Рішення

від 04.04.2011 по справі 5023/1259/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/1259/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р.                                                            Справа № 5023/1259/11

вх. № 1259/11

Суддя господарського суду Добреля Н.С. 

при секретарі судового засідання Альошина К.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Корчук І.І., довіреність від 18.02.11 р.;

 відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамірент Україна", м. Київ;  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК Інвест-груп", м. Харків;  

про стягнення 94996,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рамірент Україна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК Інвест-груп"  62596,56 грн. основного боргу, 7532,16 грн. пені, 19919,73 грн. збитків від інфляції, 4948,12 грн. 3% річних та судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 131/03-08Б неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо здійснення повної та своєчасної орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 лютого 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17 березня 2011 року.

Відповідно до ч.3 ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для  розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під   час   реєстрації   відповідних   документів   за   принципом вірогідності,  який  враховує  кількість  справ,  що перебувають у провадженні суддів,  заборону брати участь у перегляді рішень  для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання,  перебування  суддів  у  відпустці,  на лікарняному,  у  відрядженні  та  закінчення  терміну повноважень.

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи між суддями від 11.03.11р. (обгрунтування проведення повторного автоматичного розподілу справи: у зв"язку з обранням на посаду  судді ХАГС), для розгляду справи №5023/1259/11 було призначено суддю Добрелю Н.С.  

17.03.11 позивач надав супровідним листом (вх.№5943) документи для долучення до матеріалів справи.

Розгляд справи було відкладено на 04 квітня 2011 року.

04.04.11 позивач надав до канцелярії суду пояснення по справі (вх.№7746) та документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, що співпадає з адресою вказаною у довідці з ЄДРПОУ. Проте, 02.03.11 ухвала про порушення провадження у справі від 24.02.11 повернулась до канцелярії суду з поштовою відміткою "адресат не знайдений".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 13 березня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №131/03-08Б.

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець (позивач) передає, орендар (відповідач) приймає в тимчасове оплатне користування, будівельне обладнання, яке є об"єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.    

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.1.2. договору, найменування обладнання, яке передається орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті прийому-передачі та протоколі погодження ціни обладнання, який є додатком до цього договору.

Акт прийому-передачі підписується сторонами цього договору та є документом, який свідчить про факт і дату передачі обладнання орендарю, строк його використання, - містить інші умови, які орендодавець вважає необхідними для забезпечення своїх майнових прав при використанні орендованого за цим договором обладнання.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу відповідне обладнання, що підтверджується актами прийому-передачі, складеними у відповідності до п.3.2. договору.

Відповідно до п.6.1. договору, орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п.3.2. договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю, згідно п.5.10 договору.

Відповідно до п.6.2. договору, орендна плата нараховується на основі тарифу орендодавця за добу або місяць оренди обладнання, та вказується в акті прийому-передачі, який підписується сторонами договору.

Загальна орендна плата за користування обладнанням становить 107070,84грн.

Відповідно до п.6.6. договору, період розрахунків орендаря становить:

6.6.1. якщо строк оренди складає менше місяця, - орендна плата вноситься попередньо, але не пізніше дня, наступного за останнім днем оренди, визначеним в акті повернення обладнання.

6.6.2. якщо строк оренди складає більше місяця, орендна плата вноситься за кожний календарний місяць, на протязі 10 днів наступного місяця, з урахуванням індексу інфляції гривні (п.6.4. договору).

В порушення умов договору, відповідачем орендну плату було сплачено не в повному обсязі, а саме - 44474,28грн., внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 62596,56грн.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку суми позовних вимог, доказів сплати орендної плати, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 62596,56грн. (сума основного боргу) правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 19919,90грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 4948,12грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.  

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 9.1.2. Договору, за кожен день прострочки внесення орендної плати, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 2% від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочки.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 7532,16 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі суд покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 530, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 230, 232, 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК Інвест-груп" (61166, м. Харків, пр. Леніна, буд. 38, приміщення 515, код ЄДРПОУ 33818145, р/р 26007300102768 в Харківській ФВАТ "ВіЕйБі Банк", м. Харків, МФО 350620; р/р 26009170177700 в АКІБ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамірент Україна" (юридична адреса: 04074, м. Київ, вул. Бережанська, 9; поштова адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-А, код ЄДРПОУ 32664239, р/р 26004101127820 в Київській регіональній дирекції "Райффайзен банк Аваль", МФО 322904)  62596,56 грн. основного боргу, 7532,16 грн. пені, 19919,73 грн. збитків від інфляції, 4948,12 грн. - 3% річних, 949,97 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 08 квітня 2011 року.