. 97 коп.) –3 % річних;  47,01 (сорок сім грн. 01 коп.) –інфляційних збитків та 157,75 (сто п'ятдесят сім грн. 75 коп.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 11.05.2011 року.

     Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.