Рішення

від 06.02.2008 по справі 11/279-07-8387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06"

лютого 2008 р.

Справа  № 11/279-07-8387

За

позовом: Закритого

акціонерного товариства „1С Акціонерне товариство”;

До

відповідача:

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про

стягнення  69000,00 грн. та зобов'язання до вчинення

певних дій.

Суддя             

Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Дребот М.М.

(за довіреністю); Михайлова А.Д. (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_1

(за паспортом); ОСОБА_2 (за довіреністю);

В

засіданні приймали участь:

Від

позивача: Михайлова А.Д. (за довіреністю);

Від

відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю); 

СУТЬ

СПОРУ: 01.11.2007 р. за вх. № 10864  Закрите акціонерне товариство „1С Акціонерне

товариство” (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області

з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) про

стягнення компенсації за порушення авторських прав в сумі 69000,00 грн. та

заборону Відповідачу використовувати неліцензійні примірники програмного

забезпечення та ліцензійні примірники програмного забезпечення з порушенням

авторських прав.

Позивач

на позовних вимогах наполягає, 19.11.2007 р. за вх. № 26188  надав 

обґрунтування позовних вимог, 16.01.2008 р. за вх. № 606 та 28.01.2008

р. за вх. № 1704 заперечення на відзив Відповідача.

Відповідач

позовні вимоги не визнає, про що зазначив у запереченнях на позовну заяву від

22.11.2007 р. за вх. № 26490, та додаткових запереченнях на позовну заяву від

26.12.2007 р. за вх. № 29303, від 24.01.2008 р. за вх. № 1368 та від 01.02.2008

р. за вх. № 2081.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників

сторін, суд встановив наступне:

Відповідно

до свідоцтва про реєстрацію авторського права на комп'ютерну програму "1С:

Предприятие 7.7. комплексная конфигурация для Украины" ЗАТ „1С Акціонерне

товариство” є власником вказаних комп'ютерних програм. Розробниками та авторами

цих комп'ютерних програм є фізичні особи - співробітники ЗАТ „1С Акціонерне

товариство”.

15.08.2007

р. Державним інспектором з питань інтелектуальної власності було проведено перевірку

дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності на правомірність

використання програмного забезпечення за адресою вул. Гімназична, 13 кв. 5., за

якою фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проводила комп'ютерні курси. Згідно акту

перевірки за № 30/07 від 15.08.2007 р. та висновку спеціаліста від 16.08.2007

р., Відповідач використовувала в господарській діяльності програмне

забезпечення „1С: Предприятие 7.7. комплексная конфигурация для

Украины" ЗАТ "1С Акціонерне товариство" та інше програмне забезпечення

з порушенням авторських прав з метою одержання прибутку.

В

акті перевірки зафіксовано, що на комп'ютерах Відповідача були встановлені

комп'ютерні програми «1С», але документів, які б  підтверджували правомірність володіння

Відповідачем комп'ютерними продуктами «1С»надано не було, крім того на  комп'ютерах Відповідача була встановлена

комп'ютерна програма SABLE, яка використовується для зламу програм «1С».

Посилаючись

на статтю 1 та   ч.1 статті 32 Закону

України "Про авторське право та суміжні права", а також на статтю 441

Цивільного кодексу України Позивач зазначає, що використання твору будь-якою

особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком

випадків, передбачених законом . Відтворення - це виготовлення одного або більше

примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а

також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому

числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер. А

використанням твору є, зокрема, його відтворення будь-яким способом та в

будь-якій формі.

З

викладеного Позивач робить висновок, що запис комп'ютерної програми у пам'ять

комп'ютера для тимчасового чи постійного зберігання у будь-якій формі, яку може

зчитувати цей комп'ютер, є використанням цієї комп'ютерної програми, а отже при

перевірці програмного забезпечення, встановленого на комп'ютерах, було виявлено

факт неправомірного використання комп'ютерних програм "1С: Предприятие

7.7. комплексная конфигурация для Украины".

Вказуючи

на те ,що розробниками та авторами використаних комп'ютерних програм є фізичні

особи - співробітники ЗАТ „1С Акціонерне товариство”, посилаючись на  ст. 16 ЗУ „Про авторське право та суміжні

права”  Позивач наполягає на тому ,

що  має виключне майнове право на

службовий твір .

Ст.32

Закону України „Про авторське право та суміжні права” передбачає, що

використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського

договору. Відповідно до статті 33 цього закону договори про передачу прав на використання

творів укладаються в письмовій формі.

Ст.1107

Цивільного кодексу України встановлює, що будь-який договір щодо розпорядження

майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, ліцензія на використання

об'єкта права інтелектуальної власності або ліцензійний договір, укладається у

письмовій формі.

Позивач

зауважує, що ЗАТ «1С Акціонерне товариство»не укладає з особами, які придбають

комп'ютерні програми «1С»ліцензійних або будь-яких інших авторських договорів,

які оформлені в вигляді єдиного документу. В даному випадку має місце укладення

договору приєднання, передбаченого статтею 634 ЦК України. Умови такого

договору містяться  в анкеті і в

документації, яка знаходиться у коробці комп'ютерної програми «1С». Згідно

реєстраційної анкети, яка є у будь-якій коробці з комп'ютерною програмою «1С»,

для того, щоб стати офіційним користувачем комп'ютерної програми «1С», особа,

яка придбала комп'ютерну програму повинна заповнити одну половину цієї

реєстраційної анкети та відіслати до представництва позивача в м. Києві.

Надіслання цієї анкети є письмовою формою договору на використання об'єкта

авторського права. Придбання комп'ютерної програми «1С»у будь-якого офіційного

дилера, дистриб'ютора, франчайзі ЗАТ «1С Акціонерне товариство»не є достатнім

для правомірного використання комп'ютерних програм «1С». Для цього, необхідно

укласти ліцензійний (авторський) договір, тобто приєднатись до умов договору

про приєднання.

Відповідач

не зареєструвався як офіційний користувач програмного забезпечення «1С», тобто

не уклав авторського договору з Позивачем.

Крім

того,  Позивач наполягає на  тому ,що Відповідач не надав доказів, які

підтверджують правомірність придбання ним комп'ютерних програм Позивача, а саме

не були надані накладні, рахунки, договори на придбання, ліцензійні диски з

цими програмами, ключі ХАСП для цих програм, коробки та документацію на

програми, що могли б свідчити правомірність встановленого програмного

забезпечення.

З

огляду на викладене Позивач наполягає на тому , що комп'ютерні програми

«1С»були використані Відповідачем без згоди суб'єкта авторського права, без

укладення авторського договору.

У

зв'язку з чим  посилаючись на  статтю 52 Закону України «Про авторське право

та суміжні права»згідно якій при порушені авторського права і (або) суміжних прав,

передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права і (або)

суміжних прав мають право подавати позови про виплату компенсації за порушення

авторських прав, Позивач, робить висновок, що для стягнення компенсації

необов'язковим є наявність актів про притягнення Відповідача до

адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення авторських прав

на підставі складених протоколів, а необхідно є лише наявність доказів вчинення

дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Доказами

такого порушення на думку Позивача є:

-   акт  

перевірки,   де   зафіксований   факт  

наявності   на   комп'ютерах  

відповідача комп'ютерних програм «1С»;

- те,

що Відповідач не надав при проведені перевірки доказів правомірного придбання

та використання саме тих програм «1С»;

- те,

що Відповідач не відправив до представництва Позивача у Києві реєстраційну

анкету, тобто не уклав з Позивачем авторського договору, який є необхідним для

правомірності використання об'єктів авторського права;

- те,

що Відповідач використовував програми «1С»без захисного ключа HASP (ХАСП),

використання якого є необхідним, згідно умов документації на комп'ютерну

програму «1С», яка фактично  містить у

собі умови  авторського договору між  автором та правомірним набувачем комп'ютерних

програм «1С». Порушення умов використання програм, закріплених у документації,

є порушенням авторського права навіть в тих випадках, коли програмне

забезпечення було придбане правомірно.

- те,

що на комп'ютерах Відповідача була встановлена комп'ютерна програма SABLE, яка

використовується для зламу програм «1С»;

-

висновок спеціаліста Космикова О.В. по комп'ютерно-технічному дослідженню на

підставі листа №16-07/22 від  15.08.2007

Державного інспектора з питань інтелектуальної власності III регіонального

відділу ДДІВ в Одеській області.

В

зв'язку з тим, що визначити точний розмір збитків, спричинених авторам

неправомірним використанням відповідачем програмного забезпечення, або розмір

доходу, отриманого Відповідачем в результаті використання неліцензійних

комп'ютерних програм, неможливо, Позивач згідно п. «г»ст.52 та п.п. «г»п.2

ст.52 ЗУ „Про авторське право та суміжні права” просить суд стягнути з

Відповідача компенсацію у розмірі 69000,00 грн., що складає 150 мінімальних

окладів на день подання заяви.

В

наданих в ході розгляду справи 

обґрунтуваннях позовних вимог, Позивач додатково обґрунтовує, заявлені

позовні вимоги.

Відповідач

згоден, що він використовував програмне забезпечення „1С" без укладення

авторського договору, однак вважає, безпідставними вимоги щодо стягнення

компенсації у зв'язку з тим, що він не порушував авторські права, встановлені

ст. 50 цього Закону; не укладав договір про умов використання комп'ютерної

програми „1С”; не використовував комп'ютерну програму „1С" з обходом

технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і документів про

управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів

авторського права.

Відповідач

також зазначає, що не відтворював комп'ютерну програму „1С”, оскільки єдиною

метою запису програми на жорсткий диск комп'ютера є не її зберігання, а її

використання, а також  особисто не

записував програми „1С”, а взяв комп'ютери з встановленим програмним

забезпеченням у приватної особи -ОСОБА_3, що підтверджується копією договору.

Щодо

позовних вимог про заборону використання неліцензійних програм, Відповідач

зазначив, що на день подачі позову  не

використовував неліцензійне програмне забезпечення і не порушував права автора

так як , ще 12.06.2007 р. ним придбано ліцензійне програмне забезпечення

„Windows”, та „1С Бухгалтерія", і укладено договір на поставку

ліцензійного програмного забезпечення „1С Бухгалтерія 7.7", та на надання

інформаційно - консультаційних послуг по супроводу та застосуванню

науково-технічної продукції.

В додаткових

запереченнях на позовну заяву про стягнення компенсації за порушення авторських

прав, Відповідач вказав, що Постановою Приморського районного суду м. Одеси від

21.12.2007 р. скасовано постанову заступника прокурора Приморського району м.

Одеси від 24.09.2007 р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за

ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 176 Кримінального Кодексу України.

Кримінальна

справа порушена на підставі тих же обставин, які зазначені в позові. При

розгляді скарги суд встановив, що ОСОБА_1 не відтворювала і не розповсюджувала

комп'ютерні програми, а тільки використовувала їх.

Відповідач

вважає, що обставини, які встановлені в зазначеній Постанові мають

преюдиціальне значення при розгляді господарської справи, і не потребують

доведення.

Позивач

на позовних вимогах наполягає, в запереченнях на відзив Відповідача вказує, що

до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) згідно статті

15 Закону належить:

а)          виключне право на використання твору;

б)          виключне право на дозвіл або заборону

використання твору іншими особами.

Позивач

стверджує, що використовуючи неліцензійні комп'ютерні програми «1 С»,

Відповідач, по-перше, порушує права автора, закріплені в статті 15 Закону, а

саме, виключне право на дозвіл та заборону використання твору іншими особами,

по-друге, використовує ці комп'ютерні програми з обходом технічних засобів

захисту, що підтверджується протоколами перевірки та висновками спеціаліста.

Обидва ці порушення, є порушеннями в розумінні статей 50 та 52 Закону «Про

авторське право та суміжні права»та є відповідно до цих статей підставами для

стягнення з порушника компенсації.

Відповідач

на обґрунтування своєї позиції надав суду Постанову Приморського районного суду

від 21.12.2007 р. та вказує, що не перешкоджає виключно Позивачу

використовувати його програмне забезпечення та вважає, що розповсюджуючи це

програмне забезпечення Позивач відмовився від свого права виключно ним

використовувати його, усвідомлюючи, що і інші особи його використовують.

Відповідач не перешкоджає виключно позивачу дозволяти або забороняти

використовувати програмне забезпечення, оскільки жодним чином не брав на себе

такі повноваження і не дозволяв чи забороняв будь-яким особам використовувати

програму „1С”.Обов'язок Відповідача особисто звернутися до позивача за

отриманням дозволу на використання програми „1С” жодним нормативним актом не

встановлений. Позивач не забороняв Відповідачу використання програмного

забезпечення. Щодо заборони використовувати неліцензійне програмне

забезпечення, то така заборона і обов'язок придбання ліцензії мають бути прямо

передбачені законодавством. Закон України „Про авторське право та суміжні

права” не передбачає ані такої заборони, ані такого обов'язку. Посилаючись на

статтю  441 Цивільного Кодексу України,

відповідач вказує ,що використанням твору є такі дії:

1)

опублікування (випуску світ);

2)

відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі;

3)

переклад;

4)

переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни;

5)

включення   складовою   частиною  

до   збірників,   баз  

даних, антологій, енциклопедій тощо;

6)

публічне виконання;

7)

продаж, передання в найм (оренду) тощо;

8)

імпорт    його    примірників,     примірників    його   

перекладів, переробок тощо.

Відповідач

жодним з зазначених засобів не використовував програмне забезпечення .

В

ході розгляду справи Позивач змінив підстави позовних вимог та в запереченнях

за вх. № 1704 на відзив Відповідача вказує ,що для вирішення спору не має

значення, що Відповідач  не відтворювала та

не розповсюджувала комп'ютерні програми бо порушенням є не відтворення, і не

розповсюдження, а саме використання без дозволу автора та з обходом технічних

засобів захисту, що визнається Відповідачем .Постановою суду від 21 грудня 2007

року встановлений факт неліцензійного використання комп'ютерних програм «1 С»,

що і є порушенням авторського права в розумінні статей 15, 50, 52 ЗУ «Про

авторське право та суміжні права».

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті

спору, суд дійшов наступних висновків.

          Об'єктом  авторського права, що підлягають правовій

охороні, визначених частиною першою статті 8 Закону України "Про авторське

право і суміжні права"(далі Закону) є комп'ютерні програми . Охороні за

цим Законом, підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як

оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно

від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама,

пропаганда, розваги тощо).

Згідно

статті 18 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та

частині четвертій статті 433 Цивільного кодексу комп'ютерні програми

охороняються як літературні твори. Відповідно до статті 4 Договору Всесвітньої

організації інтелектуальної власності (1996) про авторське право комп'ютерні

програми охороняються як літературні твори в розумінні статті 2 Бернської

конвенції про охорону літературних і художніх творів. Така охорона

застосовується до комп'ютерних програм незалежно від способу або форми їх вираження.

Відповідно

до свідоцтва про офіційну реєстрацію програми для ЕОМ №2001611306 від

01.10.2001 р. власником вказаних комп'ютерних програм "1С: Предприятие

7.7. комплексная конфигурация " є 

ЗАТ „1С Акціонерне товариство”.

Статтею

15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено,

що до  майнових прав автора( чи іншої

особи, яка  має авторське право) належить

виключне право на використання твору;виключне право на дозвіл або заборону

використання твору іншим особам. А згідно з частиною третьою цієї статті

виключне право автора ( чи іншої особи, яка 

має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими

особами дає право дозволяти або забороняти 

будь яке використання твору іншими особами.

В

абзаці п'ятому статті 1 Закону 

визначено, що виключне право -це майнове право особи, яка має щодо

твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи

відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів

авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою

дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого

цим Законом.

З

огляду на викладені законодавчі приписи та встановлені обставини справи  суд дійшов висновку про наявність у Закритого

акціонерного товариства „1С Акціонерне товариство” виключних  майнових прав 

на використання та  відповідно

права дозволяти або забороняти таке 

використання іншими особами.

Посилання

Відповідача в обґрунтування своїх заперечень на те, що ним не здійснювались  перешкоди виключно Позивачу  в використанні його  власним 

програмним забезпеченням, а також на те, що Позивач не забороняв

особисто Відповідачу використання програмного забезпечення і, що  така 

заборона використовувати неліцензійне програмне забезпечення і обов'язок

придбання ліцензії мають бути прямо передбачені законодавством судом до уваги

не приймаються як  суперечливі  та безпідставні  .

Таким

чином враховуючи ,що в ході проведеної 15.08.2007 р. перевірки дотримання

законодавства у сфері інтелектуальної власності на правомірність використання

програмного забезпечення, на комп'ютерах які знаходились  за адресою вул. Гімназична, 13 кв. 5 ,де

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проводила комп'ютерні курси було встановлено

програмне забезпечення „1С: Предприятие 7.7. комплексная конфигурация для

Украины"  власником якого є ЗАТ

"1С Акціонерне товариство" ,позовні вимоги Закритого акціонерного

товариства „1С Акціонерне товариство” в частині заборони СПД ФОП ОСОБА_1

використовувати неліцензійні примірники програмного забезпечення та ліцензійні

примірники програмного забезпечення "1С: Предприятие 7.7. комплексная

конфигурация для Украины" з порушенням авторських прав підлягають

задоволенню як обґрунтовані та підтверджені наявними матеріалами справи.

В частині

стягнення  з Відповідача  на користь Позивача компенсації за порушення

авторських прав в сумі 69000,00 грн. слід відмовити з огляду на наступне.

Питання

виплати компенсації  замість

відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних

прав врегульовано ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні

права" .Ця стаття  визначає грошову

компенсацію як один із способів цивільно-правового захисту авторського і

суміжних прав .

Пунктом

1 вказаної статті встановлено, що при порушеннях будь-якою особою авторського

права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні

передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав,

використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів

захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами

чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і

(або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових

прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського

права і (або) суміжних прав мають право у тому числі  подавати позови про відшкодування збитків

(матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу,

отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або)

суміжних прав, або виплату компенсацій.

Суд

має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що

визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат,

замість відшкодування збитків або стягнення доходу;

Згідно

статті 50 Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає

підстави для судового захисту, є:

а)

вчинення будь-якою  особою  дій, 

які порушують  особисті немайнові

права суб'єктів авторського права і (або) 

суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові

права, визначені статтями 15,  39,  40 і 41 

цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього

Закону обмежень майнових прав;

б)

піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування,   відтворення,   ввезення  

на  митну   територію  

України, вивезення з митної території України і розповсюдження

контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз

даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

в)

плагіат   -   оприлюднення   (опублікування),    повністю  

або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього

твору;

г)

ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право

і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і

баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

д)

вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних

прав;

є)

будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і

(або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою

розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

є)

підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про

управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних

прав чи особи, яка здійснює таке управління;

ж)

розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження,

публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких

без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи

змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

Застосування  зазначеного способу цивільно-правового

захисту авторського і суміжних прав передбачає 

вчинення Відповідачем  дій,  які порушують 

особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або)  суміжних прав, визначені статтею 15 Закону, а

саме

1)

відтворення творів;

2)

публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3)

публічну демонстрацію і публічний показ;

4)

будь-яке    повторне    оприлюднення    творів,   

якщо    воно здійснюється    іншою   

організацією,    ніж   та,   

що   здійснила   перше оприлюднення;

5)

переклади творів;

6)

переробки,   адаптації,   аранжування 

та  інші подібні зміни творів;

7)

включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій

тощо;

8)

розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або

шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого

продажу примірників твору;

9)

подання  своїх творів  до загального 

відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ

до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10)

здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу,

відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів,

комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також:

творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує

комп'ютер;

11)

імпорт примірників творів.

Посилання

Позивача на відтворення  Відповідачем

твору, судом до уваги не приймається з огляду на те , що згідно Постанови

Приморського районного суду м. Одеси від 21.12.2007 р. скасовано постанову

заступника прокурора Приморського району м. Одеси від 24.09.2007 р. про

порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину,

передбаченого ч. 2 ст. 176 Кримінального Кодексу України.

При

розгляді скарги суд встановив, що ОСОБА_1 не відтворювала і не розповсюджувала

комп'ютерні програми, а тільки використовувала їх.

Відповідно

до ч. 4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало

законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які

встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно

до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Згідно

ст. 441 Цивільного Кодексу України використанням твору є такі дії:

1)

опублікування (випуску світ);

2)

відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі;

3)

переклад;

4)

переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни;

5)

включення   складовою   частиною  

до   збірників,   баз  

даних, антологій, енциклопедій тощо;

6)

публічне виконання;

7)

продаж, передання в найм (оренду) тощо;

8)

імпорт    його    примірників,     примірників    його   

перекладів, переробок тощо.

В

порушення приписів ст.ст. 33,34 ГПКУкраїни 

Позивач не довів належними доказами 

використання Відповідачем комп'ютерної програми з обходом технічних

засобів захисту так як з матеріалів справи та пояснень Відповідача вбачається ,

що комп'ютери були придбані ним  згідно

договору від 16.02.2007 р. з встановленим програмним забезпеченням.

Посилання

Позивача  на те, що Відповідач здійснював

публічне виконання твору та його опублікування 

-при поданні комп'ютерних програм студентам є необґрунтованими .

Належних

доказів використання Відповідачем твору у інший спосіб передбачений  ст. 441 Цивільного Кодексу України

Позивачем  також не надано.

З

огляду на викладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство,

що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги

Закритого акціонерного товариства „1С Акціонерне товариство”  підлягають задоволенню частково в частині

заборони СПД ФОП ОСОБА_1 використовувати неліцензійні примірники програмного

забезпечення та ліцензійні примірники програмного забезпечення "1С:

Предприятие 7.7. комплексная конфигурация для Украины" з порушенням

авторських так  як вони є обґрунтованими

та підтверджені наявними матеріалами справи. В решті позову слід відмовити.

Витрати

по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового

процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно

ст. ст. 44, 49 ГПК України.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Заборонити Фізичній особі-підприємцю

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_1)

використовувати неліцензійні примірники програмного забезпечення "1С:

Предприятие 7.7. комплексная конфигурация для Украины" та ліцензійні

примірники програмного забезпечення "1С: Предприятие 7.7. комплексная

конфигурация для Украины"  з порушенням

авторських прав.

3.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , юридична адреса:  АДРЕСА_1):

·          до Державного бюджету України (п/р

31114095700008 в ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській

області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460) 85 (вісімдесят п'ять) грн. держмита;

·          до Державного бюджету України (п/р

31217259700008 в ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській

області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, 

КБК 22050000, символ звітності банку 259) -  витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118

(сто вісімнадцять) грн.

4.          В решті позову -відмовити.

Рішення суду набуває

законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після

набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане

22.02.2008 р. в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя                                                                                                          

Власова С.Г.