Рішення

від 28.03.2011 по справі 5023/759/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/759/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2011 р.                                                            Справа № 5023/759/11

вх. № 759/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Поддяконова Н.Н. (дов. № 3 від 01.02.11 р.);  відповідача - не прибув;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даліла", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків  

про стягнення 18606,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ  "Даліла", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача, ТОВ "Промснаб" заборгованість  у сумі 18 606,04 грн., з яких: сума основного боргу - 18 343,15 грн., пеня - 262,89 грн., з покладенням судових витрат на відповідача. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору.

07 лютого 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.03.11 р. на 10:00 год.

02 березня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи відкладено на 28.03.11 р.

28 березня 2011 року у судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач по справі правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви,  заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши  обставини справи та докази на їх підтвердження,  суд встановив наступне.

01 січня 2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір № 15/17 (далі - договір), відповідно до умов якого, а саме п.1.1. постачальник зобов"язався поставляти покупцю протягом дії договору продукти харчування окремими партіями за цінами, в асортименті і кількості, які погоджені сторонами у накладних, що є невід*ємною частиною договору, а покупець приймати та оплачувати продукти харчування на умовах, встановлених цим договором .

Пунктами 2.1. та 2.2. договору позивач зобов"язався передати товар партіями в строк, кількості та асортименті, погоджені сторонами в накладних. Відповідач, в свою чергу, зобов"язався здійснити повний розрахунок за отриману по накладній партію товару після прийому зазначеної партії протягом строку розрахунків, встановленого сторонами в накладній. Якщо товар відвантажено з відстрочкою платежу, а строк розрахунків в накладній не вказано, відповідач зобов"язаний провести повний розрахунок на протязі 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано умови договору та відвантажено товар на загальну суму 20 674,83 грн.

Фактом отримання товару відповідачем є видаткові накладні та акти приймання передачі товару, копії яких долучено до матеріалів справи.

Проте, всупереч умов договору, а саме п.2.1. та п.2.2. договору відповідач не сплатив кошти за відвантажений товар, у зв"язку з чим виникла заборгованість у розмірі 18 343,15 грн.   

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем суму заборгованості в сумі 18 343,15 грн. не погашено, тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі            18 343,15 грн., документів, що спростовували б викладене у позові,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню

Пунктом 5.2. договору сторони домовились, що у разі порушення строків оплати або поставки товару, визначених цим договором, винна сторона сплачує на користь другої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недовідвантаженого товару або простроченої суми грошових коштів за кожен день прострочки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який  відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. За таких обставин суд визнає вимогу позивача про стягнення 262,89 грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 629 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 179, 193, 198, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" (61000, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23, р/р 260013307 в ХОФ ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 24124416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Даліла" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, оф. 23, п/р 26009237420000 АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 32031019) суму основного боргу 18 343,15 грн., пеню у сумі 262,89 грн., державне мито у сумі 187,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 30 березня 2011 року

/справа № 5023/759/11/