Постанова

від 16.04.2011 по справі 2а-2151/10/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2010 р.  

Справа № 2а-2151/10/0470

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Потолової Г.В.

при секретарі – Івановій І.О.

за участю: представника позивача – Казанцевої В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції до Селянського (фермерського) господарства «Відродження» про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

12.02.2010 року Нікопольська ОДПІ звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Селянського (фермерського) господарства «Відродження» на користь держави за рахунок активів податкового боргу зі сплати єдиного податку у сумі 510рн. 00коп.

Правовою підставою стягнення податкового боргу позивач вважає пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не з‘явився у судове засідання, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином (а.с.29), заперечення проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Селянське (фермерське) господарство «Відродження»  зареєстроване Нікопольською районною державною адміністрацією 29.07.2002р. (а.с.7), ідентифікаційний номер 31884373, та взято на облік у Нікопольській ОДПІ як платник єдиного податку (а.с.13).

У зв’язку з цим, 17.06.2007р. підприємству направлено лист вих.№21425/10/15-114 від 15.05.2009р. із запрошенням для проведення документальної невиїзної перевірки 06.07.2009р. щодо неподання декларації по єдиному податку, який відповідач отримав 18.06.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, на зазначену дату представники господарства до податкового органу не з’явились, про що 06.07.2009р. посадовими особами позивача складено Акт №46/151.

За результатами перевірки 06.07.2009р. фахівцями податкового органу складено                    Акт №1099/151.31884373 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, згідно з яким, відповідачем в порушення п.4 Указа Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»  не подано до податкового органу податкові декларації по єдиному податку за 4 квартал 2008 року та 1 квартал  2009 року.

06.07.2009р. зазначений Акт було направлено на адресу відповідача та отримано останнім 07.07.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У свою чергу, 16.07.2009р. керівником податкового органу відносно відповідача виставлене податкове повідомлення-рішення №0002311510/0/30928 на суму податкового зобов’язання у розмірі 340грн. 00коп., яке направлено відповідачу 16.07.2009р. та отримано останнім 21.07.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також, відповідачу 31.07.2009р. направлено лист вих.№32781/10/15-114 від 29.07.2009р. із запрошенням для проведення документальної невиїзної перевірки 12.08.2009р. щодо неподання декларації по єдиному податку, який відповідач отримав 04.08.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, на зазначену дату представники господарства до податкового органу не з’явились, про що 12.08.2009р. посадовими особами позивача складено Акт №54/151.

За результатами перевірки 12.08.2009р. фахівцями податкового органу складено                    Акт №1333/151.31884373 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, згідно з яким, відповідачем в порушення п.4 Указа Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»  не подано до податкового органу податкової декларації по єдиному податку за 2 квартал  2009 року.

12.08.2009р. зазначений Акт було направлено на адресу відповідача та отримано останнім 14.08.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У свою чергу, 25.08.2009р. заступником начальника податкового органу відносно відповідача виставлене податкове повідомлення-рішення №0002811510/0/36123 на суму податкового зобов’язання у розмірі 170грн. 00коп., яке 25.08.2009р. направлене на адресу відповідача та отримано останнім 28.08.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

06.08.2009р. керівником податкового органу відносно відповідача виставлена перша податкова вимога №1/402 на суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями у розмірі 340грн. 00коп., яка 10.08.2009р. направлена на адресу відповідача та отримана останнім 14.08.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

14.09.2009р. керівником податкового органу відносно відповідача виставлена друга податкова вимога №2/486 на суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями у розмірі 510грн. 00коп., яка 17.09.2009р. направлена на адресу відповідача та отримана останнім 22.09.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку з ненаданням податкової декларації по єдиному податку складає 510грн. 00коп., який на момент розгляду справи не погашений.   

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему опода?ткування» від 25.06.1991р. №1251-XII (зі змінами та доп?овненнями) платники податків? і зборів (обов’язкових платеж?ів) зобов’язані сплачувати на?лежні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.                     

У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III вказано, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією ста?ттею, визнається сумою податк?ового боргу платника податкі?в.

Згідно з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III                            перша та друга под?аткові вимоги були направлені відповідачу та отримані останнім, але податковий борг Селянським (фермерським) господарством «Відродження» у добр?овільному порядку сплачений? не був.          

Відповідно до ст.ст. 67. 68 Конс?титуції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встанов?лених законом, неухильно доде?ржуватися Конституції та зак?онів України.

Відповідальніст?ь за несвоєчасність сплати по?даткових зобов’язань платники податків несуть у відповідності з законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу - передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п.1.7 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобо?в’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами п?латника податків є кошти, мате?ріальні та нематеріальні цін?ності, що належать юридичній а?бо фізичній особі за правом вл?асності або повного господар?ського відання.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову слу?жбу в Україні» Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, орга?нізацій та громадян про визна?ння угод недійсними і стягнен?ня в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягне?ння заборгованості перед бюд?жетом і державними цільовими? фондами за рахунок їх майна.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.  

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

На час розгляду справи податковий борг у загальній сумі 510грн. 00коп. у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції до Селянського (фермерського) господарства «Відродження» про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Відродження» (53252, Дніпропетровська область, с.Новософіївка, вул.40 років Перемоги,буд.14; р/р 2600064928 в АППБ «Райффайзен Банк Аваль»; ідентифікаційний код 31884373; МФО 380805) активи в рахунок погашення податкового боргу на користь держави в особі УДК у Нікопольському районі Дніпропетровської області, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровської області зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку з ненаданням податкової декларації по єдиному податку (р/р 34216378700182; код платежу 16050111; МФО 805012) на суму 510грн. 00коп. (п’ятсот десять гривень 00коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 06.04.2010 р.

Суддя                                                                                                                  Г.В. Потолова