Рішення

від 12.04.2011 по справі 14/5007/19/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/5007/19/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

    * 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" квітня 2011 р. Справа № 14/5007/19/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

                         судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: Селявін І.І. - дов. від 21.02.2011р.

від відповідача: не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (Ар Крим, Сімферопольський район, с.Мазанка)

до Приватного підприємства "ДАР Плюс 8" (м.Житомир)

про стягнення 19489,65 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 19489,65 грн., з яких: 16000,04 грн. основного боргу, 249,60 грн. пені, 3200,01 грн. штрафу, 40,00 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 10.03.2011р. повідомив, що сума основного боргу зменшилась на 1000,00 грн., в решті вимог підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В засіданні суду 29.03.2011р. представник позивача надав розрахунок суми позову, з урахуванням якого просить стягнути з відповідача на користь позивача 15000,04 грн. основного боргу, 289,21 грн. пені, 3200,01 грн. штрафу, 40,00 грн. 3% річних.

Представник позивача в засіданні суду 12.04.2011р. підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15000,04 грн. основного боргу, 249,60 грн. пені, 3200,01 грн. штрафу, 40,00 грн. 3% річних.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції від 31.03.2011р. (а.с.48)

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-  

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні Дистриб'юторські Системи" - постачальник та Приватним підприємством "ДАР Плюс 8"- покупець (відповідач у справі) договору поставки від 12.05.2010р. (а.с. 6), Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальні Дистриб'юторські Системи" поставило відповідачу товар (алкогольні та безалкогольні напої) на загальну суму 18351,30 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-13-011557 від 05.10.2010р., №РН-13-011931 від 12.10.2010р., №РН-13-012576 від 21.10.2010р., №РН-13-012577 від 21.10.2010р. (а.с. 10-13), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться  в ст. 265 Господарського кодексу України.

До договору поставки застосовуються положення  про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 2.4. договору поставки, сторони погодили, що покупець зобов'язується сплатити за кожну придбану за даним договором партію продукції не пізніше 14 календарних днів з дати її отримання (дата складання накладної).

Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 19715,04 грн. грн., з яких: 18351,30 грн. заборгованості по договору поставки від 12.05.2010р. та  1363,74 грн. заборгованості за попередній період, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 03.12.2010р. (а.с.15).

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні Дистриб'юторські Системи" - цедент та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" - цесіонарій (позивач у справі)  був укладений договір про відступлення права вимоги №36169734 (а.с.16).

В пункті 1.1 договору про відступлення права вимоги №36169734, цедент відступає, а цесіонарій набуває право вимоги з Приватного підприємства "Дар плюс 8" сплати заборгованості по договору №0078-513 від 12.05.2010р.  на загальну суму 19715,04 грн., в тому числі ПДВ -20%.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач направив відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги від 03.12.2010р. (а.с.17), в якому повідомляє, що Товариство з обмеженою відповідальнітю "Універсальні Дистриб'юторські Системи" за договором відступлення права вимоги №36169734 від 03.12.2010р. відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" право вимоги  за грошовими зобов'язаннями, що виникли у Приватного підприємства "Дар плюс 8" на підставі договору №0078-513 від 12.05.2010р. та просить суму заборгованості за договором №0078-513 від 12.05.2010р. сплатити на користь позивача.

Вищезазначене повідомлення позивача про відступлення права вимоги від 03.12.2010р.  було отримане відповідачем, про що свідчить відтиск штампу Приватного підприємства "Дар плюс 8" на даному повідомленні (а.с.17).

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 16000,04 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2011р., тобто до  пред'явлення позову до суду (згідно відмітки поштового відділення  позовна заява  була направлена на адресу господарського суду Житомирської області 10.02.2011р. (а.с.20)), відповідач  перерахував позивачу 1000,00 грн. боргу, що підтверджується фіскальним чеком від 08.02.2011р. (а.с.44)

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 15000,04 грн., що підтверджується довідкою позивача від 29.03.2011р., від 12.04.2011р. (а.с.41,50) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір 3% річних за період з 05.01.2011р. по 05.02.2011р. становить 40,00 грн. (а.с. 2).

Однак, перевіряючи правильність нарахування 3% річних, суд виявив арифметичну помилку допущену позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних.

Враховуючи викладене, суд самостійно проводить розрахунок 3% річних за період з 05.01.2011р. по 05.02.2011р..

-  (16000,04 грн. (сума боргу) х 3% х 30 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2011 році) =

За таких умов, сума 3% річних складатиме 39,45 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та штрафу, які згідно розрахунку позивача (а.с. 2) становлять, відповідно  249,60 грн. та 3200,01 грн. не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Як зазначалося вище, згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.1 Договору відступлення права вимоги від 03.12.2010р. до позивача перейшло право вимоги лише виключно в частині сплати боргу в розмірі 19715,04 грн.

Обсяг і умови прав первісного кредитора у зобов'язанні (в тому числі їх розмір), що передаються новому кредитору визначаються моментом переходу цих прав.

Як вбачається з розрахунку (а.с.2) позивача, пеня та штраф нараховані позивачем вже після укладення договору відступлення права вимоги від 03.12.2010р., а не до дня його укладення (станом на момент переходу прав).

Умовами ж договору про відступлення права вимоги взагалі не передбачено передачу прав первісного кредитора позивачу на стягнення з відповідача  пені та штрафу, в тому числі і за період після переходу цих прав.

Крім того, статтею 547 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З умов договору про відступлення права вимоги за №36169734 від 03.12.2010р. не вбачається, що сторони письмово узгоджували порядок забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами  статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу в повному обсязі суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 15000,04 грн. основного боргу, 39,45 грн.   3 % річних.  В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ДАР Плюс 8", 10006, м. Житомир, провулок 2 - й Фурманова, 2, ідентифікаційний код 36169734 на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", 97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, 19, ідентифікаційний код 36499654 - 15000,04 грн. основного боргу, 39,45 грн. 3% річних,  150,39 грн. витрат по сплаті державного мита, 182,11 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Костриця О.О.

                                                                                                                Повне рішення складено:"14" квітня 2011р.