Рішення

від 12.04.2011 по справі 5019/561/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/561/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"12" квітня 2011 р.                                                                            Справа  № 5019/561/11

за  позовом   Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Рівненської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро"        

про  стягнення в сумі  167 816 грн. 17 коп.

                                                                                                         Суддя Войтюк В.Р.

В засіданні приймали участь:

Від позивача :  Підкоша Г.Д. за дов. № 14/20-69-11 від 14.01.11 р.

Від відповідача : не з'явився

Від органу прокуратури: пом прокурора м. Рівне Данилюк Т.М. посв. № 52 від 08.09.10 р.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Рівненської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро"  про  стягнення заборгованості в сумі 167 816 грн. 17 коп.  посилаючись на таке.

На підставі Постанови КМ України від 10.12.2003 р. № 1904 Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Полісся-Агро»договори фінансового лізингу: № 17-08-528 бфл/360 від 23 вересня 2008 р., № 17-09-91 бфл/131 від 01 квітня 2009 р., якому відповідно по актах № 1 від 25.11.2008 р., № 204 від 19.05.09 р., було передано сільськогосподарську техніку на умовах фінансового лізингу, придбану за кошти Державного лізингового фонду.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" та п.п. 4.1. - 4.5. умов договорів фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі, за погодженим з лізингодавцем графіком, сплачувати лізингові платежі.

Проте умови договорів цим господарством виконуються неналежним чином. Згідно графіків сплати лізингових платежів (додаток № 2.1 до договору № 17-08-528 бфл / 360, додаток № 2 до договору № 17-09-91 бфл/131) чергові платежі наступили 25.11.10 р. в сумі 71136,01 грн. ( з даного платежу сплачено 15245,61 грн.), 19.02.11 р. в розмірі 14549,88 грн. (платіж зовсім не сплачений) та 25.02.2011 року в розмірі 59652,85 грн. (платіж зовсім не сплачений).

Станом на 10 березня 2011 року заборгованість зі сплати лізингових платежів ТОВ «Полісся-Агро»становить 130093,13 грн.

До ТОВ "Полісся-Агро" застосовано пеню у відповідності з ст. 258 ЦК України, і яка передбачена укладеним договором (пункт 7.1) та становить 3010,03 грн., згідно ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних від суми основного боргу - 582,58 грн., нараховані інфляційні втрати в розмірі 558,90 грн.

Крім того, прострочення виконання зобов'язання зі сплати лізингових платежів є порушенням зобов'язань Лізингоодержувача, тому, згідно п.7.2. договорів № 17-08-528 бфл/360 від 23.09.08 р. та № 17-09-91 бфл/131 від 01.04.09 р., до ТОВ «Полісся-Агро»застосовано штраф у розмірі 2 % від вартості Предмета лізингу, який в загальній сумі становить 33571,53 грн.: «за ненадання підтверджуючих документів реєстрації предмета лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобов'язань, визначених цим договором, Лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 2 % від вартості Предмета лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє лізингоодержувача від обов'язку по виконанню умов договору».

Таким чином, загальна заборгованість становить 167816,17 грн.

Відповідач частково визнав позов і вважає, що вимоги щодо 130093,13 грн. основного боргу, 3010,03 грн. пені та 582,58 грн. 3% річним є підставними та підкріплюються наявними у матеріалах справи належними доказами. Відтак, ТзОВ „Полісся-Агро" визнає позовні вимоги у частині стягнення 130093,13 грн. основного боргу, 3010,03 грн. пені та 582,58 грн. 3% річних. Що стосується вимоги про відшкодування підприємством 33 571,53 грн. штрафу, то ТзОВ „Полісся-Агро" вважає вимогу безпідставною та такою, що не ґрунтується на належних доказах та не підкріплюється матеріалами справи.

Зазначає, що посилання Позивача як на підставу стягнення даного штрафу на п.п. 7.2. Договору є помилковим. Так, зокрема, пунктом 7.1 Договору, передбачено, що за порушення сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Цю  позовну вимогу щодо стягнення пені за несвоєчасну оплату Лізингоодержувачем лізингових платежів відповідно до встановленої ставки НБУ Позивачем заявлено у даному позові окремою вимогою і Відповідач її визнав.

Пояснює, що позиція Позивача про те що порушення інших зобов'язань Лізингоодержувачем відповідно до п.п. 7.2 Договору є підставою застосування господарської санкції у вигляді штрафу саме за несвоєчасну сплату лізингових платежів у відповідності до п.п.3.4.3 п.4.2. Договору ( абз.12 стор.З Постанови ) є помилковою.  

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора суд прийшов до висновку, що позов  підлягає задоволенню частково з огляду на таке.                                                  

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.      

Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" утворена Кабінетом Міністрів України на виконання Указу Президента України від 23. 02.01 року № 11 "Про додаткові заходи щодо подальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки", є правонаступником майнових прав і обов'язків державного лізингового підприємства "Украгролізинг", прямо підпорядкована Кабінету Міністрів України. Компанія утворена з метою сприяння реалізації державної політики в агропромисловій сфері, забезпечення ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарського виробництва шляхом передачі сільськогосподарським товаровиробникам на умовах лізингу машин та обладнання, надання виробничих послуг, організації технічного сервісу. Статут компанії затверджено Постановою КМ України від 11.04.01 року № 354. Майно та кошти, а також доходи від діяльності компанії, перебувають у державній власності. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904 "Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовується на придбання  вітчизняної техніки і    обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу" пунктом 6 частини другої передбачено: "Кошти, що надходять як поворотні лізингові платежі від лізингових операцій за рахунок бюджетного фінансування у частині відшкодування вартості техніки, лізингодавці у триденний строк перераховують на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства".

Засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

На підставі Постанови КМ України від 10.12.2003 р. № 1904 Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Полісся-Агро»договори фінансового лізингу: № 17-08-528 бфл/360 від 23 вересня 2008 р., № 17-09-91 бфл/131 від 01 квітня 2009 р., якому відповідно по актах № 1 від 25.11.2008 р., № 204 від 19.05.09 р., було передано сільськогосподарську техніку на умовах фінансового лізингу, придбану за кошти Державного лізингового фонду.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" та п.п. 4.1. - 4.5. умов договорів фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі, за погодженим з лізингодавцем графіком, сплачувати лізингові платежі.

Проте умови договорів цим господарством виконуються неналежним чином. Згідно графіків сплати лізингових платежів ( додаток № 2.1 до договору № 17-08-528 бфл / 360, додаток № 2 до договору № 17-09-91 бфл/131) чергові платежі наступили 25.11.10 р. в сумі 71136,01 грн. ( з даного платежу сплачено 15245,61 грн.), 19.02.11 р. в розмірі 14549,88 грн. (платіж зовсім не сплачений) та 25.02.2011 року в розмірі 59652,85 грн. (платіж зовсім не сплачений) .

Станом на 10 березня 2011 року заборгованість зі сплати лізингових платежів ТОВ «Полісся-Агро»становить 130093,13 грн.

До ТОВ "Полісся-Агро" застосовано пеню у відповідності з ст. 258 ЦК України, і яка передбачена укладеним договором (пункт 7.1) та становить 3010,03 грн., згідно ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних від суми основного боргу - 582,58 грн., нараховані інфляційні втрати в розмірі 558,90 грн., указані суми підлягають стягненню.

Крім того, на думку позивача прострочення виконання зобов'язання зі сплати лізингових платежів є порушенням зобов'язань Лізингоодержувача, тому, згідно п.7.2. договорів № 17-08-528 бфл/360 від 23.09.08 р. та № 17-09-91 бфл/131 від 01.04.09 р., до ТОВ «Полісся-Агро»застосовано штраф у розмірі 2 % від вартості Предмета лізингу, який в загальній сумі становить 33571,53 грн.: «за неподання підтверджуючих документів реєстрації предмета лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобов'язань, визначених цим договором, Лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 2 % від вартості Предмета лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє лізингоодержувача від обов 'язку по виконанню умов договору».

Проте,   за   невиконання   Лізингоодержувачем   строків   сплати   лізингових платежів ( п.п. 3.4.3. ) Договором передбачено відповідальність визначену у п.7.1.,    а  саме: "за порушення    строків    сплати    лізингових    платежів Лізингоодержувач    за   кожний   календарний     день     прострочення     від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня".

Такий вид порушення як - порушення інших зобов'язань - визначений п.п.7.2 Договору не може застосовуватись саме до зобов'язання щодо своєчасної сплати  лізингових   платежів,  оскільки  даний   пункт  Договору   не  містить посилання   на   п.п.    3.4.3.   в   якому   зазначено,   що      Лізингоодержувач зобов 'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору. У зв`язку з цим причинно-наслідковий зв'язок між порушенням стороною строків оплати лізингових платежів та застосуванням у такому випадку штрафу визначеного п.п.7.2. Договору відсутній.

 Відповідно до ст. 628 ЦК України Зміст договору становлять умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та умови, які є обов'язковими    відповідно до  актів цивільного законодавства. Умови застосування господарських санкцій у вигляді  штрафу за інші порушення Лізингоодержувачем договірних зобов'язань детально прописані в суттєвих умовах  Договору,   а   саме,   у   п.п. 7.2,   7.3,   7.5,   п.7   даного   правочину  де зазначається про кожний конкретний випадок застосування такого штрафу. Саме умов про застосування такого штрафу за несвоєчасну сплату лізингових платежів  дані   пункти   Договору   не   містять,   а   відтак, відсутня правова підстава для його стягнення  за даний  вид  правопорушення.  Сторони  не погоджували сплату штрафу у розмірі 2%  за   прострочення   виконання термінів оплати лізингових платежів,  умовами договору такої штрафної санкції не передбачено, як не передбачено даної штрафної санкції і актами цивільного законодавства які є обов'язковими до виконання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.              

Ці дані встановлюються такими засобами:                                                                 

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.                                 

Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог згідно ст. 49 ГПК України.

Враховуючи  викладене, керуючись  статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

       ВИРІШИВ:

1.  Позов задоволити частково.

2. Стягнути  з ТОВ "Полісся-Агро" (Рівненська обл. Рівненський р-н с.Олишва вул. Лісова, 1, код ЄДРПОУ 31894444) на користь ВАТ Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (м. Рівне, вул. Словацького, 4/6, код  ЗКПО 25931001) - 130093,13 грн. боргу, 3010,03 грн. пені, 582,58 грн. пені, 558,90 грн. інфляційних.

В решті позову відмовити.

Стягнути  з  ТОВ "Полісся-Агро" (Рівненська обл. Рівненський р-н с.Олишва вул. Лісова, 1, код ЄДРПОУ 31894444)  до Державного бюджету України 1342,45 грн. держмита.

Стягнути  з  ТОВ "Полісся-Агро" (Рівненська обл. Рівненський р-н с.Олишва вул. Лісова, 1, код ЄДРПОУ 31894444) до Державного бюджету України 198,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Суддя                                                                Войтюк В.Р.

         Повний текст рішення складений "15"  квітня 2011 року