Рішення

від 11.04.2011 по справі 11/28/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/28/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.11                                                                                 Справа № 11/28/2011

За позовом Державного підприємства “Вугілля України” в особі філії “Донецьквуглезбут” ДП “Вугілля України”, м. Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 184 671 грн. 24 коп.

                                                суддя  Москаленко М.О.  

в присутності представників сторін:

від позивача -  Загнітко Я.А., дов. № 29-12/51-Д від 29.12.2010;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення збитків у розмірі            184671 грн. 24 коп., спричинених фактом стягнення з позивача вказаних грошових коштів внаслідок невірного зазначення відповідачем відомостей щодо одержувача вантажу в залізничних накладних.

Відповідач явку повноважного представника у засідання суду не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням № 9101608581107 від 01.04.2011 про вручення поштового відправлення.

Відповідачем суду надане письмове клопотання № 340 від 08.04.2010  про відкладення судового розгляду справи у зв'язку з відрядженням повноважного представника відповідача.

Клопотання відповідача документально не обґрунтоване, крім того, відповідачем не наведено підстав, з яких є неможливим розгляд справи у даному судовому засіданні.

З урахуванням відсутності будь-якого обґрунтування заявленого відповідачем клопотання у його задоволенні  слід відмовити.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідач під час судового розгляду справи не надав, внаслідок чого справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши фактичні обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд  встановив такі обставини.

Між державним підприємством «Вугілля України»як Покупцем  та відкритим акціонерним товариством «Лисичанськвугілля»як Постачальником укладено договір постачання вугільної продукції № 17-07/2-ЕН від 01.06.2007 (далі за тек том –договір),   відповідно   до  умов якого відповідач зобов'язувався поставити, а позивач - прийняти та оплатити вугільну продукцію.

Згідно із п. 3.2 перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт, базова якість, терміни поставки, ціна 1 тонни та вартість товару визначаються в Додатках до договору.

На виконання умов договору у квітні 2007 року на адресу Ладижинської ТЕС ВАТ «Західенерго»була відвантажена вугільна продукція у 40 напіввагонах за залізничними накладними №№ 49379405 (вагони №№ 63813224, 67362921, 66736604, 66581216, 64222169), 49379404 (вагони №№ 68704469, 68980903, 68974344, 64801970, 60927779, 66818048. 67673756, 67384354, 63860324, 68547876, 65293623, 65332975), 49379402 (вагони №№ 67162867, 67866269, 67913475, 66707233, 65259616, 67673855, 66171372, 67705145, 67054049, 67851246), 49379403 (вагони №№ 67671669, 67859983, 66752650, 66897430, 67908616, 66631144, 66634486, 67170928), 49378912 (вагон № 66181736), 49378921 (вагон № 66710682), 49378922 (вагон № 65491110), 49378915 (вагон № 67388660), 49378929 (вагон № 62131743), вантажовідправником якої є ЗАТГЗФ «Луганська», а власником - ВАТ «Лисичанськвугілля».

Відповідно до Додатку № 04/07-2 до договору, який є невід'ємною його частиною, на квітень 2007 року (що згідно із п. 3.2 Договору повинно визначатися  щомісяця), такий Вантажоотримувач не передбачений.

Відповідно до п. 2.5 Договору та вимог Статуту залізниць України, відвантажене вугілля, повинне супроводжуватись комплектом перевізних документів.

На станції Ладижин було встановлено, що в залізничних накладних                     №№ 49379405, 49379404, 49379402, 49379403, 49378912, 49378921, 49378922, 49378915, 49378929  невірно зазначено одержувача вантажу, а саме Ладижинська ТЕС, замість Бурштинської ТЕС.

У зв'язку з невірно зазначеними даними у накладних та на прохання Вантажовідправника - ЗАТ ЕЗФ «Луганська»(лист № 776 від 11.04.2007) 40 напіввагонів були переадресовані па адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго».

Факт переадресації підтверджується залізничними квитанціями про приймання вантажу №№ 41344340, 41344341, 41344342, 41344343, 41344344, 41344345, 41344346,41311317,41311318.

За користування вагонами та переадресування вантажу з особового рахунку Ладижинської ТЕС ВАТ «Західенерго»було знято грошові кошти у сумі 182725 грн. 98 коп. з ПДВ, що підтверджено відомостями плати за користування вагонами             №№ 1604405, 1604402, накопичувальною карткою № 160439, переліками №№ 2204 від 22.04.2007, 1604 від 16.04.2007.

В свою чергу ВАТ «Західенерго», звернулось до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП «Вугілля України»збитків за користування вагонами та переадресування вантажу на станцію Бурштинської ТЕС.

          Рішенням господарського суду м. Києва  від 17.03.2009 у справі № 42/95 (а.с. 37 –38) з державного підприємства «Вугілля України»на користь відкритого акціонерного товариства  «Західенерго»стягнуто 182725,98 грн. збитків, 1827,26 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 184671 грн. 24 коп.

Вказане рішення суду набрало законної сили..

Відповідно до зазначеного судового рішення ДП «Вугілля України» перерахувало на користь ВАТ «Західенерго» вищезазначену суму 184671 грн. 24 коп., що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом зарахування однорідних зустрічних вимог  від 01.10.2009 (а.с. 39).

За доводами позивача,  ДП «Вугілля України»понесло додаткові витрати, оскільки оплатило вищезазначену суму.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач під час судового розгляду справи заперечень прости позову не надав.

Заявлена до стягнення сума збитків відповідачем на користь позивача не сплачена.  

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те,  що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків.           

У відповідності з приписами ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті  порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються господарські санкції, однією з яких є відшкодування збитків. Підставою господарсько –правової відповідальності  учасника господарських правовідносин є скоєне ним правопорушення у  сфері господарювання. Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин повинен відшкодувати спричинені ним збитки суб'єкту, права чи законні інтереси якого були порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата чи пошкодження її майна, а також неотримання доходів, які управнена сторона отримала б при належному виконанні зобов'язання іншою стороною.  

Правова природа понесених витрат як збитків позивачем визначена вірно.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт спричинення відповідачем позивачеві збитків у розмірі 184671 грн. 24 коп. Саме вказана грошова сума стягнута з позивача у даній справі рішенням господарського суду м. Києва від 17.03.2009 у справі № 42/95. Грошові кошти на виконання судового рішення  фактично  позивачем сплачені.

Спричинені збитки стали наслідком невірного зазначення відповідачем одержувача вантажу у залізничних накладних №№ 49379405, 49379404, 49379402, 49379403, 49378912, 49378921, 49378922, 49378915, 49378929, а саме Ладижинської ТЕС замість Бурштинської ТЕС.

Вказані обставини відповідачем під час судового розгляду справи не спростовані.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням доведеності матеріалами справи, її фактичними обставинами факту спричинення збитків, доведеності вини відповідача у заподіянні вказаних  збитків та причинного зв'язку між вказаними двома складовими вимога позивача про стягнення з відповідача 184671 грн. 24 коп. збитків  є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                  в и р і ш и в :

                   1. Позов задовольнити повністю.

     2. Стягнути з  відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»,  Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1, код 26410630, на користь державного підприємства «Вугілля України», м. Київ, вул.. Б. Хмельницького, буд. 4, код 32709929, в особі філії «Донецьквуглезбут», м. Донецьк, пр-т Богдана Хмельницького, буд. 69, код 35210979, збитки у розмірі 184671 грн. 24 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 1864 грн. 71 коп., а також  витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 11.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Дата складення та підписання повного рішення –14.04.2011.

Суддя                                                                                           М.О. Москаленко