Рішення

від 11.02.2008 по справі 55/414-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2008 р.                                                           

Справа № 55/414-07

вх.

№ 12298/5-55

Суддя

господарського суду Гребенюк Н.В.

при секретарі

судового засідання Калашніков М.Ю.

за участю

представників сторін:

позивача -

ОСОБА_1.

відповідача-

ОСОБА_2  

розглянувши

справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Х-в 

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків  

про

стягнення 7377,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична

особа-підприємець ОСОБА_1., м. Х-в, звернувся до господарського суду

Харківської області з позовною заявою про стягнення  з 

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2м. Харків, 7377,00 грн. заборгованості

та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов

договору комісії від 22.06.07 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати

товару.

Ухвалою

господарського суду Харківської області від 27 листопада 2007 р. було прийнято

вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд

на 17 грудня 2007 р.

Приймаючи до

уваги неявку у судове засідання 17 грудня 2007 року представника відповідача,

враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських

судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед

законом і судом, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший

день.

Ухвалою

господарського суду Харківської області від 

17 грудня 2007 р. було відкладено розгляд справи на 22 січня 2008 р.

На запит суду

09 січня 2008 р. з Головного управління статистики у Харківській області

надійшов лист, в якому рекомендовано з питань інформації щодо ФОП ОСОБА_2

звернутись до Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради.

22 січня 2008

р. позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд направити

ухвалу суду за фактичною адресою 

відповідача:АДРЕСА_1 що є фактичною адресою роботи відповідача, у

зв"язку з ухиленням відповідача від явки у судові засідання.

Ухвалою

заступника голови господарського суду від 22 січня 2008 р. було продожено строк

розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 26 лютого 2008

р.

Ухвалою

господарського суду Харківської області від 

22 січня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 11 лютого 2008 р.

11 лютого 2008

р. позивач надав до суду письмові пояснення, в яких вказує, що поставка товару

згідно договору була єдиними правовідносинами між сторонами.

11 лютого 2008

р. відповідач надала до суду відзив на позовну заяву, в якому  вказала, що поставка товару була єдиними

правовідносинами між сторонами, а також зазначила, що позовні вимоги у сумі

7377 грн. не визнає, у зв"язку  з

повним розрахунком, проте доказів на підтвердження здійсненої оплати у

відповідача взагалі відсутні.

Позивач у

судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Відповідач

проти позову заперечувала, вказувала на те, що розрахувалась за отриманий товар

у повному обсязі. На запитання суду щодо неявки у судові засідання, відповідач

вказувала на те, що поштову кореспонденцію на має можливості  отримувати, 

у зв"язку з відсутністю поштової скринькі.

Сторони  звернулись до суду з заявою про розгляд

справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява

розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності

до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши

матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх

підтвердження, вислухавши сторін, судом встановлено наступне.

22 червня 2007

р. між  Фізичною особою-підприємцем

ОСОБА_1., м. Х-в, (далі позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2м.

Харків, (далі відповідач) було укладено договір комісії, у відповідності до

умов якого відповідач приймає на себе зобов"язання щодо реалізації

продукції і товару позивача.  Пунктом 2.1

договору передбачено, що відповідач зобов"язаний виконувати свої

зобов"язання по реалізації продукції в строки з 22.06.07 р. по 22.11.07

р.  Пунктом 5.3 договору сторонами

передбачений термін дії договору- набирає законної сили з моменту підписання та

діє до розірвання договору.

Матеріали

справи свідчать про те, що 22 червня 2007 року 

позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 7377,00

грн., що підтверджується видатковими накладними б/н від 22 червня 2007 р.

Вказані накладні підписані обома сторонами, що свідчить про прийняття вказаного

товару з боку відповідача.

В зазначених

накладних відсутнє посилання на договір, проте товар було поставлено в день

укладання договору, умовами якого передбачалось те, що по кожній партії товару

сторони складають накладну, що є невід"ємною частиною договору, інших

правовідносин в усній чи письмовій формі між сторнами не існувало, що

підтвердили як позивач так і відповідач, тому суд вважає відсутність посилання

на договір у вказаних накладних відбулось лише за недбалістю сторін.

Позивач пояснив

суду про те, що на виконання укладеного між сторонами умов договору комісії від

22 червня 2007 року за вказаними накладними на замовлення відповідача

поставлявся товар: обувь, очки та інший товар, який індефікується по коду каталожного

номеру (коди вказано у накладних) по позиціям, які замовляв відповідач,

кількість, ціна, загальна сума по позиціям вказано у накладних, що є істотними

умовами договору комісії у відповідності до вимог Цивільного Кодексу України,

тому умовами договору комісії від 22 червня 2007 року сторонами було визначено,

що накладні є невід"ємною частиною договору.

Відповідач у

судовому засіданні вказувала на те, що дійсно 22 червня 2007 року отримала від

позивача товар за накладними вказаними у позові   на суму 7377 грн. на реалізацію та в той же

день -22 червня 2007 року сплатила позивачу повну суму за отриманий товар, а

саме 7377 грн., однак документи, що підтверджують сплату вказаних коштів у

відповідача відсутні. Відповідач вказувала на те, що вказана поставка була

єдиними правовідносинами з позивачем та 

інших не існує.

Відповідно до

п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не

встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має

право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий

обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо

обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів

цивільного законодавства".

Як вбачається з

матеріалів справи, позивачем було відправлено претензію б/н від 31.10.07 р. на

адресу відповідача з вимогою сплатити кошти у сумі 7377,00 грн. в строк до 25

листопада 2007 року, яка виникла внаслідок не виконання відповідачем умов

договору комісії, яким сторонами було визначено про те, що відповідач

зобов"язується оплачувати поставлений товар по мірі його реалізації та

повністю виконати зобов"язання до 22.11.2007 року, в листі позивач вказує,

що станом на жовтень 2007 року відповідачем не сплачено навіть частини вартості

товару. Відправлення вказаної претензії підтверджується копією  поштової чеку, але відповідач на претензію не

відреагував, кошти не перерахував.

Враховуючи

викладене, а також те, що позивач прийняті на себе зобов”язання згідно договору

від 22 червня 2007 р. виконав належним чином, поставивши відповідачеві товар,

проте  відповідач свої зобов"язання

не виконав, внаслідок чого у нього виникла забогованість на суму 7377,00 грн.

перед позивачем, що і стало підставою позивачу для звернення до господарського

суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 629

ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.43

ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,

що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому

процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до

вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на

підставі  яких господарський суд у

визначеному законом порядку встановлює наявність  чи 

відсутність  обставин, на яких грунтуються

вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для

правильного вирішення господарського спору.

Стосовно

заперечень відповідача проти позовних вимог та твердження відповідачем про те,

що  він 

повний розрахунок за товар за накладними від 22 червня 2007 р. здійснив

22 червня 2007 року шляхом сплати грошових коштів готівкою особисто

відповідачу,  суд  зазначає про те, що вказані доводи є

необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати за товар

та відповідач у судовому засіданні особисто вказував на те, що не має

документів, які підтверджують здійснення оплати.

Враховуючи

вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме

те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач товар

отримав, однак документи, що підтверджують здійснення повного розрахунку з

відповідачем в матеріалах справи відсутні, що спростовує заперечення

відповідача  враховуючи вимоги ст.33 ГПК

України, якою встановлено , що кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов

висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі

-7377,00 грн.  правомірна та

обгрунтована, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до

вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача з вини

якого виник спір. 

Враховуючи

викладене, керуючись  ст.124, ст.129

Конституції України, ст.ст. 525, 526, 

ст.530, ст.629, 1012  ЦК України,

ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити.

Стягнути з

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. ХарківАДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на

користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Х-в(АДРЕСА_3код ЄДОРПОУ НОМЕР_2)

7377, 00 грн. заборгованості, 102,00 грн. 

державного мита   та  118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Видати

відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення

підписано 12 лютого 2008 року.

Суддя                                                                           

                Гребенюк Н.В.