Постанова

від 07.02.2011 по справі 2а-275/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 07 лютого 2011 року           16:45           № 2а-275/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання  Розсошко К.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Деснянському  районі м.Києва

до

 Приватного підприємства "Казан Утлари"

про

 припинення юридичної особи

Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва звернулася до суду з позовом про скасування (припинення) державної реєстрації Приватного підприємства «Казан Утлари».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, порушуючи вимоги податкового законодавства України, більше року не подає податкової звітності (податкових декларацій).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи фізичних осіб –підприємців у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, передбачених частиною першою цієї статті, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вимоги Позивача не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб.

Керуючись ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Приватне підприємство «Казан Утлари»зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією 22.04.2003 та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекцій у Деснянському районі міста Києва з 06.05.2003 року.

Згідно з наданою позивачем довідкою, що міститься в матеріалах справи, від 17.11.2010  № 7410 відповідач з ІІ кварталу 2009 року не подає податкову звітність до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідач, що підтверджується матеріалами справи, вимог зазначеної статті не виконував з ІІ кварталу 2009 року.

Так, ст. 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно зі ст.239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання, зокрема  інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 4 п. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи.

Таким чином, суд вважає, що припинення юридичної особи через неподання нею протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності належить до інших видів адміністративно-господарських санкцій, які передбачені законом.

Згідно з ч.1 ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), а також контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Крім цього, п. 17 ст. 11  Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Так, суд на підставі системного аналізу норм Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" вважає, що реалізація п.17 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" можлива шляхом звернення державної податкової інспекції з позовом про припинення юридичної особи не пов’язаного з банкрутством, з метою виконання функцій податкової служби, визначених у ст.10 цього Закону.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" прийняття судом рішення про припинення юридичної особи тягне за собою вчинення низки юридично-значимих дій, а саме:

1. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною другою статті 35 цього Закону (з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи забороняється: проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення щодо припинення; внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи; проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення).

2. Суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв’язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення.

У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв’язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

3. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису, в якому керівник органу управління або засновник (учасник) юридичної особи вказаний як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи зобов’язаний надіслати такому керівнику органу управління або засновнику (учаснику) юридичної особи, а також суду, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи у зв’язку з її ліквідацією, відповідне повідомлення.

Зазначені дії реєстратор має вчинити в силу наданих йому повноважень, що не потребує додаткового судового рішення щодо цього суб’єкта владних повноважень.

Отже, Окружний адміністративний суд міста Києва, проаналізувавши викладені вище обставини вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-164, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу –Приватне підприємство «Казан Утлари» (ЄДРПОУ 32376928).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій