Рішення

від 29.03.2011 по справі 18/5007/11/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/5007/11/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "29" березня 2011 р. Справа № 18/5007/11/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

                           судді  Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:        Ясинецька Н.М., довіреність від 25.03.2011р.;

від відповідача:  не з'явився;

розглянув справу за позовом Комунального підприємства "Реклама" Житомирської міської ради (м. Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю рекламне агентство "Тріада Авто" (м.Житомир)

про стягнення 42637,33 грн.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 42637,33грн. заборгованості по договорам розміщення зовнішньої реклами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду від 01.03.2011р. надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить пункт 8 прохальної частини позовної заяви викласти в наступній редакції: "стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю рекламне агентство "Тріада-Авто" витрати з оплати судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь комунального підприємства "Реклама" та оригінали документів на підтвердження  надання послуг по договорам.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового  відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях: повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.108).

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, господарський суд 

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між КП “Реклама” (позивач) та ТОВ "Тріада Авто" (відповідач) було укладено договори на розміщення зовнішньої реклами №406 від 23.07.2009р. (а.с.23-24), №524 від 25.03.2010р. (а.с.13-14), № 532 від 08.04.2010р.(а.с.18-19), №567 від 08.07.2010р. (а.с.30-31), №593 від 26.08.2010р. (а.с.36-37) та договори №191 П від 14.10.2008р.(а.с.28), №393 П від 13.07.2010р. (а.с.42) на встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу.

Пунктом 1 договорів на розміщення зовнішньої реклами сторони визначили, що згідно рішень Житомирського міськвиконкому розповсюджувачу дозволено розмістити рекламні засоби на умовах визначених договором, перелік яких вказаний в додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Житомирі розповсюджувач зобов'язується виконувати їх та проводити оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів на умовах, передбачених цим договором (п.2 договорів).  

Згідно п.8 договорів відповідач зобов'язався, зокрема, проводити оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів відповідно до тарифів встановлених міськвиконкомом у відповідності до зони розташування рекламних засобів у строки передбачені цим договором.

Відповідно до п.9 договорів оплата по договорах здійснюється розповсюджувачем на підставі тарифів, затверджених рішеннями виконкому Житомирської міської ради та диференціюються зі змінами в податковому законодавстві.

Пунктом 10  договорів передбачено, що оплата проводиться щомісячно згідно розрахунку оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів з урахуванням зональних коефіцієнтів згідно розрахунку викладеного в додатку №2, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.11 договорів платежі по цьому договору здійснюються розповсюджувачем до 25 числа поточного місяця на підставі рахунків та актів наданих послуг КП "Реклама".

Відповідно до п.1 договорів на встановлення пріоритету на місце розташування рекламного засобу, згідно із Постановою КМУ від 29.12.2003р. №2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами", рішень Житомирського міськвиконкому, заявнику встановлено пріоритет на місця розташування рекламного засобу, перелік яких вказаний в Додатках №1 до договорів (а.с.29;42).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по сплаті орендної плати за користування переданими йому місцями для розміщення зовнішньої реклами, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи: згідно договору  №406 від 23.07.2009р. становить 5592,95грн., згідно договору №524 від 25.03.2010р. становить 18609,33грн., згідно договору № 532 від 08.04.2010р. складає 11095,27грн., згідно договору №567 від 08.07.2010р. становить 514,16грн., згідно договору №593 від 26.08.2010р.  складає 149,69грн., згідно договору  №191 П від 14.10.2008р. становить 3440,41грн., згідно договору №393 П від 13.07.2010р. складає 143,82грн., що підтверджується розрахунками позивача (а.с.84-95), відповідними рахунками-фактурами та підписаними відповідачем актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаний період (а.с.44-83;127-161), оригінали яких оглянуто судом в судовому засіданні.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню  з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.   

Частиною 2 наведеної норми передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ст.174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно- правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Стаття 1 Закону України "Про рекламу" визначає, що зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно зі ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що  прострочив,  якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на виконання позивачем умов договорів на  розміщення зовнішньої реклами  №406 від 23.07.2009р., №524 від 25.03.2010р., № 532 від 08.04.2010р., №567 від 08.07.2010р., №593 від 26.08.2010р., №191 П від 14.10.2008р., №393 П від 13.07.2010р., у відповідача в результаті користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, виник  обов'язок здійснити оплату за користування ними. Однак відповідач взятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати наданих рекламних послуг не виконав.

З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення  суми основного боргу по договору №406 від 23.07.2009р. у розмірі 5592,95грн., по договору №524 від 25.03.2010р. у розмірі 18609,33грн., по договору № 532 від 08.04.2010р. у розмірі 11095,27грн., по договору №567 від 08.07.2010р. у розмірі 514,16грн., по договору №593 від 26.08.2010р.  в сумі 149,69грн., по договору  №191 П від 14.10.2008р. в сумі 3440,41грн., по договору №393 П від 13.07.2010р. в сумі 143,82грн.  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань пеню на підставі договору №406 від 23.07.2009р. в сумі 68,60грн., по договору №524 від 25.03.2010р. у розмірі 369,22грн., по договору № 532 від 08.04.2010р. у розмірі 252,84грн., по договору №567 від 08.07.2010р. у розмірі 32,76грн., по договору №593 від 26.08.2010р.  в сумі 7,88грн., по договору №393 П від 13.07.2010р. в сумі 7,57грн.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.11 договорів за несвоєчасно проведену оплату розповсюджувач сплачує КП "Реклама" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Як вбачається з розрахунків позивача (а.с.27;30), перевірених господарським судом, пеня у сумі 68,60грн. по договору №406 від 23.07.2009р.,  у розмірі 369,22грн. по договору №524 від 25.03.2010р., у розмірі 252,84грн. по договору № 532 від 08.04.2010р., у розмірі 32,76грн. по договору №567 від 08.07.2010р.,  у сумі 7,88грн. по договору №593 від 26.08.2010р. та у сумі 7,57грн. по договору №393 П від 13.07.2010р. нараховані позивачем правомірно.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання  по договору №406 від 23.07.2009р. 115,82грн. 3% річних та 302,17грн. інфляційних нарахувань, по договору №524 від 25.03.2010р. 213,72грн. 3% річних та 749,16грн. інфляційних нарахувань., по договору № 532 від 08.04.2010р. 110,12грн. 3% річних та 356,03грн. інфляційних нарахувань, по договору №567 від 08.07.2010р. 6,29грн. 3% річних та 28,59грн. інфляційних нарахувань , по договору №593 від 26.08.2010р. 1,53грн. 3% річних та 2,41грн. інфляційних нарахувань , по договору  №191 П від 14.10.2008р. 112,26грн. 3% річних та 346,71грн. інфляційних нарахувань, по договору №393 П від 13.07.2010р.  1,47грн. 3% річних та 6,55грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши розрахунки позивача  (а.с.84-95) вважає, що річні та інфляційні нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача  по договору №406 від 23.07.2009р. 115,82грн. 3% річних та 302,17грн. інфляційних нарахувань, по договору №524 від 25.03.2010р. 213,72грн. 3% річних та 719,16грн. інфляційних нарахувань., по договору № 532 від 08.04.2010р. 110,12грн. 3% річних та 356,03грн. інфляційних нарахувань, по договору №567 від 08.07.2010р. 6,29грн. 3% річних та 28,59грн. інфляційних нарахувань , по договору №593 від 26.08.2010р. 1,53грн. 3% річних та 2,41грн. інфляційних нарахувань , по договору  №191 П від 14.10.2008р. 112,26грн. 3% річних та 346,71грн. інфляційних нарахувань, по договору №393 П від 13.07.2010р.  1,47грн. 3% річних та 6,55грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню  по договору  №406 від 23.07.2009р. на суму 6079,54грн.,  з яких: 5592,95грн. основного боргу, 68,60грн. пені, 115,82грн. 3% річних та 302,17грн. інфляційних; по договору  №524 від 25.03.2010р. на суму 19941,43грн. з яких: 18609,33грн. основного боргу, 369,22грн. пені, 213,72грн. 3% річних та 749,16грн. інфляційних, по договору № 532 від 08.04.2010р. на суму 11814,26грн. з яких: 11095,27грн. основного боргу, 252,84грн. пені, 110,12грн. 3% річних та 356,03грн. інфляційних, по договору №567 від 08.07.2010р. на суму 581,80грн. з яких: 514,16грн. основного боргу, 32,76грн. пені, 6,29грн. 3% річних та 28,59грн. інфляційних, по договору №593 від 26.08.2010р.  на суму 161,51грн. з яких: 149,69грн. основного боргу, 7,88грн. пені, 1,53грн. 3% річних та 2,41грн. інфляційних, по договору  №191 П від 14.10.2008р. на суму 3899,38грн. з яких: 3440,41грн. основного боргу, 112,26грн. 3% річних та 346,71грн. інфляційних.,  по договору №393 П від 13.07.2010р. на суму 159,41грн. з яких: 143,82грн. основного боргу, 7,57грн. пені, 1,47грн. 3% річних та 6,55грн. інфляційних.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада Авто" (10012, м.Житомир, вул.Київська, 77, код ЄДРПОУ 35688891)

на користь Комунального підприємства "Реклама" (10014, м.Житомир, вул.Щорса, 4, код ЄДРПОУ 32520027)

- 5592,95грн. основного боргу, 68,60грн. пені, 115,82грн. 3% річних та 302,17грн. інфляційних (по договору  №406 від 23.07.2009р.);

- 18609,33грн. основного боргу, 369,22грн. пені, 213,72грн. 3% річних та 749,16грн. інфляційних (по договору  №524 від 25.03.2010р.);

- 11095,27грн. основного боргу, 252,84грн. пені, 110,12грн. 3% річних та 356,03грн. інфляційних (по договору № 532 від 08.04.2010р.);

- 514,16грн. основного боргу, 32,76грн. пені, 6,29грн. 3% річних та 28,59грн. інфляційних  (по договору №567 від 08.07.2010р.);

- 149,69грн. основного боргу, 7,88грн. пені, 1,53грн. 3% річних та 2,41грн. інфляційних  (по договору №593 від 26.08.2010р.);

-  3440,41грн. основного боргу, 112,26грн. 3% річних та 346,71грн. інфляційних (по договору  №191 П від 14.10.2008р.);

- 143,82грн. основного боргу, 7,57грн. пені, 1,47грн. 3% річних та 6,55грн. інфляційних (по договору №393 П від 13.07.2010р.);

- 426,00грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.      

Віддрукувати 3прим:

----------------------------   

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рекомендованим з повідомленням)