Постанова

від 29.03.2011 по справі 02/62-77

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

02/62-77

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2011 р.                                                           Справа № 02/62-77  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Савченко Г.І.

судді                                                   Грязнов В.В. ,

 судді                                                   Тимошенко О.М.   

при секретарі судового засідання   Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник Сидун О.С. дов.№5232-19 від 14.12.2010 року

Від відповідача1 - не з"явився

Від відповідача2 - не з"явився

Від відповідача3 - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Відділу державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції Рівненської області на рішення  господарського суду Волинської області від 16.12.10 р. у справі № 02/62-77 (суддя Костюк Софія Василівна )

за позовом Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк"

до Відділ державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції Рівненської області  

до Товариства  з обмеженою відповідальністю "Млинівські макарони"  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластіком"

про виключення заставленого майна з акту опису та арешту майна

          Відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 16.12.10 р. у справі №02/62-77 (суддя Костюк С.В.) позов Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (надалі в тексті –ПАТ «Західінкомбанк») до Відділу державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції Рівненської області (надалі в тексті –ДВС Млинівського управління юстиції), Товариства  з обмеженою відповідальністю "Млинівські макарони" (надалі в тексті –ТзОВ "Млинівські макарони"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластіком" (надалі в тексті –ТзОВ "Пластіком") про виключення заставленого майна з акту опису та арешту майна –задоволено.

          Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги  відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.(арк.справи 167-169).

          Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 16.12.10 р. у справі №02/62-77, ДВС Млинівського управління юстиції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення, прийняти нове, в якому Позивачу в позові відмовити. Скаржник також зазначає, що рішення суперечить нормам чинного законодавства і фактичним обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального права.

          Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №02/62-77 від 26.01.2011р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

          Представники Відповідачів в судове засідання суду апеляційної інстанції 15.03.2011р. не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подали. За таких обставин, з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме змагальності та об'єктивності, та відповідно до пункту першого частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи підлягає відкладенню.

          Представник Позивача в судовому засіданні 15.03.2011р. заперечив проти доводів скаржника. Рішення господарського суду Волинської області від 16.12.10 р. у справі №02/62-77, вважає обґрунтованим, законним та прийнятим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу –безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

          В судове засідання 29.03.2011р. представники відповідачів повторно не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.

          Оскільки відповідно до ухвали Рівненського апеляційного господарського суду у справі №02/62-77 від 15.03.2011р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

          Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши заперечення Позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

          Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2007р. між КБ «Західіпкомбанк»ТзОВ, правонаступником якого є ПАТ «Західінкомбанк»та ТзОВ «Млинівські макарони»було укладено кредитний договір №1605/07-189 (далі в тексті –кредитний договір) про надання кредиту у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії для придбання товарів, матеріалів, сировини, обладнання, виплати зарплати та нарахувань на неї, сплати податків, оплати за отримані послуги та на здійснення іншої господарської діяльності у розмірі 800 000 грн. зі сплатою 20% річних та терміном повернення до 28.12.2007р.(арк.справи 12-13).

          Згідно Додаткових угод, укладених до кредитного договору в подальшому розмір кредиту збільшений до 9 500 000 грн. та термін повернення продовжений до 30.10.2010р., та 29.10.2010р. додатковою угодою до кредитного договору - термін повернення кредиту продовжено до 26.04.2011р.

          Даний кредитний Договір та додаткові угоди погоджені, підписаний та скріплений відбитками печаток сторін. (арк.справи 12-19).

          Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів, а також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.  

          Згідно із ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичаль-никові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору укладено:

          -17.07.2008р. договір іпотеки, відповідно до якого передано в іпотеку майно: будівля складу матеріальних ресурсів загальною площею 281,1 м.кв.; будівля ГРП, номер РПВН: 2277663, загальною площею 13,4 м.кв.; будівля консервного цеху, номер РПВН: 1094177, загальною площею 2088,7 м.кв.,

          -01.02.2008р. договір застави № 0102/07, яким надано заставу обладнання: вібротранспортер з барокамерою та утилізацією пару (ВП-800); вага влагомірна; котел газовий КВА-0,25 Гн/Гс (КВА025); обладнання ГРП; обладнання теплогрійне; накопичувач стабілізатор 5-ти секційний з розкладником (досушка); обладнання трансформаторної підстанції; парогенератор електричний (ПГ-35У); парогенератор електричний (ПГ-50У); парогенератор електричний (ПГ-75У); парогенератор електричний (ПГ-35У); Сушильна камера „Вrаbanti"; Сушильна камера попередня; Транспортер стабілізатор 4м (ширина 700мм) зі шнеком; Узел стабілізації до сушильної камери.

          -25.09.2007р. договір застави № 2509/07-123, яким надано в заставу обладнання: бункер накопичувач, інв.№М1/14; комплект деталей (тубус), інв.№М1/3; транспортер падаючий, інв.№М1/11-3; агрегат макаронний АМВ-30 тощо.

          -16.05.2007р. договір застави № 1605/07-1, яким надано в заставу обладнання: агрегат макаронний АМВ-30; транспортер завантажувальний; сушильна камера АМВ 300.04; напівавтомат фасувальний; автомат з ваговим електродозатором.

          -15.07.2008 року договір застави №  1507/08-5, яким надано в заставу обладнання внутрішньо цехової котельні.

          -15.07.2008 року договір застави № 1507/08-4, яким надано в заставу обладнання: Елеватор (Ь=4500мм); Барабанна сушильна камера.

          Згідно висновків про вартість об'єкта оцінки станом на 02.11.2010р., вартість заставного майна складає 9 139 187,33 грн.

          Вищевказане заставне майно включено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами з даних реєстрів (арк.справи 116-140).

          На підставі виконавчого листа №3293 виданого 07.07.2010р. Луцьким міськрайонним судом про стягнення з ТзОВ «Млинівські макарони»на користь ТзОВ «Пластіком»1314509,79грн. боргу за договором безпроцентної поворотної цільової позики, відділом Державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2010р., на підставі якої складено Акт опису та арешту майна серія АА №332486 від 03.08.2010р.(арк.справи 73-78).

          З даного акту вбачається, що до складу описаного майна включено майно, що перебуває в заставі банку згідно вищевказаних договорів застави та іпотеки (арк.справи 20-40).

          Відповідно до ст.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976 р. №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

          Позивач - ПАТ «Західінкомбанк»звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відділ Державної виконавчої служби виключити з-під арешту нерухоме та рухоме майно ТзОВ «Млинівські макарони», яке заходиться в іпотеці та заставі банку. Підставою для звернення позивача до суду стало те, що банк має першочергове право на задоволення грошових вимог перед іншими кредиторами боржника - ТзОВ «Млинівські макарони»і у разі звернення виконавчою службою стягнення на заставне майно банку в ході виконавчого провадження буде порушено майнові права банку.

          Відповідно до ст.1 Закону України «Про заставу»в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

          Згідно довідки банку №5141-11 від 03.12.2010р. заборгованість ТзОВ «Млинівські макарони»станом на 01.12.2010р. по кредитному договору №1605/07-189 від 16.05.2007р. становить 13 066 128,88 грн., з них: 9 497 520,05 грн. за тілом кредиту та 3 568 608,83 грн. за нарахованими відсотками. Водночас, вартість заставного майна складає лише 9 139 187,33 грн.

          Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що вартість заставного майна є значно нижчою від заборгованості ТзОВ «Млинівські макарони», яка виникла перед ПАТ «Західінкомбанк»(заставодержателем) із-за невиконання кредитного договору від 16.05.2007р., а тому в разі звернення стягнення на заставне майно в ході виконавчого провадження буде порушено право банку в частині звернення стягнення на заставне майно по договорах застави та іпотеки.

          Стаття ст. 21 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає, що до забезпечувальних обтяжень належать: застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору; право застави рухомого майна згідно з статтею 694 Цивільного кодексу України; право притримання рухомого майна згідно з параграфом 7 глави 49 Цивільного кодексу України; інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються як забезпечувальні.

          Стаття 22 даного закону передбачає вимоги, які забезпечуються обтяженням, а саме: обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів і неустойки; сплату основної суми боргу відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

          Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

          Якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.

          Місцевим судом правомірно встановлено, що відділом державної виконавчої служби при примусовому виконанні виконавчого листа №3293 від 07.07.2010р. на користь ТзОВ «Пластіком»про стягнення 1314509,79 грн. описано й накладено арешт на майно, вартість якого є значно нижчою від заборгованості ТзОВ «Млинівські макарони», та яке не знаходиться в заставі банку. Постановою від 31.08.2010р. призначено експерта по оцінці описаного та арештованого майна, а Постановою від 01.09.2010р. зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 07.07.2010р. №3293. А тому за даних обставин існує реальна можливість виконання виконавчого листа №3292 без включення в акт опису й арешту майна, що знаходиться в заставі банку.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Відповідно до ст.43 Господарського  процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'-єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесу-ального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

          Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції Рівненської області на рішення господарського суду Волинської області від 16 грудня 2010 року по справі №02/62-77 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 16 грудня 2010 року по справі №02/62-77 залишити без змін.

3. Матеріали справи №02/62-77 повернути в господарський суд Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.